<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Про нас пишуть Archives - Приватна школа Київ | Афіни</title>
	<atom:link href="https://www.athens.kiev.ua/category/pres-czentr/pro-nas-pyshut/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://www.athens.kiev.ua/category/pres-czentr/pro-nas-pyshut/</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Mon, 24 Feb 2025 15:06:59 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.5.7</generator>

<image>
	<url>https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2023/07/athens-logo.png</url>
	<title>Про нас пишуть Archives - Приватна школа Київ | Афіни</title>
	<link>https://www.athens.kiev.ua/category/pres-czentr/pro-nas-pyshut/</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>В киевской &#8220;школе будущего&#8221; ошибки отправляют &#8220;в кусты&#8221;, а учителя пожимают руки ученикам</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/v-kievskoj-shkole-buduschego-oshibki-otpravljajut-v-kusty-a-uchitelja-pozhimajut-ruki-uchenikam/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 19 Oct 2013 14:36:13 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/v-kievskoj-shkole-buduschego-oshibki-otpravljajut-v-kusty-a-uchitelja-pozhimajut-ruki-uchenikam/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Опубликовано на сайте Сегодня.ua 5 октября 2013 К новому 5-этажному зданию немного в стороне от Краснозвездного проспекта подъезжает черный &#8220;Бентли&#8221;. Из машины пулей вылетает мальчик лет восьми и мигом залетает вверх по ступенькам – на часах 8:35 утра, звонок на урок уже прозвенел и малыш явно опаздывает. Видимо, родитель на машине, стоимостью в неплохую квартиру, [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/v-kievskoj-shkole-buduschego-oshibki-otpravljajut-v-kusty-a-uchitelja-pozhimajut-ruki-uchenikam/">В киевской &#8220;школе будущего&#8221; ошибки отправляют &#8220;в кусты&#8221;, а учителя пожимают руки ученикам</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><a href="http://kiev.segodnya.ua/kwheretogo/V-kievskoy-shkole-budushchego-oshibki-otpravlyayut-v-kusty-a-uchitelya-pozhimayut-ruki-uchenikam-464320.html" rel="nofollow"><img decoding="async" class="alignleft size-thumbnail wp-image-18664" title="segodhyaua" alt=""  src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/11/20121125_segodhyaua-300x50.jpg" width="300" height="50" /></a>Опубликовано на сайте <strong><a href="http://kiev.segodnya.ua/kwheretogo/V-kievskoy-shkole-budushchego-oshibki-otpravlyayut-v-kusty-a-uchitelya-pozhimayut-ruki-uchenikam-464320.html" rel="nofollow">Сегодня.ua</a><br />
5 октября 2013</strong></p>
<p><em>К новому 5-этажному зданию немного в стороне от Краснозвездного проспекта подъезжает черный &#8220;Бентли&#8221;. Из машины пулей вылетает мальчик лет восьми и мигом залетает вверх по ступенькам – на часах 8:35 утра, звонок на урок уже прозвенел и малыш явно опаздывает. Видимо, родитель на машине, стоимостью в неплохую квартиру, попал в утреннюю пробку на Караваевых дачах – в заторах все равны.</em></p>
<p><em>Понять, что здание на улице Головко является школой &#8220;Афины&#8221;, созданной 18 лет назад, можно только по большому количеству детей возле него. Его современный дизайн, отсутствие привычной таблички с надписью &#8220;школа&#8221; и обилие дорогих иномарок скорее наводят на мысль о том, что это какое-то министерство или новый отель со стоимостью номера не менее 200$ в сутки.</em></p>
<h3>Комфорт и уют стоят немало денег</h3>
<p>Общая обстановка в самой школе такая, что там хочется остаться пожить какое-то время – довольно необычное ощущение для учебного заведения. Вспоминая свою государственную школу, невольно удивляешься не только мягким диванам и креслам на каждом этаже, лифту и стоящим по кругу партам в кабинетах, но и тому, как общаются между собой дети. Все 270 учеников лично знают друг друга и поддерживают отношения не только со своими одноклассниками или даже одногодками. Здесь и фиксированных классов, как в обычной школе, нет: дети разделяются по так называемым &#8220;динамическим группам&#8221; по возрасту. Больше всего впечатляет отсутствие мата, ведь в обычной школе – это нормальный язык общения среди учеников. А еще то, насколько нравится детям здесь учиться.</p>
<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/10/20131019_0_school_4.jpg"><img decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/10/20131019_0_school_4.jpg" alt="0_School_4" width="50%" height="50%" class="alignleft size-full wp-image-21454" /></a>&#8220;В обычной школе – это не жизнь. Это выживание. Там по 40 человек в классе, нужно успеть чему-то научиться, показать себя, а ученики могут запросто &#8220;послать&#8221; учителя. В обычной школе, если ты чего-то не знаешь – для учителя ты тупой. Здесь это означает, что тебе просто нужно больше времени, чтобы научиться. Обычная школа и эта – это два разных мира&#8221;, &#8211; рассуждает 8-классница Валерия, держа в руках iPhone и планшет.</p>
<p>&#8220;А тебя не смущает, что для твоих родителей твое обучение стоит недешево?&#8221;, &#8211; интересуемся у нее. Учитывая то, что стоимость месяца учебы в &#8220;Афинах&#8221; для первоклашек составляет около 5 тысяч гривен, а для учеников всех остальных классов еще больше, позволить это себе могут не все.</p>
<p>&#8220;Нет. Это ведь не трата денег, это инвестиция&#8221;, &#8211; отвечает девушка.</p>
<p>Ее ответ еще раз заставляет удивиться интеллектуальному уровню здешних детей. А вот на счет Министерской программы и стандартных школьных знаний – вопрос. Несмотря на достаточно высокие показатели по тестам ВНО (средний балл выпускников в 2011 году – 180,7), 8-классники затрудняются сказать, из каких газов состоит воздух, и какие типы климата есть в Украине. Однако все как один знают, как зовут премьер-министра и сколько областей в стране. А еще – как воплотить в жизнь какой-либо проект.</p>
<p>Алексей Греков, директор по стратегическому развитию и основатель школы, говорит: &#8220;Мы воспитываем бизнес-интеллигенцию&#8221;. Это все объясняет – базовые знания нужны и важны, но, во-первых, не в таком огромном объеме, который сваливают на детей госшколы, а, во-вторых, нужны не только они. Возможно, 13-14-летние ученики школы не могут вспомнить, какой климат в Украине, но прекрасно знают, как написать бизнес-план проекта.</p>
<h3>Кабинеты и тьюторы – сплошные инновации</h3>
<p>Креативность в &#8220;Афинах&#8221; проявляется, начиная от названий кабинетов, заканчивая методами преподавания. 5 этажей школы представляют собой 5 частей мира, а кабинеты не нумеруются, а называются по географическим и культурным достопримечательностям.</p>
<p>&#8220;Где у нас русский?&#8221; &#8211; &#8220;В Рейкьявике сегодня&#8221;, – обычный ежедневный диалог между учениками.</p>
<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/10/20131019_5_litstudio_3.jpg"><img decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/10/20131019_5_litstudio_3.jpg" alt="5_LitStudio_3" width="50%" height="50%" class="alignleft size-full wp-image-21453" /></a>&#8220;К нам дети депутатов не ходят, как правило. Потому, что депутаты – это чиновники. А чиновников прекрасно готовит обычная школа по принципу &#8220;я начальник – ты дурак&#8221;. Она очень красиво выстраивает, можно сказать, военную иерархию&#8221;,– говорит Алексей Греков, у кабинета которого почетное название: &#8220;Белый дом&#8221;. И это чистая правда – увидеть в светлых коридорах школы учителя и ученика, на равных жмущих друг другу руки при встрече – обычное явление.</p>
<p>&#8220;Каждый учитель здесь – творец своего урока. Детям вложить что-либо в голову очень сложно. Для этого необходимо, чтобы и я, и ученик – мы вместе что-то творили. Нужно, чтобы ученик был соавтором чего-то, чтобы он был заинтересован, чтобы у него тоже был какой-то продукт, который он должен выдать. И это не контрольная, и не зачет&#8221;, &#8211; рассказывает Владимир Звиняцковский, учитель русского языка и литературы одновременно на лету ловя тетрадки своих учеников, которые они ему бросают. Учитель и не требует, чтобы дети сдавали тетради ему, как на жертвенный алтарь – еще один пример отсутствия жесткой иерархии.</p>
<p>Кроме того, в &#8220;Афинах&#8221; недавно ввели в качестве эксперимента систему тьюторства, когда у каждого ученика есть личный наставник. По сути – это менеджер ребенка. Он следит за его успеваемостью, помогает разобраться в сложных ситуациях, связанных с учебой и с жизнью в целом, всегда на связи с родителями. Интересно, что в начале учебного года ученики сами выбирали себе такого наставника.</p>
<p>&#8220;В концепции нашей школы – это представитель семьи в школе, а школы в семье&#8221;, &#8211; гордо говорит Владимир Звиняцковский. Именно на его уроке в 7-ом классе знакомая всем нам работа над ошибками выглядит как составление карты &#8220;Парка отдыха ошибок&#8221;. Пунктуационные помарки помещаются в кусты, а к орфографическим ведут аллеи и проспекты. В обычных школах отношение к таким методам преподавания будет, скорее всего, скептическим. А про дисциплину совершенно точно скажут: &#8220;Так ее ведь здесь нет!&#8221;.</p>
<p>Однако в &#8220;Афинах&#8221; так не считают. &#8220;Если бы Денис бил Антона бутылкой из-под лимонада по голове и все равно успел все записать, он бы получил за урок 10&#8221;, &#8211; говорит Владимир Янович на уроке.</p>
<h3>Жизнь после уроков только начинается</h3>
<p>При звонке с последнего урока невольно настораживаешься, вспоминая свою школу, и стараешься вжаться в стену. Далеко не щуплые старшеклассники могли запросто сбить с ног любого, кто стоит у них на пути выхода из школы в конце дня. Однако здесь вскоре понимаешь, что опасения напрасны – никто и не думает о том, как бы побыстрее сбежать из казенных стен. Театральная студия, клубы по интересам, творческие студии, проектная деятельность – жизнь после уроков только начинается.</p>
