Простір української дитячої книги запрошує до себе юних читачів.
Скористаємося нагодою!

Надзвичайно цікаво та захоплююче пройшла зустріч четвертокласників з
сучасним автором дитячої книги Галиною Ткачук. Письменниця познайомила
учнів зі своїми творами: ” Вечірні крамниці вулиці Волоської”, ” Гойдалка під
кленом”, ” Вікно до собаки”, ” Тринадцять історій у темряві” і читачі відразу з
ними подружились.

Завжди цікаво дізнатися про пригоди своїх ровесників, а, можливо, десь і себе
впізнати. Учні висловлювали свої думки щодо прочитаного, ставили питання,
ділилися враженнями.
“Чекаємо нових історій!” – побажали афіняни Галині Сергіївні.

The post Книги – наші друзі appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Гарно в Україні

Колихає вітер віти,
Розквітають гарні квіти,
А навколо грають діти,
Довподоби їм на світі жити.

А коли настане літо,
То розквітнуть кращі квіти,
І навколо буде жито,
А на луках грають діти.

Як це гарно – жити й не тужити!
Й воду із колодця пити,
І віконце в хаті мити
Як же гарно в Україні жити!

Колихає вітер віти,
Розквітають гарні квіти,
А навколо грають діти,
Це так гарно в Україні жити!

Катя Костенко

Вечоріє
Вечоріє на Вкраїні,
В нашій рідній Україні.
Мати повертається до хати,
Щоб дітей заколихати.
Місяць виходить з – за чорної хмари,
А зірки за ним – мов овечі отари.

Аліса Сопільняк

Верба
Верба цвіте коло річки,
Розпускає свої зелені стрічки.
Коли сум тебе накриє –
Верба своїм гіллям тебе вкриє.

Аліса Сопільняк

Ніч
Вийшов місяць із – за хати,
Почав діток колихати.
Підлетів до них близенько,
А зірочки засяяли ясненько.
Взяли діточок за ручки,
Та й поклали у ліжечка.
А щоб краще було спати,
Стали їм вони співати.

Софія Шидлик

The post Поетичні перлини appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Квадрат
Положительные черты. Этот человек благоразумен. Он трудолюбив и ответственно относится к своим обязанностям. Начитан и обладает хорошим кругозором.
Отрицательные черты. Придется признаться, часто – это люди занудные, своим педантизмом, мелочностью и отсутствием чувства юмора способны раздражать окружающих.

Треугольник
Положительные черты. Прирожденный лидер. Если понадобится организовать какой-то процесс, справится с этим блестяще. Неиссякаемой энергии хватит на то, чтобы заставить трудиться на общее благо даже отъявленных лентяев и больных. В общем, талант руководителя очевиден.
Отрицательные черты. Все его попытки заставить сослуживцев издать собственную стенгазету или записаться на курсы макраме доводят окружающих до крайней степени раздражения. Его всегда считают наглым выскочкой и самонадеянным эгоистком. К тому же они совершенно не способны признать собственную ошибку и извиниться перед человеком. Это тоже не добавляет  популярности в коллективе.

Круг
Положительные черты. Мастер разрешать всевозможные конфликты. Ему мгновенно удается успокоить скандалиста и завоевать его искреннее расположение. Чужую беду всегда воспринимает как свою собственную.
Отрицательные черты. Нет времени подумать о себе, решая глобальные проблемы, не успевает позаботиться о самых близких.

Зигзаг
Положительные черты. Главная особенность — способность нестандартно мыслить. Рутинная работа не для них, но, когда дело касается творчества, тебе нет равных. Остроумны, интересные собеседники.
Отрицательные черты. Тебя ни в коем случае нельзя заставить делать то, что неинтересно. Опоздания минимум на полчаса для них – норма, впрочем, как и привычка полностью забывать о своих обещаниях.

The post Психологический тест: “Что ты за фигура?” appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Во втором классе – занимались РТВ (развитием творческого воображения): придумывали загадки; используя морфологический анализ, рисовали необычных животных.

В третьем и четвёртом классах занимались развитием пространственного воображения; постигали секреты сочинения басен и японских стихов, используя методы аналогий и ассоциаций; создавали электронные гаджеты. Также у нас работал клуб логики и проводился конкурс “Логические гении”. Обо всём этом можно прочитать в статьях на сайте.

Время подводить итоги.

