Наші досягнення

debaty14a

середа, Грудень 12, 2012   |   Олексій Греков

Шкільна освіта як капітал

Ірина Цицак
Газета «Львівська Пошта»
01.12.2012

Поки учні-випускники, окрім шкільних занять, активно відвідують репетиторів, аби успішно вступити до омріяного вишу за результатами ЗНО, батькам майбутніх першокласників уже нині варто поквапитися з написанням заяви про прийом сина чи доньки у перший клас.

Якщо колись матусі і татусі вели своє дитя в найближчу середню школу поблизу будинку, то зараз ситуація кардинально інша. Вибір — украй прискіпливий. Мовляв, якісна освіта — одна з головних і вкрай важливих інвестицій у майбутнє дитини. Це її капітал!

Скажімо, сьогодні моя товаришка для сина, який у вересні вперше піде до школи, ретельно обирає з-поміж трьох шкіл. Каже, що радше у цій ситуації для неї найважливішим є навіть не так сам навчальний заклад, як перша вчителька, яка і стане першим поштовхом до здобуття знань для дитини та зацікавить до навчання. Мама збирає детальну інформацію про досвід роботи педагогів та новітні методи викладання, а лиш тоді зробить остаточний вибір.

Ба більше, якщо у вашої дитини м’який характер, то зазвичай матусі шукають «вчительку-няню» або ще як її називають «вчительку-маму». Натомість, якщо ваша малеча вкрай непосидюча, то більш строгу та вимогливу…

Безперечно, що перша вчителька й заклала кожному з нас найважливіші цінності, навчила бути добрими, поважати старших та допомагати ближньому. І ми завше будемо, зокрема і я, дякувати нашим другим мамам!

Цього тижня у Львові відбулася масштабна дискусія щодо якості сучасної української освіти. В університеті ім. І. Франка відбулися перші регіональні публічні дебати на тему «Українська середня освіта вкрай застаріла». Співорганізаторами заходу виступив фонд «Ефективне управління» та Львівська міськрада.

Як зазначив у підсумковому виступі міський голова Львова, сьогодні в освіту важливо багато інвестувати, вкладати свій час і здоров’я. «У сьогоднішньому світі треба вчити людину бути готовою до життя. Сильна освіта — це незалежність країни! Хочу аби нинішня дискусія на дебатах, де зібралися небайдужі люди, мала свій сенс і дала приклад країні. Фонд «Ефективне управління» сьогодні, можливо, навіть не допомагає, а частково робить роботу, якою б мало займатися Міністерство освіти України», — каже очільник міста.

З його слів, успішним ми будемо тоді, коли зрозуміємо, що освіта — є найбільший ресурс країни. «В освіту треба інвестувати кошти, час та здоров’я, тоді будемо успішними і сильними», — резюмує Андрій Садовий.

Нині одні кажуть, що середня школа дає системні та різнобічні знання, які забезпечують випускників досить гарним рівнем загальної освіти, інші ж навпаки, певні — українська система освіти «слабка і не результативна, дітей не вчать працювати з інформацією — аналізувати її, робити на основі цієї інформації самостійні висновки».

В Україні щороку стає більше педагогів пенсійного віку, і лише незначна частина випускників вишів бачать своє майбутнє в середній школі. Зазвичай більшість вказує на низьку зарплатню вчителя і школярів, які не мають бажання вчитися.

Отож, запрошені до дискусії спікери обстоювали дві позиції: «за» і «проти» поставленої тези.

Застаріла, бо не розвиває індивідуальність

«Нині середня освіта тримається на ентузіастах-учителях і батьках, які готові компенсувати недоліки освітньої системи — інвестувати в репетиторів, у навчання за кордоном, — наголосив генеральний директор компанії «Майкрософт Україна», спікер панелі «за» Дмитро Шимків (він закінчив університет «Львівська політехніка», здобувши диплом фахівця у сфері радіоелектроніки, інформаційних технологій та телекомунікацій — «Пошта»).

З його слів, дітей досі намагаються урівняти, звести до єдиного знаменника, замість того, щоб плекати їхню індивідуальність, їхні окремі таланти. «Від поганого володіння англійською — до нездатності мислити творчо, від невміння користуватися комп’ютером — до відсутності підприємливості. Ось результат застарілої системи середньої освіти», — певен Дмитро Шимків. З його слів, держава має реалізувати системні реформи в галузі і профінансувати впровадження інформаційних технологій.

«Середня освіта нині дуже застаріла. І те, що вона має певний рейтинг, то це завдяки батькам і деяким вчителям. Бізнесу потрібні люди інформаційного суспільства, які здатні висловлювати свої думки. Нині школи є залежними, натомість вони мають стати автономними. По-друге, маємо такий анахронізм як «гриф» — будь-яка програма мусить його мати від Міносвіти», — каже спікер панелі «за».