<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/10/20131019_0_chess_2.jpg"><img decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/10/20131019_0_chess_2.jpg" alt="0_Chess_2" width="50%" height="50%" class="alignleft size-full wp-image-21455" /></a>&#8220;Мы готовим интеллигенцию деятельную. В отличие от той интеллигенции, которая сидит по кухням и ноет: &#8220;Дайте нам точку опоры, и мы перевернем мир&#8221;. А когда ей дают эту точку опоры, начинается: то рычаг не тот, то мир не тот, то точки опоры нет, &#8211; объясняет Алексей Греков. – Мы видим свою задачу в том, чтобы создать детям такие условия, чтобы им хотелось потом их воспроизводить дальше уже с людьми, с которыми им придется работать. Чтобы ребенок выходил и понимал – мир может быть устроен по-другому, и могут быть отношения, которые продуктивней отношений &#8220;я начальник – ты дурак&#8221;.</p>
<p>По словам родителей учеников, самая большая трагедия в жизни школьников – это заболеть и не пойти на занятия. Лежать дома и смотреть телевизор, пусть даже с насморком, для них, в отличие от всех школьников – не верх счастья, а наказание. И такое отношение к школе – приятный подарок для любого родителя.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/v-kievskoj-shkole-buduschego-oshibki-otpravljajut-v-kusty-a-uchitelja-pozhimajut-ruki-uchenikam/">В киевской &#8220;школе будущего&#8221; ошибки отправляют &#8220;в кусты&#8221;, а учителя пожимают руки ученикам</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Киевские Афины: как создать успешную и востребованную частную школу</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/kievskie-afiny/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 14 Mar 2013 08:40:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Знайомство]]></category>
		<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<category><![CDATA[Про школу]]></category>
		<category><![CDATA[дети]]></category>
		<category><![CDATA[история школы]]></category>
		<category><![CDATA[образование]]></category>
		<category><![CDATA[обучение]]></category>
		<category><![CDATA[публикации]]></category>
		<category><![CDATA[развитие]]></category>
		<category><![CDATA[творчество]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/kievskie-afiny/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Юлианна Ковалевская Опубликовано в журнале &#8220;Контракты&#8221; №9-10 / 2013 Частная средняя школа — сложный и специфический бизнес с уклоном в социальный проект, ведь, по словам экспертов, говорить о прибыли в 15-20% можно только в отдаленной перспективе — через 10-15 лет. Сейчас в частном образовании успешны те, кто начинал его не как бизнес, кто не помышлял [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/kievskie-afiny/">Киевские Афины: как создать успешную и востребованную частную школу</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><a href="http://kontrakty.ua/article/47256" rel="nofollow"><img decoding="async" class="alignleft size-full wp-image-19959" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/03/20130314_kontrakty_9_2013.jpg" alt="kontrakty_9_2013" width="120" height="151" /></a><strong>Юлианна Ковалевская</strong><br />
Опубликовано в <strong><a href="http://archive.kontrakty.ua/gc/2013/9-10/12-kievskie-afiny.html" rel="nofollow">журнале &#8220;Контракты&#8221;</a></strong><br />
№9-10 / 2013</p>
<p><em>Частная средняя школа — сложный и специфический бизнес с уклоном в социальный проект, ведь, по словам экспертов, говорить о прибыли в 15-20% можно только в отдаленной перспективе — через 10-15 лет. Сейчас в частном образовании успешны те, кто начинал его не как бизнес, кто не помышлял о получении мгновенных прибылей, а просто хотел учить своих детей по-другому. Именно такова история Оксаны Балакшиной и частной школы «Афины».</em></p>
<h3>День рождения</h3>
<p>Все началось в 1990 году с рождения дочки Жени. Супруги Оксана Балакшина и Алексей Греков были аспирантами академических НИИ, поэтому времени на воспитание дочери у них было больше, чем денег. Как исследователи-физики, они придерживались революционных педагогических взглядов. Были убеждены, что дети способны освоить школьную программу за 7-8 лет, а остальное время посвятить тому, что им нравится и развивает их. «Тогда, после перестройки, появилось понимание, что молодое поколение нужно учить совсем иначе. Если бы я знала, сколько трудностей будет с получением лицензии, испугалась бы. А так — мы видели цель и шли сквозь стены, — вспоминает Оксана. — Муж тогда стал заниматься сборкой компьютеров. Он говорил: «Я прокормлю семью, а ты занимайся школой, ведь ты об этом мечтала. Всегда будут дети, которых нужно учить».</p>
<h3>Родители-единомышленники</h3>
<p>Первая ласточка — «Академия дошкольных наук». Эти курсы Оксана открыла в 1994-м году, когда встал вопрос о подготовке дочки к школе. Тогда в Киеве было всего две подобные организации. Они брали по $20 за месяц обучения, при двух трехчасовых занятиях в неделю. И «Академия» стала демпинговать — за 4 занятия трижды в неделю брали всего 10 в месяц для деток детсада, в котором снимали помещение, и 15 — для остальных малышей. Сейчас г-жа Балакшина с улыбкой вспоминает, как они с мужем расклеивали на столбах отпечатанные на принтере рекламные объявления.</p>
<p>После года работы родители стали говорить: у вас все хорошо получается, не хотите ли создать свою школу? И Оксана вместе с единомышленниками, такими же родителями, — Мариной, преподавателем рисования и энтузиасткой новаторской педагогики, с Викторией, специалистом в области финансов, и Алексеем, мужем и соратником, — основали школу «Афины».</p>
<h3>Стартовый капитал</h3>
<p>Всего $800. Их Оксана с Алексеем вынули из семейного бюджета в 1995 году, чтобы сделать ремонт в детсаду на улице Лютеранской, помещение которого стало для «Афин» родным на 2 года. Был открыт первый класс, а в следующем году — второй и первый, и так далее. Тогда же начали оформлять лицензию, получить которую удалось в 1997 благодаря переезду в помещение детсада на улице Льва Толстого. В то время Женя была уже в третьем классе.</p>
<p>«Нас всегда двигали дети и родители, — говорит Оксана. — Есть семьи, в которых мы учим уже третьего ребенка. Мы выращивали школу, как растение. И только в 2004, на 10-м году жизни школы, на тренинге стратегического планирования мы внезапно узнали, что занимаемся не только образованием, но и бизнесом. Чтобы школа была успешна, приходилось все заработанное снова вкладывать в развитие. Частное образование — специфический бизнес. Нужно уметь считать деньги, но нельзя экономить на детях и учителях. Мы росли вместе с нашими детьми. И нам становилось все теснее и теснее в старых стенах».</p>
<h3>Арендный вопрос</h3>
<p>Сейчас «Афины» живут в двух помещениях. 37 первоклассников обитают в здании детского сада на Соломенской, а неподалеку, на улице Андрея Головко, в новом современном просторном (1700 м<sup>2</sup>) здании учатся дети постарше — со 2-го по 11-й класс. Их здесь 210 человек. Учебные помещения небольшие — на 10-15 учеников. Есть лаборатории физики, химии и биологии, театральный и спортивный залы, столовая, комнаты для индивидуальных занятий, а также большое пространство на мансарде для отдыха и общения.</p>
<p>«Афины» расширились в сентябре 2012-го, но директор вновь обеспокоена: «Скоро начнется набор первоклашек, а наши площади не позволяют пока принять больше двух первых классов. В моей группе подготовки сейчас уже 12 деток, а на оставшиеся 12 мест претендуют 62 ребенка. Опять места не хватает».</p>
<h3>Ценности</h3>
<p>Говорят, самое большое наказание для учеников «Афин» — слова родителей: завтра ты не пойдешь в школу. И это немалый показатель успеха. Сейчас, когда количество абитуриентов меньше, чем мест в вузах, статистика поступивших больше не является показателем эффективности школы. «Важнее, чтобы молодые люди не боялись действовать и все проблемы переводили в задачи, — считает Оксана. — Афинские выпускники, после наших с ними интенсивных занятий, чувствуют «недогруз» в вузе и начинают параллельно с учебой работать. Некоторые открывают свои собственные фирмы, а одна девушка перевелась с бюджета КНЭУ на заочный и взяла у отца довольно сложный кусок бизнеса со словами: «За один год работы в реальном бизнесе я узнаю больше, чем за 5 лет учебы!»</p>
<p>Это люди, для которых самореализация — важнее, чем деньги. Для которых честность и милосердие — не пустой звук. Важно, чтобы дети понимали: чем больше ты отдаешь, тем больше получаешь. И разговаривая с родителями будущих первоклассников, я никогда не задаю им вопрос: кем вы видите своего ребенка в будущем? Я спрашиваю: каким вы хотите видеть его через 11 лет? Не кем, а именно — каким? И часто в ответ — молчание. Не каждый родитель об этом задумывается. Мы беседуем, и, если наши ценности совпадают, я понимаю, что наше сотрудничество будет эффективным».</p>
<p><em>Украинскую версию статьи можно прочитать <a href="https://kontrakty.ua/article/59505">здесь</a>.</em></p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/kievskie-afiny/">Киевские Афины: как создать успешную и востребованную частную школу</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Украине необходимо менять систему образования</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/v-ukraine-neobhodimo-menjat-sistemu-obrazovanija/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 14 Mar 2013 07:40:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<category><![CDATA[будущее]]></category>
		<category><![CDATA[дебаты]]></category>
		<category><![CDATA[дети]]></category>
		<category><![CDATA[образование]]></category>
		<category><![CDATA[развитие]]></category>