Лучшими в изучении логиги стали:
Василенко Александр 2 класс
Лапина Александра 2 класс
Рудя Маргарита 2 класс
Лещенко Виктория 3 класс
Князев Макар 4 класс
Микулич Игорь 4 класс
Лавринчук Юлия 4 класс

В конкурсе “Логические гении” места распределились следующим образом:
1 место – Микулич Игорь 4 класс
2 место – Андрейцева Анна 4 класс
3 место – Лещенко Виктория 3 класс
Лапина Екатерина 4 класс

Лучшими изобретателями 2012 – 2013 г стали:
Микулич Игорь 4 класс
Горобец Александра 3 класс
Заец Мария 4 класс

The post Наши успехи appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Частная средняя школа — сложный и специфический бизнес с уклоном в социальный проект, ведь, по словам экспертов, говорить о прибыли в 15-20% можно только в отдаленной перспективе — через 10-15 лет. Сейчас в частном образовании успешны те, кто начинал его не как бизнес, кто не помышлял о получении мгновенных прибылей, а просто хотел учить своих детей по-другому. Именно такова история Оксаны Балакшиной и частной школы «Афины».

День рождения

Все началось в 1990 году с рождения дочки Жени. Супруги Оксана Балакшина и Алексей Греков были аспирантами академических НИИ, поэтому времени на воспитание дочери у них было больше, чем денег. Как исследователи-физики, они придерживались революционных педагогических взглядов. Были убеждены, что дети способны освоить школьную программу за 7-8 лет, а остальное время посвятить тому, что им нравится и развивает их. «Тогда, после перестройки, появилось понимание, что молодое поколение нужно учить совсем иначе. Если бы я знала, сколько трудностей будет с получением лицензии, испугалась бы. А так — мы видели цель и шли сквозь стены, — вспоминает Оксана. — Муж тогда стал заниматься сборкой компьютеров. Он говорил: «Я прокормлю семью, а ты занимайся школой, ведь ты об этом мечтала. Всегда будут дети, которых нужно учить».

Родители-единомышленники

Первая ласточка — «Академия дошкольных наук». Эти курсы Оксана открыла в 1994-м году, когда встал вопрос о подготовке дочки к школе. Тогда в Киеве было всего две подобные организации. Они брали по $20 за месяц обучения, при двух трехчасовых занятиях в неделю. И «Академия» стала демпинговать — за 4 занятия трижды в неделю брали всего 10 в месяц для деток детсада, в котором снимали помещение, и 15 — для остальных малышей. Сейчас г-жа Балакшина с улыбкой вспоминает, как они с мужем расклеивали на столбах отпечатанные на принтере рекламные объявления.

После года работы родители стали говорить: у вас все хорошо получается, не хотите ли создать свою школу? И Оксана вместе с единомышленниками, такими же родителями, — Мариной, преподавателем рисования и энтузиасткой новаторской педагогики, с Викторией, специалистом в области финансов, и Алексеем, мужем и соратником, — основали школу «Афины».

Стартовый капитал

Всего $800. Их Оксана с Алексеем вынули из семейного бюджета в 1995 году, чтобы сделать ремонт в детсаду на улице Лютеранской, помещение которого стало для «Афин» родным на 2 года. Был открыт первый класс, а в следующем году — второй и первый, и так далее. Тогда же начали оформлять лицензию, получить которую удалось в 1997 благодаря переезду в помещение детсада на улице Льва Толстого. В то время Женя была уже в третьем классе.

«Нас всегда двигали дети и родители, — говорит Оксана. — Есть семьи, в которых мы учим уже третьего ребенка. Мы выращивали школу, как растение. И только в 2004, на 10-м году жизни школы, на тренинге стратегического планирования мы внезапно узнали, что занимаемся не только образованием, но и бизнесом. Чтобы школа была успешна, приходилось все заработанное снова вкладывать в развитие. Частное образование — специфический бизнес. Нужно уметь считать деньги, но нельзя экономить на детях и учителях. Мы росли вместе с нашими детьми. И нам становилось все теснее и теснее в старых стенах».

Арендный вопрос

Сейчас «Афины» живут в двух помещениях. 37 первоклассников обитают в здании детского сада на Соломенской, а неподалеку, на улице Андрея Головко, в новом современном просторном (1700 м²) здании учатся дети постарше — со 2-го по 11-й класс. Их здесь 210 человек. Учебные помещения небольшие — на 10-15 учеников. Есть лаборатории физики, химии и биологии, театральный и спортивный залы, столовая, комнаты для индивидуальных занятий, а также большое пространство на мансарде для отдыха и общения.