Співзасновник і директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни» Олексій Греков під час дебатів наголосив: українська система освіти настільки слабка і не результативна, що нам просто нема чого втрачати у випадку відмови від неї та переходу на будь-яку іншу, хай навіть недосконалу або експериментальну систему.

«Через якихось п’ять років світ зміниться до невпізнання. Відтак країні будуть потрібні креативні, продуктивні, внутрішньо вільні люди, здатні оцінювати та вибирати, і зовсім не будуть потрібні залякані неуки, — ні в побуті, ні у владі», — підкреслив Олексій Греков.

Цінувати та вдосконалювати

Натомість два інші спікери дебатів підтримали діючу систему середньої освіти, зазначивши, що вона таки має серйозний потенціал. Так, виконавчий директор Міжнародного навчального центру TIMSS & PIRLS Айна Мулліс наголошує: українські школи мають якісних і досвідчених учителів. «Твердження, що українська середня освіта вкрай застаріла, є несправедливим і навіть загрозливим для її якості», — резюмує доповідач.

Вона навела результати міжнародного дослідження TIMSS 2011, згідно з якими Україна є на середньому рівні за якістю освіти, оскільки українські школярі демонструють високий рівень розвитку і майже всі вони володіють базовими знаннями з математики та інших наук. «Хіба можуть бути такі результати в поганій школі? Ні!», — певна Айна Мулліс. Й додає: «Міжнародне тестування школярів з математики та інших наук TIMSS 2011, проведене в п’ятдесяти країнах, свідчить про те, що система освіти в Україні ефективно працює, а програма українських шкіл збалансована і відповідає кращим сучасним міжнародним практикам».

«Вчися дитино, бо колись як знайдеш», — у цьому вислові простої львівської бабусі весь зміст і філософія освіти, — ця фраза, сказана директором департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Олегом Березюком, схоже, вже стала крилатою серед освітян. — У цьому вислові історичне, традиційне поцінування освіти сім’єю та суспільством. Освічена дитина — гордість родини. Кожен батько і мати докладають титанічних зусиль, як матеріальних, так і моральних, щоб їх дитина добре вчилася. Це є перше і найважливіше! По-друге, українська освіта має накопичувальний бонус. Справді, наші діти багато вчать напам’ять. Справді, діти вивчають багато матеріалу, який іноді стає об’єктом критики».

Олег Березюк певен: українська освіта є знеціненою абсолютно недолугим сучасним управлінням і менеджментом на всіх рівнях. Мовляв, недолугий менеджмент дозволяє продукувати недолугі підручники. Саме він у 90-их дозволив знецінити освіту тотальною купівлею оцінок, атестатів і фальшивих дипломів. Чиста правда!

«Недолугий менеджмент знецінив працю вчителя. З іншого боку, є і позитивний приклад, коли менеджмент зробив революційні речі, — це управлінське рішення називається ЗНО і народилося воно саме у Львові. ЗНО поцінувало мудрого учня, воно зробило корисним і конкурентним вчителя», — наголошує Олег Березюк.

Посадовець переконаний: багато вчитися треба сьогодні й тим, хто вже управляє, а також не забувати готувати собі зміну.

А щоб освіта була корисною для дітей, варто цінувати те, що маємо, — традицію, максимальне накопичування знань та індивідуальність. «Не будемо видумувати новий велосипед, а користуватимемося тим, що є, і робити його модернішим, зокрема робити акцент на якісному менеджменті та ініціативності!», — важливий месидж освітянам від доповідача.

Дитина в школі, з його слів, має отримати базову освіту з елементом розвитку, а якщо є талант, то, звісно, його мудро розвинути. Все наступне вона знайде, коли в неї в голові зародиться аналітичне мислення. Я б не ґвалтував освіту новаціями, а покращував би базовий консервативний рівень викладання», — резюмує посадовець мерії.

ВАЖЛИВО

Факторами успіху освіти Дмитро Шимків називає — незалежність шкіл, свободу вчителя та новітні технології;

Олег Березюк — кадри, кадри і ще раз кадри;

Олексій Греков — автономію школи, принцип «гроші ходять за дитиною» та кадри.

ДО ТЕМИ

***
У звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за 2012 рік наша країна за якістю освіти, в тому числі середньої, посідає 70-е місце серед 144 країн, втративши за останні 4 роки 30 позицій

***
У Фінляндії, чию систему середньої освіти вважають однією з кращих у світі, здійснили освітню реформу з підвищенням престижу професії учителя. Як наслідок, тепер лише кращі (!) випускники можуть стати вчителями фінських шкіл.

Просимо Вас при передруку статті розміщувати посилання на наш сайт!  © Школа «Афіни», 2012

Теги: , , , , , ,

            1,147

 


Автори сайту
avatar Олексій Греков
Усі автори
Про автора