		<category><![CDATA[талант]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/v-ukraine-neobhodimo-menjat-sistemu-obrazovanija/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Выступление на публичных дебатах Алексей Греков &#8211; соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины» &#8211; выступил в поддержку тезиса &#8220;Среднее образование в Украине безнадежно устарело&#8221; на первых региональных публичных дебатах Фонда &#8220;Эффективное управление&#8221;, которые были организованы во Львове 29 ноября 2012 года при поддержке Львовского городского совета. Полный текст выступления Доброго вечора, шановні [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/v-ukraine-neobhodimo-menjat-sistemu-obrazovanija/">В Украине необходимо менять систему образования</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h3>Выступление на публичных дебатах</h3>
<p>Алексей Греков &#8211; соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины» &#8211; выступил в поддержку тезиса &#8220;Среднее образование в Украине безнадежно устарело&#8221; на <a href="http://debaty.org/ru/debate/detail/ukrainskoe-srednee-obrazovanie-beznadezhno-ustarelo" rel="nofollow">первых региональных публичных дебатах</a> Фонда &#8220;Эффективное управление&#8221;, которые были организованы во Львове 29 ноября 2012 года при поддержке Львовского городского совета.</p>
<p><iframe  "http://www.youtube.com/embed/DjxzoPu4b08" height="480" width="640" allowfullscreen="" frameborder="0"></iframe></p>
<h3>Полный текст выступления</h3>
<p>Доброго вечора, шановні пані та панове! Good Evening, dear ladies and gentlemen! Добрый вечер, уважаемые дамы и господа!</p>
<p>Благодарю Фонд эффективного управления и Львівську міську Раду за можливість прийняти участь у дебатах! Дякую вам, шановні пані та панове, що вам небайдужа доля української освіти! Благодарю моих уважаемых оппонентов, что вы согласились отстаивать столь непопулярную в нашей стране точку зрения!</p>
<p>И я хочу вместе с вами — хотя бы на какое-то время — принять вашу сторону и рассмотреть: а может, мы действительно все ошибаемся? И наша система образования не устарела? Какие аргументы мы можем выдвинуть в пользу этого тезиса?</p>
<p>Образование — в любом обществе — выполняет 2 задачи: во-первых, оно создает определенный образ будущего в сознании своих воспитанников — учеников, студентов — а во-вторых — пытается научить их пользоваться всеми инструментами, — ментальными в первую очередь — которые помогут им стать успешными и счастливыми в этом воображаемом будущем.</p>
<p>Давайте же посмотрим, какой образ будущего создается в головах наших детей — на основании не того, что говорит, но того, как действует украинская система образования!</p>
<p>Прежде всего — миром будущего управляют крупные корпорации, государственные и частные, выстроенные строго иерархически.<br />
Каждый отдельный человек — не более чем легко заменяемый винтик, от мнения которого ничего не зависит.<br />
Начальник выдает задания, и начальник проверяет их выполнение.<br />
Творчество возможно только в пределах, обозначенных начальником.<br />
Вы должны говорить только тогда, когда вам разрешит начальник, причем только то, что угодно знать начальнику.<br />
Вы не можете пользоваться помощью друга, ни — упаси Боже! — интернета: во всем вы должны полагаться только на свою память и сообразительность.<br />
Вы с коллегами работаете за отдельными столами, в затылок друг другу, над отдельными заданиями — и т.д.</p>
<p>— Кто из вас считает, что именно такими должны быть организации Будущего? Кто полагает, что именно таковы успешные организации настоящего?</p>
<p>Таким образом, наша система образования создает неверное представление о будущем в сознании своих воспитанников — наших детей!</p>
<p>Но, может быть, она обучает их правильному владению правильными инструментами? Ведь недаром говорят — наши специалисты востребованы за рубежом. Увы, это не более чем досужий миф.</p>
<p>Согласно данным Всемирного банка, по количеству эмигрантов Украина занимает третье место в мире — 6,5 миллионов человек. При этом по данным Международной организации по миграции украинские &#8220;заробитчане&#8221; выступают, в основном в качестве низко-квалифицированной рабочей силы. 54% из них работают в строительной сфере, 17% &#8211; в сфере домашнего надзора, по 9% &#8211; в сельскохозяйственном и торговом секторах, 6% &#8211; в промышленности и 5% &#8211; в других отраслях. Т.о. менее 1-2% украинцев действительно востребованы в отраслях, связанных с наукой и высокими технологиями. Но является ли это сильным аргументом, если 99% наших соотечественников — закончивших, между прочим, нашу среднюю школу — работают как низко-квалифицированная рабочая сила?</p>
<p>Но как же тогда победы украинских учеников на международных конкурсах по информатике, математике, физике, химии? Безусловно, победы есть. Но что это доказывает? Сколько мы можем выставить равноценных команд, для участия в этих конкурсах? 2? 3? 5? 10?</p>
<p>А 100 можем? А 1000? Но ведь 1000 команд — это совсем немного — это примерно 4000 человек.</p>
<p>У нас в стране 4 200 000 учащихся. Какой процент составляет 4000 от 4 000 000? Кто из вас может быстро посчитать в уме без калькулятора? Мы же все обучались в нашей замечательной школе, мы все проходили математику. Это материал 5 класса.</p>
<p>0,1 %! Наша система образования работает с эффективностью менее 0,1 %! Но на самом деле — еще хуже, потому что с этими замечательными ребятами, знатоками математики и естественных наук, работают совсем не так, как с другими школьниками. Их готовят совсем в другом режиме, по другим программам — и совсем другие учителя. Если бы так же работали и с другими детьми, результат был бы, конечно, лучше — но это была бы уже совсем другая система образования.</p>
<p>Итак, аргументы исчерпаны. Идя, как говорят математики, от противного, мы установили: наша украинская система образования безнадежно устарела.</p>
<p>И это правда. Ведь существующая система образования была создана в Германии в начале XIX века, когда еще не было ни компьютеров, ни копировальных аппаратов. Государственному аппарату были нужны люди, быстро считающие и красиво пишущие. Именно этот образ будущего — нет, не будущего, а прошлого, — рисует нам наша система образования: молча работающие сотрудники и надзирающие за ними — свысока! — начальники.</p>
<p>Сейчас всю эту бюрократическую конструкцию может заменить 1 человек с компьютером и принтером. Но наша система образования продолжает штамповать людей-калькуляторов, людей-ксероксов.</p>
<p>Зачем?</p>
<p>Все наши дети разные, с разными талантами, разными способностями. Нам нужны разные школы, которые помогут раскрыть в них эти таланты. Нам нужны тьюторские технологии, чтобы рядом с каждым ребенком был взрослый, которому важен и интересен именно он — этот вот наш ребенок!</p>
<p>Когда я приглашаю на работу учителя, я не хочу видеть сотню безликих клонов. Я хочу видеть одного учителя, но зато уникального. Не похожего на других, но зато способного зажечь глаза и души детей. Потому что именно то, что мы разные, делает нас полезными и интересными друг другу.</p>
<p>Систему нужно менять!</p>
<p>Спасибо за внимание!</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/v-ukraine-neobhodimo-menjat-sistemu-obrazovanija/">В Украине необходимо менять систему образования</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Корреспондент: Ясли для миллионеров. Родители и целая индустрия готовят маленьких киевлян зарабатывать миллионы</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/korrespondent-jasli-dlja-millionerov-roditeli-i-celaja-industrija-gotovjat-malenkih-kievljan-zarabatyvat-milliony/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 05 Jan 2013 10:01:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<category><![CDATA[бизнес]]></category>
		<category><![CDATA[деньги]]></category>
		<category><![CDATA[дети]]></category>
		<category><![CDATA[обучение]]></category>
		<category><![CDATA[публикации]]></category>
		<category><![CDATA[развитие]]></category>
		<category><![CDATA[финансы]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/korrespondent-jasli-dlja-millionerov-roditeli-i-celaja-industrija-gotovjat-malenkih-kievljan-zarabatyvat-milliony/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Екатерина Иванова, журнал &#8220;Корреспондент&#8221; № 51 от 29 декабря 2012 года. Лучшим будущим для своих детей украинцы считают бизнес и теперь учат делать деньги даже дошкольников. Как заработать первый миллион, детвора узнает на разного рода курсах и в общеобразовательных частных школах. [Выдержки из статьи] По данным исследования, проведенного компанией IVOX специально для Корреспондента, большинство опрошенных [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/korrespondent-jasli-dlja-millionerov-roditeli-i-celaja-industrija-gotovjat-malenkih-kievljan-zarabatyvat-milliony/">Корреспондент: Ясли для миллионеров. Родители и целая индустрия готовят маленьких киевлян зарабатывать миллионы</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><a href="http://korrespondent.net/business/career/1446857-korrespondent-yasli-dlya-millionerov-roditeli-i-celaya-industriya-gotovyat-malenkih-kievlyan-zarabatyva" rel="nofollow"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft size-medium wp-image-19244" alt="korr_51_28-12-2012-1"  src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/01/20130105_korr_51_28_12_2012_1-300x111.jpg" width="300" height="111" /></a><strong>Екатерина Иванова</strong>,<br />
журнал <a href="http://korrespondent.net/business/career/1446857-korrespondent-yasli-dlya-millionerov-roditeli-i-celaya-industriya-gotovyat-malenkih-kievlyan-zarabatyva" rel="nofollow"><strong>&#8220;Корреспондент&#8221;</strong></a><br />
№ 51 от 29 декабря 2012 года.</p>
<p><em>Лучшим будущим для своих детей украинцы считают бизнес и теперь учат делать деньги даже дошкольников. Как заработать первый миллион, детвора узнает на разного рода курсах и в общеобразовательных частных школах.</em> <em>[Выдержки из статьи]</em><span id="more-8012"></span></p>