«Афины» расширились в сентябре 2012-го, но директор вновь обеспокоена: «Скоро начнется набор первоклашек, а наши площади не позволяют пока принять больше двух первых классов. В моей группе подготовки сейчас уже 12 деток, а на оставшиеся 12 мест претендуют 62 ребенка. Опять места не хватает».

Ценности

Говорят, самое большое наказание для учеников «Афин» — слова родителей: завтра ты не пойдешь в школу. И это немалый показатель успеха. Сейчас, когда количество абитуриентов меньше, чем мест в вузах, статистика поступивших больше не является показателем эффективности школы. «Важнее, чтобы молодые люди не боялись действовать и все проблемы переводили в задачи, — считает Оксана. — Афинские выпускники, после наших с ними интенсивных занятий, чувствуют «недогруз» в вузе и начинают параллельно с учебой работать. Некоторые открывают свои собственные фирмы, а одна девушка перевелась с бюджета КНЭУ на заочный и взяла у отца довольно сложный кусок бизнеса со словами: «За один год работы в реальном бизнесе я узнаю больше, чем за 5 лет учебы!»

Это люди, для которых самореализация — важнее, чем деньги. Для которых честность и милосердие — не пустой звук. Важно, чтобы дети понимали: чем больше ты отдаешь, тем больше получаешь. И разговаривая с родителями будущих первоклассников, я никогда не задаю им вопрос: кем вы видите своего ребенка в будущем? Я спрашиваю: каким вы хотите видеть его через 11 лет? Не кем, а именно — каким? И часто в ответ — молчание. Не каждый родитель об этом задумывается. Мы беседуем, и, если наши ценности совпадают, я понимаю, что наше сотрудничество будет эффективным».

Украинскую версию статьи можно прочитать здесь.

The post Киевские Афины: как создать успешную и востребованную частную школу appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Лучшим будущим для своих детей украинцы считают бизнес и теперь учат делать деньги даже дошкольников. Как заработать первый миллион, детвора узнает на разного рода курсах и в общеобразовательных частных школах. [Выдержки из статьи]

По данным исследования, проведенного компанией IVOX специально для Корреспондента, большинство опрошенных украинцев – более 30% – хотят в будущем видеть своих детей бизнесменами. Для сравнения: популярную в советские годы профессию инженера желали бы своим отпрыскам 16% опрошенных, учителя – 5,4%, а рабочего – 1,4%. А по результатам опроса Института Горшенина, главными жизненными ценностями большинство соотечественников считают здоровье (78,7%) и опять же материальную обеспеченность (72,4%).

“Нынешнее чрезмерное внимание к деньгам – следствие чрезмерного идеологического невнимания в [советском] прошлом”, – полагает Алексей Греков, директор частной общеобразовательной школы Афины.

Деловые дети

Вопросом, как заработать деньги, 16-летняя Виктория Золотаревич впервые озаботилась, когда ей было 12. Причем тогда ее интересовал не столько размер заработка, сколько сам процесс, вспоминает украинка.

Этим Золотаревич подтолкнула родителей к созданию бизнес-школы для детей Детки-Монетки, которая началась с информационного портала о возможностях подработки для школьников и переросла в мастер-классы по обращению с деньгами, проводимые на базе школы Афины.

У каждого слушателя Деток-Монеток есть свое маленькое дело. Например, Золотаревич рисует на продажу забавные принты для футболок, а также готовит дома бутерброды и продает их в школе. “Я осчастливливаю голодных”, – шутит школьница.

Причем действует Золотаревич по всем правилам честного бизнеса – платит небольшой налог в фонд Афин.

Так дети постигают науку правильно распоряжаться деньгами, считает Сергей Биденко, один из основателей школы Детки-Монетки. Здесь маленьких украинцев учат не только тому, как сделать первые шаги в бизнесе, но и как рассчитать семейный бюджет. Биденко замечает, что дети бывают сильно удивлены тем, как много денег уходит на питание и одежду.

Чем раньше начать знакомить ребенка с финансами, тем лучше, уверены специалисты. Даже пятилетки легко схватывают азы экономики, а десятилетние школьники отлично усваивают информацию о налогах.

Главная задача преподавателей – заставить детей задуматься о том, чем бы они хотели заняться в жизни.

Орлята учатся считать

В западной культуре обучение детей премудростям ведения своего дела – давно сложившаяся традиция. Да и бизнес-предметы там преподают не только в частных и специализированных школах, но даже в государственных общеобразовательных заведениях. Кроме того, почти каждая бизнес-школа для взрослых имеет и детские программы. Особой популярностью пользуются загородные бизнес-лагеря, в которых обучение совмещено с отдыхом.