<p>По данным исследования, проведенного компанией IVOX специально для Корреспондента, большинство опрошенных украинцев &#8211; более 30% &#8211; хотят в будущем видеть своих детей бизнесменами. Для сравнения: популярную в советские годы профессию инженера желали бы своим отпрыскам 16% опрошенных, учителя &#8211; 5,4%, а рабочего &#8211; 1,4%. А по результатам опроса Института Горшенина, главными жизненными ценностями большинство соотечественников считают здоровье (78,7%) и опять же материальную обеспеченность (72,4%).</p>
<p>&#8220;Нынешнее чрезмерное внимание к деньгам &#8211; следствие чрезмерного идеологического невнимания в [советском] прошлом&#8221;, &#8211; полагает Алексей Греков, директор частной общеобразовательной школы Афины.</p>
<h3>Деловые дети</h3>
<p>Вопросом, как заработать деньги, 16-летняя Виктория Золотаревич впервые озаботилась, когда ей было 12. Причем тогда ее интересовал не столько размер заработка, сколько сам процесс, вспоминает украинка.</p>
<p>Этим Золотаревич подтолкнула родителей к созданию бизнес-школы для детей Детки-Монетки, которая началась с информационного портала о возможностях подработки для школьников и переросла в мастер-классы по обращению с деньгами, проводимые на базе школы Афины.</p>
<p>У каждого слушателя Деток-Монеток есть свое маленькое дело. Например, Золотаревич рисует на продажу забавные принты для футболок, а также готовит дома бутерброды и продает их в школе. &#8220;Я осчастливливаю голодных&#8221;, &#8211; шутит школьница.</p>
<p>Причем действует Золотаревич по всем правилам честного бизнеса &#8211; платит небольшой налог в фонд Афин.</p>
<p>Так дети постигают науку правильно распоряжаться деньгами, считает Сергей Биденко, один из основателей школы Детки-Монетки. Здесь маленьких украинцев учат не только тому, как сделать первые шаги в бизнесе, но и как рассчитать семейный бюджет. Биденко замечает, что дети бывают сильно удивлены тем, как много денег уходит на питание и одежду.</p>
<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/01/20130105_korr_51_28_12_2012_21.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2013/01/20130105_korr_51_28_12_2012_21-680x227.jpg" alt="korr_51_28-12-2012-21" width="680" height="227" class="alignleft size-large wp-image-19245" /></a></p>
<p>Чем раньше начать знакомить ребенка с финансами, тем лучше, уверены специалисты. Даже пятилетки легко схватывают азы экономики, а десятилетние школьники отлично усваивают информацию о налогах.</p>
<p>Главная задача преподавателей &#8211; заставить детей задуматься о том, чем бы они хотели заняться в жизни.</p>
<h3>Орлята учатся считать</h3>
<p>В западной культуре обучение детей премудростям ведения своего дела &#8211; давно сложившаяся традиция. Да и бизнес-предметы там преподают не только в частных и специализированных школах, но даже в государственных общеобразовательных заведениях. Кроме того, почти каждая бизнес-школа для взрослых имеет и детские программы. Особой популярностью пользуются загородные бизнес-лагеря, в которых обучение совмещено с отдыхом.</p>
<p>Во многих американских и западноевропейских семьях дух предпринимательства поддерживается сызмальства.</p>
<p>“На всех городских мероприятиях можно увидеть ребятню с тележками &#8211; продают охлажденную колу в баночках, яблоки в карамели, лотерейные билеты”, &#8211; рассказывает Ева Миронoва, жительница города Анкориджа на Аляске, эмигрировавшая туда 20 лет назад из России.</p>
<p>По словам Мироновой, некоторые банки на Аляске предлагают детворе открывать счета, и за каждые вложенные в банк $ 3 награждают небольшим призом.</p>
<p>В украинской традиции, берущей начало в СССР, напротив, культивировалось ханжеское презрение к деньгам, считает Греков. Это вылилось в другую крайность с развитием культуры потребления и свободного рынка в стране.</p>
<p>По наблюдениям Биденко, у большинства современных детей нет понимания ценности денег, и своими многообразными “хочу” они создают непосильную нагрузку на семейный бюджет. Все чаще дети просят родителей делать им дорогие подарки. По данным IVOX, в числе самых желанных презентов на Новый год для украинских детей &#8211; поездка за границу и машина. Причем желания не зависят от того, сколько зарабатывают родители.</p>
<p>Если и делать своим отпрыскам дорогие подарки, то при этом необходимо говорить с ними на тему денег, их расходования, а также дать детям возможность заработать, учат психологи. Это повышает ответственность, придает чувство собственной значимости, объясняет Александр Поповский, детский и семейный психолог.</p>
<p>С другой стороны, важно не создавать культ наживы, иначе вырастет “робот-бизнесмен”, а не человек, предостерегает специалист.</p>
<p>“Многие родители говорят, что мы лишаем детей детства, хотя на самом деле они сами лишают своих детей будущего”, &#8211; считает Биденко. С ним в унисон эксперты прочат раннему бизнес-образованию в Украине бурное развитие.</p>
<p>“Потому что все больше людей понимают: нет другого пути, как достигать блага для себя самого не с помощью подачек от государства, а с помощью талантов”, &#8211; заключает Азарoва.</p>
<p><em>Полный текст статьи <a href="http://korrespondent.net/business/career/1446857-korrespondent-yasli-dlya-millionerov-roditeli-i-celaya-industriya-gotovyat-malenkih-kievlyan-zarabatyva" rel="nofollow">здесь</a>.</em></p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/korrespondent-jasli-dlja-millionerov-roditeli-i-celaja-industrija-gotovjat-malenkih-kievljan-zarabatyvat-milliony/">Корреспондент: Ясли для миллионеров. Родители и целая индустрия готовят маленьких киевлян зарабатывать миллионы</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Частное дело</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/chastnoe-delo/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 16 Dec 2012 14:23:02 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<category><![CDATA[бизнес]]></category>
		<category><![CDATA[деньги]]></category>
		<category><![CDATA[дети]]></category>
		<category><![CDATA[образование]]></category>
		<category><![CDATA[публикации]]></category>
		<category><![CDATA[родители]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/chastnoe-delo/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Юлия Абибок Деловой еженедельник «Власть денег» № 48 (370), 30 ноября 2012 С началом учебного года 2012/2013 в столице стало на пять частных школ меньше — как утверждают в Ассоциации частных школ Киева, из-за финансовых трудностей. В Харькове из открывшихся в 1990-е годы тридцати негосударственных общеобразовательных учебных заведений на сегодня осталось втрое меньше. Вопреки сложившемуся [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/chastnoe-delo/">Частное дело</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><a href="http://www.depo.ua/ru/vlast-deneg/2012_arhiv-nomerov-vd/nojabr_2012_1351757640/48-370/94208.htm" rel="nofollow"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121216_vd_logo.gif" alt="vd_logo" width="310" height="71" class="alignleft size-full wp-image-18994" /></a><strong>Юлия Абибок</strong><br />
Деловой еженедельник <strong><a href="http://www.depo.ua/ru/vlast-deneg/2012_arhiv-nomerov-vd/nojabr_2012_1351757640/48-370/94208.htm" rel="nofollow">«Власть денег»</a><br />
№ 48 (370), 30 ноября 2012</strong></p>
<p><em>С началом учебного года 2012/2013 в столице стало на пять частных школ меньше — как утверждают в Ассоциации частных школ Киева, из-за финансовых трудностей. В Харькове из открывшихся в 1990-е годы тридцати негосударственных общеобразовательных учебных заведений на сегодня осталось втрое меньше. Вопреки сложившемуся в обществе стереотипу о богатстве и &#8220;избранности&#8221; учеников таких учебных заведений, и, соответственно, мажорном положении самих школ, многие из них продолжают балансировать на грани выживания.</em></p>
<p>Алексей Греков, директор по стратегическому развитию частной школы &#8220;Афины&#8221; (Киев), говорит, что происходящее в сфере образования — следствие экономической ситуации, сложившейся в стране. &#8220;В эпоху кризиса выживают либо очень дешевые формы бизнеса, либо — дорогие. Как правило, средний сегмент размывается: он вынужден удешевлять свою услугу или делать ее более эксклюзивной и дорогой.</p>
<p>Частным школам в таких условиях приходится поднимать цену. Опускать — тяжелее, потому что тогда становится трудно конкурировать с пусть и неэффективными, но дешевыми муниципальными школами. И тот, кто не находит своей изюминки и не может показать, чем его школа лучше, чем бесплатная, не удерживается на рынке&#8221;, — говорит эксперт.</p>
<p>&lt;…&gt;</p>
<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121216_2_478.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121216_2_478-300x183.jpg" alt="2_(478)" width="300" height="183" class="alignleft size-medium wp-image-18996" /></a>По словам Францишки Колесник [<i>из школы ЯМБ</i>], выйти на самоокупаемость при нынешней ценовой политике они могут в лучшем случае лет через десять. &#8220;Я как человек, имеющий опыт анализа бизнес-проектов, могу сказать, что детский сад или школа — не самый простой бизнес. Это в большей мере социальный проект — тут говорить о бизнесе можно только в далекой перспективе, стабильной, желаемой рентабельности в 15-25% возможно достигнуть через 15-20 лет. Сегодня у нас в обществе все настроено на получение мгновенных прибылей при минимальных инвестициях. Мы брались за этот бизнес, до конца не осознавая всех его сложностей. Люди, которые понимают процессы образования изнутри, не пойдут нашим путем. В плане отдачи этот бизнес не очень эффективный, но очень хлопотный&#8221;, — признает Ярослав Колесник.</p>