Во многих американских и западноевропейских семьях дух предпринимательства поддерживается сызмальства.

“На всех городских мероприятиях можно увидеть ребятню с тележками – продают охлажденную колу в баночках, яблоки в карамели, лотерейные билеты”, – рассказывает Ева Миронoва, жительница города Анкориджа на Аляске, эмигрировавшая туда 20 лет назад из России.

По словам Мироновой, некоторые банки на Аляске предлагают детворе открывать счета, и за каждые вложенные в банк $ 3 награждают небольшим призом.

В украинской традиции, берущей начало в СССР, напротив, культивировалось ханжеское презрение к деньгам, считает Греков. Это вылилось в другую крайность с развитием культуры потребления и свободного рынка в стране.

По наблюдениям Биденко, у большинства современных детей нет понимания ценности денег, и своими многообразными “хочу” они создают непосильную нагрузку на семейный бюджет. Все чаще дети просят родителей делать им дорогие подарки. По данным IVOX, в числе самых желанных презентов на Новый год для украинских детей – поездка за границу и машина. Причем желания не зависят от того, сколько зарабатывают родители.

Если и делать своим отпрыскам дорогие подарки, то при этом необходимо говорить с ними на тему денег, их расходования, а также дать детям возможность заработать, учат психологи. Это повышает ответственность, придает чувство собственной значимости, объясняет Александр Поповский, детский и семейный психолог.

С другой стороны, важно не создавать культ наживы, иначе вырастет “робот-бизнесмен”, а не человек, предостерегает специалист.

“Многие родители говорят, что мы лишаем детей детства, хотя на самом деле они сами лишают своих детей будущего”, – считает Биденко. С ним в унисон эксперты прочат раннему бизнес-образованию в Украине бурное развитие.

“Потому что все больше людей понимают: нет другого пути, как достигать блага для себя самого не с помощью подачек от государства, а с помощью талантов”, – заключает Азарoва.

Полный текст статьи здесь.

The post Корреспондент: Ясли для миллионеров. Родители и целая индустрия готовят маленьких киевлян зарабатывать миллионы appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

С началом учебного года 2012/2013 в столице стало на пять частных школ меньше — как утверждают в Ассоциации частных школ Киева, из-за финансовых трудностей. В Харькове из открывшихся в 1990-е годы тридцати негосударственных общеобразовательных учебных заведений на сегодня осталось втрое меньше. Вопреки сложившемуся в обществе стереотипу о богатстве и “избранности” учеников таких учебных заведений, и, соответственно, мажорном положении самих школ, многие из них продолжают балансировать на грани выживания.

Алексей Греков, директор по стратегическому развитию частной школы “Афины” (Киев), говорит, что происходящее в сфере образования — следствие экономической ситуации, сложившейся в стране. “В эпоху кризиса выживают либо очень дешевые формы бизнеса, либо — дорогие. Как правило, средний сегмент размывается: он вынужден удешевлять свою услугу или делать ее более эксклюзивной и дорогой.

Частным школам в таких условиях приходится поднимать цену. Опускать — тяжелее, потому что тогда становится трудно конкурировать с пусть и неэффективными, но дешевыми муниципальными школами. И тот, кто не находит своей изюминки и не может показать, чем его школа лучше, чем бесплатная, не удерживается на рынке”, — говорит эксперт.

<…>

По словам Францишки Колесник [из школы ЯМБ], выйти на самоокупаемость при нынешней ценовой политике они могут в лучшем случае лет через десять. “Я как человек, имеющий опыт анализа бизнес-проектов, могу сказать, что детский сад или школа — не самый простой бизнес. Это в большей мере социальный проект — тут говорить о бизнесе можно только в далекой перспективе, стабильной, желаемой рентабельности в 15-25% возможно достигнуть через 15-20 лет. Сегодня у нас в обществе все настроено на получение мгновенных прибылей при минимальных инвестициях. Мы брались за этот бизнес, до конца не осознавая всех его сложностей. Люди, которые понимают процессы образования изнутри, не пойдут нашим путем. В плане отдачи этот бизнес не очень эффективный, но очень хлопотный”, — признает Ярослав Колесник.

“Когда создавали школу, мы просто не знали, во что ввязываемся. “Афины” появились благодаря нашему незнанию”, — вторит ему Алексей Греков, чья школа только на 18-й год работы смогла переехать в новое помещение, что позволило увеличить количество учащихся с 179 до 248.