<p>&#8220;Когда создавали школу, мы просто не знали, во что ввязываемся. &#8220;Афины&#8221; появились благодаря нашему незнанию&#8221;, — вторит ему Алексей Греков, чья школа только на 18-й год работы смогла переехать в новое помещение, что позволило увеличить количество учащихся с 179 до 248.</p>
<p>&lt;…&gt;</p>
<p>По мнению Александра Макагона [<i>из Авторской школе Бойко</i>], проблема частных школ Украины — не в созданных государством для них условиях, а в недостаточно хорошем менеджменте и качестве образовательных услуг. Конкуренция на рынке стала жестче, так как многие государственные школы обучают уже не хуже частных, уверен он.</p>
<p>&#8220;Нам ничего не нужно от государства, — поддерживает Макагона Алексей Греков. — Если бы только немного снизили налоговую нагрузку на фонд оплаты труда, этого было бы достаточно, чтобы обучение у нас подешевело на 3 тыс. грн. в месяц, до 2 тыс. грн. Чтобы выжить, частным школам нужно не попрошайничать— государство ничего не даст. Необходимо сосредоточиться на тех, кто в них заинтересован, — на родителях и детях. Потому что запрос на качественное обучение есть, и, выполняя все лицензионные требования государства, частные школы могут вводить альтернативные формы обучения и предметы&#8221;.</p>
<p>&lt;…&gt;</p>
<p>Все без исключения люди, с которыми приходилось общаться <a href="http://www.depo.ua/ru/vlast-deneg/" rel="nofollow"><strong>&#8220;ВД&#8221;</strong></a> на тему частных школ, ожидают от государства одного шага, который мог бы существенно упрочить положение негосударственных общеобразовательных учебных заведений на рынке образовательных услуг. Речь идет о возвращении принципа &#8220;деньги ходят за учеником&#8221;, который предусматривал бы выделение государством средств не на школу, как это происходит сегодня, а на одного ученика, независимо от того, в каком учебном заведении он учится. Ведь в структуре выплачиваемых родителями налогов есть и средства на содержание школ.</p>
<p>Иными словами, сегодня родители тех детей, которые учатся в частных школах, платят за них дважды: своими налогами и прямыми взносами в школы. А это несправедливо. Только столичный бюджет, по данным Ассоциации частных школ Киева, смог &#8220;сэкономить&#8221; таким образом на образовании более 30 млн грн. в 2011 году.</p>
<p><em>Полный текст статьи читайте <a href="http://www.depo.ua/ru/vlast-deneg/2012_arhiv-nomerov-vd/nojabr_2012_1351757640/48-370/94208.htm" rel="nofollow">здесь</a>.</em></p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/chastnoe-delo/">Частное дело</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>До п&#8217;яного дяка в науку</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/do-pjanogo-djaka-v-nauku/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 12 Dec 2012 20:30:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<category><![CDATA[будущее]]></category>
		<category><![CDATA[дебаты]]></category>
		<category><![CDATA[дети]]></category>
		<category><![CDATA[образование]]></category>
		<category><![CDATA[публикации]]></category>
		<category><![CDATA[развитие]]></category>
		<category><![CDATA[тьютор]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/do-pjanogo-djaka-v-nauku/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Олександр Телюк Сайт &#8220;Велика Ідея&#8221; 03.12.2012 Що застаріло в середній освіті в Україні? Що варто реформувати в українській освіті? У пишному актовому залі університету Франка у Львові відбулися дебати під назвою «Українська середня освіта вкрай застаріла». Засідання провели у стилі Оксфордського клубу. Кожну сторону – «за» і «проти» твердження про регрес освіти – представляло по [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/do-pjanogo-djaka-v-nauku/">До п&#8217;яного дяка в науку</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><a href="http://biggggidea.com/practices/798/" rel="nofollow"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121212_bigidea1.jpg" alt="bigidea1" width="154" height="112" class="alignleft size-full wp-image-18923" /></a><strong>Олександр Телюк</strong><br />
Сайт <strong><a href="http://biggggidea.com/practices/798/" rel="nofollow">&#8220;Велика Ідея&#8221;</a><br />
03.12.2012</strong></p>
<p>Що застаріло в середній освіті в Україні? Що варто реформувати в українській освіті?</p>
<p><em>У пишному актовому залі університету Франка у Львові відбулися дебати під назвою «Українська середня освіта вкрай застаріла». Засідання провели у стилі Оксфордського клубу. Кожну сторону – «за» і «проти» твердження про регрес освіти – представляло по два спікери. За результатами голосування українську середню освіту більшість визнала застарілою. ВЕЛИКА ІДЕЯ послухала дебати про середню освіту в Україні і записала найвлучніші репліки про те, чому понад 4 млн. українських учнів вчаться у несучасних умовах.</em></p>
<h2>Що застаріло в середній освіті в Україні?</h2>
<h3>1. Індустріальні підходи</h3>
<p>«Сьогоднішня освіта готує майбутнє покоління до індустріальної епохи, а сьогодні потрібні люди інформаційного суспільства».</p>
<p>«Інформаційне суспільство передбачає вміння шукати інформацію, обробляти та організовувати її. Наприклад, виконуючи типове завдання «Як я провів літо», у більшості країн світу, де доступні комп’ютерні технології, діти знімають фільм про проведене літо або роблять цікаві інтерактивні презентації».</p>
<p><em>ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»</em></p>
<p>—</p>
<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121212_debaty24a.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121212_debaty24a-300x225.jpg" alt="debaty24a" width="300" height="225" class="alignleft size-medium wp-image-18919" /></a>«Освіта вирішує дві задачі: по-перше, створює певний образ майбутнього у свідомості своїх вихованців, а по-друге, навчає їх певним інструментам, які вони зможуть вдало використовувати в цьому майбутньому».</p>
<p>«У Німеччині на початку ХІХ ст. за зовсім інших умов, коли ще не було ніяких комп’ютерів, державному апарату потрібні були люди, які швидко рахують і красиво пишуть. Саме такий образ майбутнього, як і раніше, малює нам сучасна школа. Сьогодні абсолютно будь-яку бюрократичну конструкцію можна замінити однією людиною з комп’ютером. Але наша система освіта продовжує штампувати людей-калькуляторів».</p>
<p><em>ОЛЕКСІЙ ГРЕКОВ, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни»</em></p>
<h3>2. Уроки інформатики</h3>
<p>«Всі великі ІТ-компанії створюють навчальні центри, де перевчають випускників вищих навчальних закладів. Ми єдина країна разом з Росією, де досі викладають <em>Pascal</em> – на цій мові ніхто не програмує!».</p>
<p><em>ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»</em></p>
<p>—</p>
<p>«Програма інформатики у школах є найбільш регресивною і деградованою з усього, що є на сьогоднішній день. Ми не можемо зрозуміти, чому так сталося. Коли ми на сесіях стратегічного формування збираємо вчителів інформатики, вони нам кажуть, що не розуміють, чому вони мають це вчити – це запитання до наших міністрів».</p>
<p><em>ОЛЕГ БЕРЕЗОК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради</em></p>
<h3>3. Технологічне оснащення</h3>
<p>«Ви знаєте, що сьогодні у наших школах заборонено Wi-Fi?».</p>
<p>«В Україні на 28 учнів один комп’ютер, у Європі йдеться про 5-6».</p>
<p><em>ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»</em></p>
<h3>4. Рівень викладання англійської</h3>
<p>«А ще є такий нюанс: іноземні мови. Сучасна система освіти повинна давати знання іноземної мови. А чи перевіряє якість знання іноземних мов ЗНО? Бо ми втрачаємо як держава без знання іноземних мов».</p>
<p><em>ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»</em></p>
<h3>5. Ментальність</h3>
<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121212_debaty27a.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121212_debaty27a-300x225.jpg" alt="debaty27a" width="300" height="225" class="alignleft size-medium wp-image-18921" /></a>«Знецінення нашої освіти є ознакою посттоталітарного комплексу неповноцінності, вона знецінена недолугим менеджментом на всіх рівнях. Недолугий менеджмент дозволив знецінити нашу освіту тотальною купівлею атестатів і дипломів та знецінив вчителя, який є більш вмотивований нематеріальними чинниками».</p>
<p>«Школа вимагає директора, який розуміється не лише на навчально-виховному процесі, а й на процесі управління. Директорський корпус сказав мені, що до 50% директорів на сьогодні втратили свої менеджерські властивості».</p>
<p>«Школа не є безкоштовною на сьогоднішній день, треба бути чесними. Батьки є партнерами влади в оплаті за навчання. Батьки платять чималі кошти для того, щоб підтримувати школу в належному стані».</p>
<p><em>ОЛЕГ БЕРЕЗОК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради</em></p>
<p>—</p>
<p>«Як вчорашній випускник школи, можу сказати, що підготовка до ЗНО ведеться за рахунок репетиторів, а не за рахунок школи. 90% школярів прогулюють 10-й клас».</p>
<p><em>репліка з залу від НЕЩОДАВНЬОГО ВИПУСКНИКА</em></p>
<h2>Що варто реформувати в українській освіті?</h2>
<h3>1. Радянську традицію</h3>
<p>« Її почали реформувати ще у 50-х роках, коли стали з’являтися кімнати замість класів, діти почали сидіти на підлозі, без парти. Класно-урочна система освіти породжує у дітей «шизофренію»: сорок п&#8217;ять хвилин математики, російської мови, фізики та біології нормальній людині складно сприйняти і прийняти, тому дитина вибудовує психологічний захист і просто не слухає урок».</p>
<p>«Швидкість змін перестала мати повільний «поколінний» характер, і людина протягом життя змушена багаторазово пристосовуватися до змін на ринку праці, нових технологій і глобальних трендів. Кінцева освіта, орієнтована на диплом, уже втрачає сенс – вона стає відкритою на все життя».</p>
<p><em>ВОЛОДИМИР НІКІТІН, президент Українського педагогічного клубу, засновник проекту Foundation for Future, доктор культурології</em></p>
<p>—</p>
<p>«Наші діти багато вчать на пам&#8217;ять, вони вчать багато теоретичного матеріалу, який стає об’єктом критики. Для чого так багато вчити? Давайте краще навчимо їх, як оперувати тими знаннями. Було б чим оперувати…».</p>
<p>«Для того щоб освіта була корисною для наших дітей, ми мусимо шанувати те, що маємо: традицію, накопичувальний теоретичний стиль, індивідуальність. А також модернізувати її якісним менеджментом, додати оперативне мислення, додати групове мислення».</p>
<p><em>ОЛЕГ БЕРЕЗОК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради</em></p>
<h3>2. Незалежність шкіл</h3>
<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121212_debaty10a.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121212_debaty10a-300x225.jpg" alt="debaty10a" width="300" height="225" class="alignleft size-medium wp-image-18920" /></a>«Місяць тому на пенсію пішов останній інспектор освіти Фінляндії. Вони почали з того, що відмінили систему принизливого контролю згори. Це дозволило школам бути по-справжньому самостійними. Крім того, вони сприяли різноманітності шкіл, їхній автономії та підвищенню зарплат вчителям. І за 20 років вони підняли освітню сферу. Їхні діти проводять найменше у світі часу на уроках, але при цьому мають найкращі освітні показники».</p>
<p><em>ОЛЕКСІЙ ГРЕКОВ, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни»</em></p>
<p>—</p>
<p>«Сьогодні школа не незалежна, вона не може приймати рішення, яких вчителів мати, які інновації використовувати».</p>
<p><em>ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»</em></p>
<h3>3. Моніторинг якості</h3>
<p>«Хороший вчитель знає, що діється в його класі. Хороший директор – в його школі. Але, на жаль, ні один, ні другий не має з чим порівняти свої досягнення (чи провали?). Системи моніторингу якості освіти в Україні не існує».</p>
<p><em>АНДРІЙ МИЛЯНИК, 14 років працював у середній школі, 6 років</em> – <em>у системі ЗНО</em></p>
<h3>4. Свободу вчителів</h3>
<p>«Жодне нововведення, впроваджене у нас, не враховує особистість учителя. Це однаково, що планувати роботу оранжереї в умовах вакууму! Якщо ми хочемо модернізувати систему освіти, потрібно в першу чергу модернізувати роботу вчителя, надати йому можливість спокійно й ефективно виконувати свої обов&#8217;язки (або, принаймні, не заважати). Цього року цікавості заради я підрахував, скільки ж папірців повинен оформити учитель (який, як правило, є і класним керівником) протягом роботи у вересні. Нарахував близько 25 документів, у тому числі: класний журнал, календарні плани, журнал інструктажу з техніки безпеки, анкета для батьків, інформація про тих, хто задіяний у навчанні та інше. Кількість пунктів – 318, кількість позицій у цих документах – 923, і кількість записів протягом року – 17 681. З кожним роком цей паперовий вал стає дедалі більшим. З учителя роблять канцелярського працівника, який погрузає у звітності. Часу на цю паперову тяганину йде стільки, що ніколи працювати з учнями».</p>
<p><em>ПАУЛЬ ПШЕНИЧКА, учитель фізики й астрономії Чернівецького ліцею № 1</em></p>
<h3>5. Тьюторство</h3>
<p>«Професійна освіта підтримувалася державою, технологічна – корпораціями, а персональна – інтелектуальними клубами. Кожному суспільству необхідна своя освіта, яка його будує або відтворює, і тут потрібен тьютор-керівник, здатний указати шлях такому будівництву. Тьюторство – одне з найдавніших людських занять і одна з найновіших професій».</p>
<p>«Ми живемо в епоху дуже крутого зламу, і більшість старих відповідей не годяться, стара освіта не допоможе. Навіть в Оксфорді й Гарварді. За великим рахунком, тьютор – це той, хто допомагає відповісти на базові питання за рахунок супроводу процесу самоорганізації людини, і принципова його мета – стати самому собі тьютором».</p>
<p><em>ВОЛОДИМИР НІКІТІН, президент Українського педагогічного клубу, засновник проекту Foundation for Future, доктор культурології</em></p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/do-pjanogo-djaka-v-nauku/">До п&#8217;яного дяка в науку</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Шкільна освіта як капітал</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/shkilna-osvita-jak-kapital/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 11 Dec 2012 20:09:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<category><![CDATA[будущее]]></category>
		<category><![CDATA[дебаты]]></category>
		<category><![CDATA[дети]]></category>
		<category><![CDATA[образование]]></category>
		<category><![CDATA[публикации]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/shkilna-osvita-jak-kapital/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ірина Цицак Газета &#8220;Львівська Пошта&#8221; 01.12.2012 Поки учні-випускники, окрім шкільних занять, активно відвідують репетиторів, аби успішно вступити до омріяного вишу за результатами ЗНО, батькам майбутніх першокласників уже нині варто поквапитися з написанням заяви про прийом сина чи доньки у перший клас. Якщо колись матусі і татусі вели своє дитя в найближчу середню школу поблизу будинку, [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/shkilna-osvita-jak-kapital/">Шкільна освіта як капітал</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><a href="http://www.lvivpost.net/content/view/18088/458/" rel="nofollow"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121211_lvivpost1-300x81.jpg" alt="" title="lvivpost1" width="300" height="81" class="alignleft size-medium wp-image-18874" /></a><strong>Ірина Цицак</strong><br />
Газета <strong><a href="http://www.lvivpost.net/content/view/18088/458/" rel="nofollow">&#8220;Львівська Пошта&#8221;</a><br />
01.12.2012</strong></p>
<p>Поки учні-випускники, окрім шкільних занять, активно відвідують репетиторів, аби успішно вступити до омріяного вишу за результатами ЗНО, батькам майбутніх першокласників уже нині варто поквапитися з написанням заяви про прийом сина чи доньки у перший клас.</p>
<p>Якщо колись матусі і татусі вели своє дитя в найближчу середню школу поблизу будинку, то зараз ситуація кардинально інша. Вибір &#8211; украй прискіпливий. Мовляв, якісна освіта &#8211; одна з головних і вкрай важливих інвестицій у майбутнє дитини. Це її капітал!</p>
<p>Скажімо, сьогодні моя товаришка для сина, який у вересні вперше піде до школи, ретельно обирає з-поміж трьох шкіл. Каже, що радше у цій ситуації для неї найважливішим є навіть не так сам навчальний заклад, як перша вчителька, яка і стане першим поштовхом до здобуття знань для дитини та зацікавить до навчання. Мама збирає детальну інформацію про досвід роботи педагогів та новітні методи викладання, а лиш тоді зробить остаточний вибір.</p>
<p>Ба більше, якщо у вашої дитини м’який характер, то зазвичай матусі шукають «вчительку-няню» або ще як її називають «вчительку-маму». Натомість, якщо ваша малеча вкрай непосидюча, то більш строгу та вимогливу…</p>
<p>Безперечно, що перша вчителька й заклала кожному з нас найважливіші цінності, навчила бути добрими, поважати старших та допомагати ближньому. І ми завше будемо, зокрема і я, дякувати нашим другим мамам!</p>
<p>Цього тижня у Львові відбулася масштабна дискусія щодо якості сучасної української освіти. В університеті ім. І. Франка відбулися перші регіональні публічні дебати на тему «Українська середня освіта вкрай застаріла». Співорганізаторами заходу виступив фонд «Ефективне управління» та Львівська міськрада.</p>
<p>Як зазначив у підсумковому виступі міський голова Львова, сьогодні в освіту важливо багато інвестувати, вкладати свій час і здоров’я. «У сьогоднішньому світі треба вчити людину бути готовою до життя. Сильна освіта &#8211; це незалежність країни! Хочу аби нинішня дискусія на дебатах, де зібралися небайдужі люди, мала свій сенс і дала приклад країні. Фонд «Ефективне управління» сьогодні, можливо, навіть не допомагає, а частково робить роботу, якою б мало займатися Міністерство освіти України», &#8211; каже очільник міста.</p>
<p>З його слів, успішним ми будемо тоді, коли зрозуміємо, що освіта &#8211; є найбільший ресурс країни. «В освіту треба інвестувати кошти, час та здоров’я, тоді будемо успішними і сильними», &#8211; резюмує Андрій Садовий.</p>
<p>Нині одні кажуть, що середня школа дає системні та різнобічні знання, які забезпечують випускників досить гарним рівнем загальної освіти, інші ж навпаки, певні &#8211; українська система освіти «слабка і не результативна, дітей не вчать працювати з інформацією &#8211; аналізувати її, робити на основі цієї інформації самостійні висновки».</p>
<p>В Україні щороку стає більше педагогів пенсійного віку, і лише незначна частина випускників вишів бачать своє майбутнє в середній школі. Зазвичай більшість вказує на низьку зарплатню вчителя і школярів, які не мають бажання вчитися.</p>
<p>Отож, запрошені до дискусії спікери обстоювали дві позиції: «за» і «проти» поставленої тези.</p>
<h3>Застаріла, бо не розвиває індивідуальність</h3>
<p>«Нині середня освіта тримається на ентузіастах-учителях і батьках, які готові компенсувати недоліки освітньої системи &#8211; інвестувати в репетиторів, у навчання за кордоном, &#8211; наголосив генеральний директор компанії «Майкрософт Україна», спікер панелі «за» Дмитро Шимків (він закінчив університет «Львівська політехніка», здобувши диплом фахівця у сфері радіоелектроніки, інформаційних технологій та телекомунікацій &#8211; «Пошта»).</p>
<p>З його слів, дітей досі намагаються урівняти, звести до єдиного знаменника, замість того, щоб плекати їхню індивідуальність, їхні окремі таланти. «Від поганого володіння англійською &#8211; до нездатності мислити творчо, від невміння користуватися комп’ютером &#8211; до відсутності підприємливості. Ось результат застарілої системи середньої освіти», &#8211; певен Дмитро Шимків. З його слів, держава має реалізувати системні реформи в галузі і профінансувати впровадження інформаційних технологій.</p>