<…>

По мнению Александра Макагона [из Авторской школе Бойко], проблема частных школ Украины — не в созданных государством для них условиях, а в недостаточно хорошем менеджменте и качестве образовательных услуг. Конкуренция на рынке стала жестче, так как многие государственные школы обучают уже не хуже частных, уверен он.

“Нам ничего не нужно от государства, — поддерживает Макагона Алексей Греков. — Если бы только немного снизили налоговую нагрузку на фонд оплаты труда, этого было бы достаточно, чтобы обучение у нас подешевело на 3 тыс. грн. в месяц, до 2 тыс. грн. Чтобы выжить, частным школам нужно не попрошайничать— государство ничего не даст. Необходимо сосредоточиться на тех, кто в них заинтересован, — на родителях и детях. Потому что запрос на качественное обучение есть, и, выполняя все лицензионные требования государства, частные школы могут вводить альтернативные формы обучения и предметы”.

<…>

Все без исключения люди, с которыми приходилось общаться “ВД” на тему частных школ, ожидают от государства одного шага, который мог бы существенно упрочить положение негосударственных общеобразовательных учебных заведений на рынке образовательных услуг. Речь идет о возвращении принципа “деньги ходят за учеником”, который предусматривал бы выделение государством средств не на школу, как это происходит сегодня, а на одного ученика, независимо от того, в каком учебном заведении он учится. Ведь в структуре выплачиваемых родителями налогов есть и средства на содержание школ.

Иными словами, сегодня родители тех детей, которые учатся в частных школах, платят за них дважды: своими налогами и прямыми взносами в школы. А это несправедливо. Только столичный бюджет, по данным Ассоциации частных школ Киева, смог “сэкономить” таким образом на образовании более 30 млн грн. в 2011 году.

Полный текст статьи читайте здесь.

The post Частное дело appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Що застаріло в середній освіті в Україні? Що варто реформувати в українській освіті?

У пишному актовому залі університету Франка у Львові відбулися дебати під назвою «Українська середня освіта вкрай застаріла». Засідання провели у стилі Оксфордського клубу. Кожну сторону – «за» і «проти» твердження про регрес освіти – представляло по два спікери. За результатами голосування українську середню освіту більшість визнала застарілою. ВЕЛИКА ІДЕЯ послухала дебати про середню освіту в Україні і записала найвлучніші репліки про те, чому понад 4 млн. українських учнів вчаться у несучасних умовах.

Що застаріло в середній освіті в Україні?

1. Індустріальні підходи

«Сьогоднішня освіта готує майбутнє покоління до індустріальної епохи, а сьогодні потрібні люди інформаційного суспільства».

«Інформаційне суспільство передбачає вміння шукати інформацію, обробляти та організовувати її. Наприклад, виконуючи типове завдання «Як я провів літо», у більшості країн світу, де доступні комп’ютерні технології, діти знімають фільм про проведене літо або роблять цікаві інтерактивні презентації».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

—

«Освіта вирішує дві задачі: по-перше, створює певний образ майбутнього у свідомості своїх вихованців, а по-друге, навчає їх певним інструментам, які вони зможуть вдало використовувати в цьому майбутньому».

«У Німеччині на початку ХІХ ст. за зовсім інших умов, коли ще не було ніяких комп’ютерів, державному апарату потрібні були люди, які швидко рахують і красиво пишуть. Саме такий образ майбутнього, як і раніше, малює нам сучасна школа. Сьогодні абсолютно будь-яку бюрократичну конструкцію можна замінити однією людиною з комп’ютером. Але наша система освіта продовжує штампувати людей-калькуляторів».

ОЛЕКСІЙ ГРЕКОВ, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни»

2. Уроки інформатики

«Всі великі ІТ-компанії створюють навчальні центри, де перевчають випускників вищих навчальних закладів. Ми єдина країна разом з Росією, де досі викладають Pascal – на цій мові ніхто не програмує!».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

—

«Програма інформатики у школах є найбільш регресивною і деградованою з усього, що є на сьогоднішній день. Ми не можемо зрозуміти, чому так сталося. Коли ми на сесіях стратегічного формування збираємо вчителів інформатики, вони нам кажуть, що не розуміють, чому вони мають це вчити – це запитання до наших міністрів».

ОЛЕГ БЕРЕЗОК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

3. Технологічне оснащення

«Ви знаєте, що сьогодні у наших школах заборонено Wi-Fi?».

«В Україні на 28 учнів один комп’ютер, у Європі йдеться про 5-6».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

4. Рівень викладання англійської

«А ще є такий нюанс: іноземні мови. Сучасна система освіти повинна давати знання іноземної мови. А чи перевіряє якість знання іноземних мов ЗНО? Бо ми втрачаємо як держава без знання іноземних мов».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

5. Ментальність

«Знецінення нашої освіти є ознакою посттоталітарного комплексу неповноцінності, вона знецінена недолугим менеджментом на всіх рівнях. Недолугий менеджмент дозволив знецінити нашу освіту тотальною купівлею атестатів і дипломів та знецінив вчителя, який є більш вмотивований нематеріальними чинниками».

«Школа вимагає директора, який розуміється не лише на навчально-виховному процесі, а й на процесі управління. Директорський корпус сказав мені, що до 50% директорів на сьогодні втратили свої менеджерські властивості».

«Школа не є безкоштовною на сьогоднішній день, треба бути чесними. Батьки є партнерами влади в оплаті за навчання. Батьки платять чималі кошти для того, щоб підтримувати школу в належному стані».

ОЛЕГ БЕРЕЗОК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

—

«Як вчорашній випускник школи, можу сказати, що підготовка до ЗНО ведеться за рахунок репетиторів, а не за рахунок школи. 90% школярів прогулюють 10-й клас».

репліка з залу від НЕЩОДАВНЬОГО ВИПУСКНИКА

Що варто реформувати в українській освіті?

1. Радянську традицію

« Її почали реформувати ще у 50-х роках, коли стали з’являтися кімнати замість класів, діти почали сидіти на підлозі, без парти. Класно-урочна система освіти породжує у дітей «шизофренію»: сорок п’ять хвилин математики, російської мови, фізики та біології нормальній людині складно сприйняти і прийняти, тому дитина вибудовує психологічний захист і просто не слухає урок».

«Швидкість змін перестала мати повільний «поколінний» характер, і людина протягом життя змушена багаторазово пристосовуватися до змін на ринку праці, нових технологій і глобальних трендів. Кінцева освіта, орієнтована на диплом, уже втрачає сенс – вона стає відкритою на все життя».

ВОЛОДИМИР НІКІТІН, президент Українського педагогічного клубу, засновник проекту Foundation for Future, доктор культурології

—

«Наші діти багато вчать на пам’ять, вони вчать багато теоретичного матеріалу, який стає об’єктом критики. Для чого так багато вчити? Давайте краще навчимо їх, як оперувати тими знаннями. Було б чим оперувати…».

«Для того щоб освіта була корисною для наших дітей, ми мусимо шанувати те, що маємо: традицію, накопичувальний теоретичний стиль, індивідуальність. А також модернізувати її якісним менеджментом, додати оперативне мислення, додати групове мислення».

ОЛЕГ БЕРЕЗОК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

2. Незалежність шкіл

«Місяць тому на пенсію пішов останній інспектор освіти Фінляндії. Вони почали з того, що відмінили систему принизливого контролю згори. Це дозволило школам бути по-справжньому самостійними. Крім того, вони сприяли різноманітності шкіл, їхній автономії та підвищенню зарплат вчителям. І за 20 років вони підняли освітню сферу. Їхні діти проводять найменше у світі часу на уроках, але при цьому мають найкращі освітні показники».

ОЛЕКСІЙ ГРЕКОВ, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни»

—

«Сьогодні школа не незалежна, вона не може приймати рішення, яких вчителів мати, які інновації використовувати».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

3. Моніторинг якості

«Хороший вчитель знає, що діється в його класі. Хороший директор – в його школі. Але, на жаль, ні один, ні другий не має з чим порівняти свої досягнення (чи провали?). Системи моніторингу якості освіти в Україні не існує».

АНДРІЙ МИЛЯНИК, 14 років працював у середній школі, 6 років – у системі ЗНО

4. Свободу вчителів

«Жодне нововведення, впроваджене у нас, не враховує особистість учителя. Це однаково, що планувати роботу оранжереї в умовах вакууму! Якщо ми хочемо модернізувати систему освіти, потрібно в першу чергу модернізувати роботу вчителя, надати йому можливість спокійно й ефективно виконувати свої обов’язки (або, принаймні, не заважати). Цього року цікавості заради я підрахував, скільки ж папірців повинен оформити учитель (який, як правило, є і класним керівником) протягом роботи у вересні. Нарахував близько 25 документів, у тому числі: класний журнал, календарні плани, журнал інструктажу з техніки безпеки, анкета для батьків, інформація про тих, хто задіяний у навчанні та інше. Кількість пунктів – 318, кількість позицій у цих документах – 923, і кількість записів протягом року – 17 681. З кожним роком цей паперовий вал стає дедалі більшим. З учителя роблять канцелярського працівника, який погрузає у звітності. Часу на цю паперову тяганину йде стільки, що ніколи працювати з учнями».