<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121211_debaty1a.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121211_debaty1a-300x225.jpg" alt="" title="debaty1a" width="300" height="225" class="alignleft size-medium wp-image-18875" /></a>«Середня освіта нині дуже застаріла. І те, що вона має певний рейтинг, то це завдяки батькам і деяким вчителям. Бізнесу потрібні люди інформаційного суспільства, які здатні висловлювати свої думки. Нині школи є залежними, натомість вони мають стати автономними. По-друге, маємо такий анахронізм як «гриф» &#8211; будь-яка програма мусить його мати від Міносвіти», &#8211; каже спікер панелі «за».</p>
<p>Співзасновник і директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни» Олексій Греков під час дебатів наголосив: українська система освіти настільки слабка і не результативна, що нам просто нема чого втрачати у випадку відмови від неї та переходу на будь-яку іншу, хай навіть недосконалу або експериментальну систему.</p>
<p>«Через якихось п’ять років світ зміниться до невпізнання. Відтак країні будуть потрібні креативні, продуктивні, внутрішньо вільні люди, здатні оцінювати та вибирати, і зовсім не будуть потрібні залякані неуки, &#8211; ні в побуті, ні у владі», &#8211; підкреслив Олексій Греков.</p>
<h3>Цінувати та вдосконалювати</h3>
<p>Натомість два інші спікери дебатів підтримали діючу систему середньої освіти, зазначивши, що вона таки має серйозний потенціал. Так, виконавчий директор Міжнародного навчального центру TIMSS &amp; PIRLS Айна Мулліс наголошує: українські школи мають якісних і досвідчених учителів. «Твердження, що українська середня освіта вкрай застаріла, є несправедливим і навіть загрозливим для її якості», &#8211; резюмує доповідач.</p>
<p>Вона навела результати міжнародного дослідження TIMSS 2011, згідно з якими Україна є на середньому рівні за якістю освіти, оскільки українські школярі демонструють високий рівень розвитку і майже всі вони володіють базовими знаннями з математики та інших наук. «Хіба можуть бути такі результати в поганій школі? Ні!», &#8211; певна Айна Мулліс. Й додає: «Міжнародне тестування школярів з математики та інших наук TIMSS 2011, проведене в п’ятдесяти країнах, свідчить про те, що система освіти в Україні ефективно працює, а програма українських шкіл збалансована і відповідає кращим сучасним міжнародним практикам».</p>
<p>«Вчися дитино, бо колись як знайдеш», &#8211; у цьому вислові простої львівської бабусі весь зміст і філософія освіти, &#8211; ця фраза, сказана директором департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Олегом Березюком, схоже, вже стала крилатою серед освітян. &#8211; У цьому вислові історичне, традиційне поцінування освіти сім’єю та суспільством. Освічена дитина &#8211; гордість родини. Кожен батько і мати докладають титанічних зусиль, як матеріальних, так і моральних, щоб їх дитина добре вчилася. Це є перше і найважливіше! По-друге, українська освіта має накопичувальний бонус. Справді, наші діти багато вчать напам’ять. Справді, діти вивчають багато матеріалу, який іноді стає об’єктом критики».</p>
<p>Олег Березюк певен: українська освіта є знеціненою абсолютно недолугим сучасним управлінням і менеджментом на всіх рівнях. Мовляв, недолугий менеджмент дозволяє продукувати недолугі підручники. Саме він у 90-их дозволив знецінити освіту тотальною купівлею оцінок, атестатів і фальшивих дипломів. Чиста правда!</p>
<p>«Недолугий менеджмент знецінив працю вчителя. З іншого боку, є і позитивний приклад, коли менеджмент зробив революційні речі, &#8211; це управлінське рішення називається ЗНО і народилося воно саме у Львові. ЗНО поцінувало мудрого учня, воно зробило корисним і конкурентним вчителя», &#8211; наголошує Олег Березюк.</p>
<p>Посадовець переконаний: багато вчитися треба сьогодні й тим, хто вже управляє, а також не забувати готувати собі зміну.</p>
<p>А щоб освіта була корисною для дітей, варто цінувати те, що маємо, &#8211; традицію, максимальне накопичування знань та індивідуальність. «Не будемо видумувати новий велосипед, а користуватимемося тим, що є, і робити його модернішим, зокрема робити акцент на якісному менеджменті та ініціативності!», &#8211; важливий месидж освітянам від доповідача.</p>
<p>Дитина в школі, з його слів, має отримати базову освіту з елементом розвитку, а якщо є талант, то, звісно, його мудро розвинути. Все наступне вона знайде, коли в неї в голові зародиться аналітичне мислення. Я б не ґвалтував освіту новаціями, а покращував би базовий консервативний рівень викладання», &#8211; резюмує посадовець мерії.</p>
<h3>ВАЖЛИВО</h3>
<p>Факторами успіху освіти Дмитро Шимків називає &#8211; незалежність шкіл, свободу вчителя та новітні технології;</p>
<p>Олег Березюк &#8211; кадри, кадри і ще раз кадри;</p>
<p>Олексій Греков &#8211; автономію школи, принцип «гроші ходять за дитиною» та кадри.</p>
<h3>ДО ТЕМИ</h3>
<p>***<br />
У звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за 2012 рік наша країна за якістю освіти, в тому числі середньої, посідає 70-е місце серед 144 країн, втративши за останні 4 роки 30 позицій</p>
<p>***<br />
У Фінляндії, чию систему середньої освіти вважають однією з кращих у світі, здійснили освітню реформу з підвищенням престижу професії учителя. Як наслідок, тепер лише кращі (!) випускники можуть стати вчителями фінських шкіл.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/shkilna-osvita-jak-kapital/">Шкільна освіта як капітал</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Українську середню освіту &#8211; «на пенсію»?</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/ukrajinsku-serednju-osvitu-na-pensiju/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 11 Dec 2012 19:01:41 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<category><![CDATA[будущее]]></category>
		<category><![CDATA[дебаты]]></category>
		<category><![CDATA[дети]]></category>
		<category><![CDATA[образование]]></category>
		<category><![CDATA[публикации]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/ukrajinsku-serednju-osvitu-na-pensiju/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Наталія Роп Студентський портал Львів Тернопіль щоДенно 02.12.2012 Про те, що «українська середня освіта вкрай застаріла», говорили 29 листопада у Львові на перших регіональних публічних дебатах. Відбулось все у приміщенні Львівського національного університету ім. І.Я Франка. Самі ж дебати розгорнулись між чотирма експертами, котрих розділяла думка щодо освіти. Олег Березюк, директор департаменту гуманітарної політики Львівської [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/ukrajinsku-serednju-osvitu-na-pensiju/">Українську середню освіту &#8211; «на пенсію»?</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><a href="http://ltdaily.info/lviv/11419" rel="nofollow"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121211_ltdaily1.jpg" alt="" title="ltdaily1" width="180" height="139" class="alignleft size-full wp-image-18870" /></a><strong>Наталія Роп</strong><br />
Студентський портал <strong><a href="http://ltdaily.info/lviv/11419" rel="nofollow">Львів Тернопіль щоДенно</a><br />
02.12.2012</strong></p>
<p><em>Про те, що «українська середня освіта вкрай застаріла», говорили 29 листопада у Львові на перших регіональних публічних дебатах. Відбулось все у приміщенні Львівського національного університету ім. І.Я Франка.</em></p>
<p>Самі ж дебати розгорнулись між чотирма експертами, котрих розділяла думка щодо освіти. Олег Березюк, директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, та Айна Мулліс, виконавчий директор Міжнародного навчального центру TIMSS &#038; PIRLS не вважають українську середню освіту застарілою.</p>
<p>«Коли наші діти потрапляють на Захід, то почувають себе не зовсім комфортно. Але, згодом, стають кращими у школі. Чому? Бо навчились швидко оперувати», &#8211; говорить Олег Березюк.</p>
<p>Також зазначив, що не потрібно винаходити нового велосипеда, а працювати над тим, що є, модернізуючи його.</p>
<p>Фронт тих, що вважають освіту застарілою очолив Олексій Греков, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни», та Дмитро Шимків, генеральний директор Microsoft Ukraine.</p>
<p>Дмитро Шимків говорив, що середня освіта дуже застаріла і те, що вона має певні рейтинги, то це завдяки праці батьків та вчителів.</p>
<p>Натомість, Олексій Греков виділив недолік середньої освіти у тому, що вона дає неправильне уявлення про майбутнє. «Систему нужно менять», &#8211; зазначив Греков.</p>
<p>Кожен із присутніх міг проголосувати, вкидаючи монетку певного кольору в прозору скриньку.</p>
<p>Наприкінці дебатів виголосили результати, за якими: 54% &#8211; за, 39% &#8211; проти, 7% &#8211; не знають.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/ukrajinsku-serednju-osvitu-na-pensiju/">Українську середню освіту &#8211; «на пенсію»?</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Ученые защищали и ругали украинское среднее образование</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/uchenye-zaschischali-i-rugali-ukrainskoe-srednee-obrazovanie/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 11 Dec 2012 18:25:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<category><![CDATA[будущее]]></category>
		<category><![CDATA[дебаты]]></category>
		<category><![CDATA[дети]]></category>
		<category><![CDATA[образование]]></category>
		<category><![CDATA[публикации]]></category>