ПАУЛЬ ПШЕНИЧКА, учитель фізики й астрономії Чернівецького ліцею № 1

5. Тьюторство

«Професійна освіта підтримувалася державою, технологічна – корпораціями, а персональна – інтелектуальними клубами. Кожному суспільству необхідна своя освіта, яка його будує або відтворює, і тут потрібен тьютор-керівник, здатний указати шлях такому будівництву. Тьюторство – одне з найдавніших людських занять і одна з найновіших професій».

«Ми живемо в епоху дуже крутого зламу, і більшість старих відповідей не годяться, стара освіта не допоможе. Навіть в Оксфорді й Гарварді. За великим рахунком, тьютор – це той, хто допомагає відповісти на базові питання за рахунок супроводу процесу самоорганізації людини, і принципова його мета – стати самому собі тьютором».

ВОЛОДИМИР НІКІТІН, президент Українського педагогічного клубу, засновник проекту Foundation for Future, доктор культурології

The post До п’яного дяка в науку appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Поки учні-випускники, окрім шкільних занять, активно відвідують репетиторів, аби успішно вступити до омріяного вишу за результатами ЗНО, батькам майбутніх першокласників уже нині варто поквапитися з написанням заяви про прийом сина чи доньки у перший клас.

Якщо колись матусі і татусі вели своє дитя в найближчу середню школу поблизу будинку, то зараз ситуація кардинально інша. Вибір – украй прискіпливий. Мовляв, якісна освіта – одна з головних і вкрай важливих інвестицій у майбутнє дитини. Це її капітал!

Скажімо, сьогодні моя товаришка для сина, який у вересні вперше піде до школи, ретельно обирає з-поміж трьох шкіл. Каже, що радше у цій ситуації для неї найважливішим є навіть не так сам навчальний заклад, як перша вчителька, яка і стане першим поштовхом до здобуття знань для дитини та зацікавить до навчання. Мама збирає детальну інформацію про досвід роботи педагогів та новітні методи викладання, а лиш тоді зробить остаточний вибір.

Ба більше, якщо у вашої дитини м’який характер, то зазвичай матусі шукають «вчительку-няню» або ще як її називають «вчительку-маму». Натомість, якщо ваша малеча вкрай непосидюча, то більш строгу та вимогливу…

Безперечно, що перша вчителька й заклала кожному з нас найважливіші цінності, навчила бути добрими, поважати старших та допомагати ближньому. І ми завше будемо, зокрема і я, дякувати нашим другим мамам!

Цього тижня у Львові відбулася масштабна дискусія щодо якості сучасної української освіти. В університеті ім. І. Франка відбулися перші регіональні публічні дебати на тему «Українська середня освіта вкрай застаріла». Співорганізаторами заходу виступив фонд «Ефективне управління» та Львівська міськрада.

Як зазначив у підсумковому виступі міський голова Львова, сьогодні в освіту важливо багато інвестувати, вкладати свій час і здоров’я. «У сьогоднішньому світі треба вчити людину бути готовою до життя. Сильна освіта – це незалежність країни! Хочу аби нинішня дискусія на дебатах, де зібралися небайдужі люди, мала свій сенс і дала приклад країні. Фонд «Ефективне управління» сьогодні, можливо, навіть не допомагає, а частково робить роботу, якою б мало займатися Міністерство освіти України», – каже очільник міста.

З його слів, успішним ми будемо тоді, коли зрозуміємо, що освіта – є найбільший ресурс країни. «В освіту треба інвестувати кошти, час та здоров’я, тоді будемо успішними і сильними», – резюмує Андрій Садовий.

Нині одні кажуть, що середня школа дає системні та різнобічні знання, які забезпечують випускників досить гарним рівнем загальної освіти, інші ж навпаки, певні – українська система освіти «слабка і не результативна, дітей не вчать працювати з інформацією – аналізувати її, робити на основі цієї інформації самостійні висновки».

В Україні щороку стає більше педагогів пенсійного віку, і лише незначна частина випускників вишів бачать своє майбутнє в середній школі. Зазвичай більшість вказує на низьку зарплатню вчителя і школярів, які не мають бажання вчитися.

Отож, запрошені до дискусії спікери обстоювали дві позиції: «за» і «проти» поставленої тези.