		<category><![CDATA[Украина]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/uchenye-zaschischali-i-rugali-ukrainskoe-srednee-obrazovanie/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Опубликовано на сайте Информационного агентства Наголос 30 ноября 2012 Первые региональные публичные дебаты на тему «Украинское среднее образование крайне устарело» прошли во Львове. Международные эксперты обсудили нынешнюю ситуацию, представили интересные исследования. Об этом ИА «Наголос» сообщили в пресс-службе Львовского городского совета. «Высокий уровень образования украинцев традиционно считается одним из конкурентных преимуществ страны. Благодаря гарантированному государством праву на [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/uchenye-zaschischali-i-rugali-ukrainskoe-srednee-obrazovanie/">Ученые защищали и ругали украинское среднее образование</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><a href="http://www.nagolos.com.ua/ru/news/8423-uchenye-zaschischali-i-rugali-ukrainskoe-srednee-obrazovanie" rel="nofollow"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/12/20121211_nagolos1.jpg" alt="" title="nagolos1" width="236" height="65" class="alignleft size-full wp-image-18865" /></a>Опубликовано на сайте<br />
Информационного агентства <strong><a href="http://www.nagolos.com.ua/ru/news/8423-uchenye-zaschischali-i-rugali-ukrainskoe-srednee-obrazovanie" rel="nofollow">Наголос</a><br />
30 ноября 2012</strong></p>
<p>Первые региональные публичные дебаты на тему «Украинское среднее образование крайне устарело» прошли во Львове. Международные эксперты обсудили нынешнюю ситуацию, представили интересные исследования. Об этом <a href="http://www.nagolos.com.ua/" rel="nofollow">ИА «Наголос»</a> сообщили в пресс-службе Львовского городского совета.</p>
<p>«Высокий уровень образования украинцев традиционно считается одним из конкурентных преимуществ страны. Благодаря гарантированному государством праву на бесплатное образование более 95% украинцев имеют аттестат о среднем образовании. Однако международные рейтинги свидетельствуют о том, что по качеству образования Украина значительно отстает от лидеров. В частности, в отчете Всемирного экономического форума о глобальной конкурентоспособности за 2012 наша страна по качеству образования, в том числе средней, занимает 70-е место среди 144 стран, потеряв за последние 4 года 30 позиций», &#8211; отмечает директор Фонда «Эффективное управление» Наталья Изосимова.</p>
<p>По словам эксперта, в украинской системе образования, в отличие от западной, происходит насыщение знаниями, однако детей не учат работать с информацией &#8211; анализировать ее, делать на основе этой информации самостоятельные выводы, применять ее в реальности.</p>
<p>«К тому же украинские ученики лишены возможности выбирать дисциплины, а должны изучать большое количество обязательных предметов, что, с одной стороны, расширяет кругозор и увеличивает эрудицию, но, с другой стороны, в личности нет возможности углубленно развивать то, к чему она имеет природные способности. Эти факторы главным образом влияют на снижение качества образования в Украине», &#8211; считает Н. Изосимова.</p>
<p>По мнению генерального директора компании «Майкрософт Украина» Дмитрия Шимкива, сегодняшнее среднее образование держится на отдельных энтузиастах-учителях и родителях, которые в силу культурных особенностей нашей страны готовы компенсировать недостатки образовательной системы &#8211; инвестировать в репетиторов, в обучение за рубежом.</p>
<p>«Наших детей до сих пор пытаются уравнять, свести к единому знаменателю, вместо того, чтобы лелеять свою индивидуальность, их отдельные таланты. От плохого владения английским &#8211; к неспособности мыслить творчески, от неумения пользоваться компьютером &#8211; к отсутствию предприимчивости. Вот результат устаревшей системы среднего образования», &#8211; добавил Д. Шимкив. По его мнению, государство должно реализовать системные реформы в отрасли и профинансировать внедрение информационных технологий.</p>
<p>В свою очередь, соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины» Алексей Греков во время дебатов отметил, что украинская система образования слаба и не результативна.</p>
<p>«Через каких-то 5 лет мир изменится до неузнаваемости, и Украина должна будет или трансформировать все &#8211; образование, здравоохранение, экономику, власть, или исчезнуть как государство. В любом случае, с Украиной или без нее, но те, кто останется на этой территории, будут жить в другой стране. В стране, которой потребуются креативные, производительные, внутренне свободные люди, способные оценивать и выбирать, и вовсе не понадобятся запуганы невежды, &#8211; ни в быту, ни во власти», &#8211; подчеркнул А. Греков.</p>
<p>Напомним, директор департамента гуманитарной политики Львовского горсовета Олег Березюк приводил преимущества украинского среднего образования над западным.</p>
<p>«Украинское образование имеет следующие качественные элементы, которых нет в других системах. И первый из них &#8211; это традиционное почитание ценности образования в семье и в обществе в целом. Родители традиционно прикладывают немало моральных и материальных усилий для создания условий обучения ребенка. Наши школьники попадая за границу, на несколько голов выше тех же американцев, учащихся в публичных школах », &#8211; рассказал О. Березюк.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/uchenye-zaschischali-i-rugali-ukrainskoe-srednee-obrazovanie/">Ученые защищали и ругали украинское среднее образование</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Менее 2% украинских специалистов востребованы за рубежом</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/menee-2-ukrainskih-specialistov-vostrebovany-za-rubezhom/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 09 Dec 2012 20:41:47 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Про нас пишуть]]></category>
		<category><![CDATA[будущее]]></category>
		<category><![CDATA[дебаты]]></category>
		<category><![CDATA[образование]]></category>
		<category><![CDATA[публикации]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/menee-2-ukrainskih-specialistov-vostrebovany-za-rubezhom/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Опубликовано на сайте Сегодня.ua 29 ноября 2012 Наша школа создает неверное представление о будущем, которое грядет. Такое мнение высказал Алексей Греков, соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины», во время дебатов, организованных Фондом &#8220;Эффективное управление&#8221;. &#8220;Образование решает две основные задачи. Во-первых, оно формирует образ Будущего в сознании учеников. Во-вторых позволяет выработать инструменты для [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/menee-2-ukrainskih-specialistov-vostrebovany-za-rubezhom/">Менее 2% украинских специалистов востребованы за рубежом</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: right;"><a href="http://www.segodnya.ua/life/education/Menee-2-ukraincev-vostrebovany-v-vysokotehnologicheskih-otraslyah-za-rubezhom-Grekov.html" rel="nofollow"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignleft size-thumbnail wp-image-18664" title="segodhyaua"  src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/11/20121125_segodhyaua-300x50.jpg" alt="" width="300" height="50" /></a>Опубликовано на сайте <strong><a href="http://www.segodnya.ua/life/education/Menee-2-ukraincev-vostrebovany-v-vysokotehnologicheskih-otraslyah-za-rubezhom-Grekov.html" rel="nofollow">Сегодня.ua</a><br />
29 ноября 2012</strong></p>
<p><em>Наша школа создает неверное представление о будущем, которое грядет. Такое мнение высказал Алексей Греков, соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины», во время дебатов, организованных Фондом &#8220;Эффективное управление&#8221;.</em></p>
<p>&#8220;Образование решает две основные задачи. Во-первых, оно формирует образ Будущего в сознании учеников. Во-вторых позволяет выработать инструменты для того, чтоб это будущее реализовать&#8221;, &#8211; сказал Алексей Греков, соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины», во время <a href="http://debaty.org/uk/debate/detail/ukrainsjka-serednja-shkola-vkraj-zastarila" rel="nofollow">дебатов</a>, организованных <a href="http://www.feg.org.ua/" rel="nofollow">Фондом &#8220;Эффективное управление&#8221;</a>.</p>
<p>Согласно современной школьной системе, говорит Греков, будущее видится не самым радужным. &#8220;В будущем мир управляется крупными корпорациями, каждый отдельный человек не более, чем взаимозаменяемый винтик. Творчество возможно только в пределах, установленных начальником. Вы не можете воспользоваться помощью друга, работать сидя в затылок к коллегам. Кто из вас считает, что будущее будет именно таковым? Вы считаете, что современные организации построены по такому принципу?&#8221;, &#8211; задал Греков риторический вопрос.</p>
<p>&#8220;Наша школа создает неверное представление о будущем, которое грядет&#8221;, &#8211; заявил он, отметив, что согласно данным Всемирного банка, по количеству эмигрантов Украина на третьем месте. Причем менее 2% украинцев востребованы в высокотехнологичных отраслях за рубежом.</p>
<p>Наша украинская система безнадежно устарела, ведь она была создана в начале прошлого века, в Германии, рассказал Греков. &#8220;Тогда не было ни компьютеров, ни современных условий&#8221;, &#8211; сказал он. Наша система продолжает штамповать людей ксероксов, а не индивидов.</p>
<p>&#8220;Наша система продолжает штамповать людей-калькуляторов и людей-ксероксов. А нам нужны &#8211; индивиды. Нам нужны тьюторские технологии. Я не хочу видеть сотню одинаковых учителей. Я хочу видеть одного учителя&#8221;, &#8211; сказал он.</p>
<p><a href="http://debaty.org/uk/debate/detail/ukrainsjka-serednja-shkola-vkraj-zastarila" rel="nofollow">Дебаты</a> проводятся в формате «Оксфордского клуба». Организаторы выбирают актуальную, открытую и допускающую полярные точки зрения тему. Формулировка темы предполагает четкие аргументы «за» и «против». На дебатах выступают от 4 до 6 спикеров, которые поддерживают ту или иную позицию.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/menee-2-ukrainskih-specialistov-vostrebovany-za-rubezhom/">Менее 2% украинских специалистов востребованы за рубежом</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
	</channel>
</rss>