Застаріла, бо не розвиває індивідуальність

«Нині середня освіта тримається на ентузіастах-учителях і батьках, які готові компенсувати недоліки освітньої системи – інвестувати в репетиторів, у навчання за кордоном, – наголосив генеральний директор компанії «Майкрософт Україна», спікер панелі «за» Дмитро Шимків (він закінчив університет «Львівська політехніка», здобувши диплом фахівця у сфері радіоелектроніки, інформаційних технологій та телекомунікацій – «Пошта»).

З його слів, дітей досі намагаються урівняти, звести до єдиного знаменника, замість того, щоб плекати їхню індивідуальність, їхні окремі таланти. «Від поганого володіння англійською – до нездатності мислити творчо, від невміння користуватися комп’ютером – до відсутності підприємливості. Ось результат застарілої системи середньої освіти», – певен Дмитро Шимків. З його слів, держава має реалізувати системні реформи в галузі і профінансувати впровадження інформаційних технологій.

«Середня освіта нині дуже застаріла. І те, що вона має певний рейтинг, то це завдяки батькам і деяким вчителям. Бізнесу потрібні люди інформаційного суспільства, які здатні висловлювати свої думки. Нині школи є залежними, натомість вони мають стати автономними. По-друге, маємо такий анахронізм як «гриф» – будь-яка програма мусить його мати від Міносвіти», – каже спікер панелі «за».

Співзасновник і директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни» Олексій Греков під час дебатів наголосив: українська система освіти настільки слабка і не результативна, що нам просто нема чого втрачати у випадку відмови від неї та переходу на будь-яку іншу, хай навіть недосконалу або експериментальну систему.

«Через якихось п’ять років світ зміниться до невпізнання. Відтак країні будуть потрібні креативні, продуктивні, внутрішньо вільні люди, здатні оцінювати та вибирати, і зовсім не будуть потрібні залякані неуки, – ні в побуті, ні у владі», – підкреслив Олексій Греков.

Цінувати та вдосконалювати

Натомість два інші спікери дебатів підтримали діючу систему середньої освіти, зазначивши, що вона таки має серйозний потенціал. Так, виконавчий директор Міжнародного навчального центру TIMSS & PIRLS Айна Мулліс наголошує: українські школи мають якісних і досвідчених учителів. «Твердження, що українська середня освіта вкрай застаріла, є несправедливим і навіть загрозливим для її якості», – резюмує доповідач.

Вона навела результати міжнародного дослідження TIMSS 2011, згідно з якими Україна є на середньому рівні за якістю освіти, оскільки українські школярі демонструють високий рівень розвитку і майже всі вони володіють базовими знаннями з математики та інших наук. «Хіба можуть бути такі результати в поганій школі? Ні!», – певна Айна Мулліс. Й додає: «Міжнародне тестування школярів з математики та інших наук TIMSS 2011, проведене в п’ятдесяти країнах, свідчить про те, що система освіти в Україні ефективно працює, а програма українських шкіл збалансована і відповідає кращим сучасним міжнародним практикам».

«Вчися дитино, бо колись як знайдеш», – у цьому вислові простої львівської бабусі весь зміст і філософія освіти, – ця фраза, сказана директором департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Олегом Березюком, схоже, вже стала крилатою серед освітян. – У цьому вислові історичне, традиційне поцінування освіти сім’єю та суспільством. Освічена дитина – гордість родини. Кожен батько і мати докладають титанічних зусиль, як матеріальних, так і моральних, щоб їх дитина добре вчилася. Це є перше і найважливіше! По-друге, українська освіта має накопичувальний бонус. Справді, наші діти багато вчать напам’ять. Справді, діти вивчають багато матеріалу, який іноді стає об’єктом критики».

Олег Березюк певен: українська освіта є знеціненою абсолютно недолугим сучасним управлінням і менеджментом на всіх рівнях. Мовляв, недолугий менеджмент дозволяє продукувати недолугі підручники. Саме він у 90-их дозволив знецінити освіту тотальною купівлею оцінок, атестатів і фальшивих дипломів. Чиста правда!

«Недолугий менеджмент знецінив працю вчителя. З іншого боку, є і позитивний приклад, коли менеджмент зробив революційні речі, – це управлінське рішення називається ЗНО і народилося воно саме у Львові. ЗНО поцінувало мудрого учня, воно зробило корисним і конкурентним вчителя», – наголошує Олег Березюк.

Посадовець переконаний: багато вчитися треба сьогодні й тим, хто вже управляє, а також не забувати готувати собі зміну.

А щоб освіта була корисною для дітей, варто цінувати те, що маємо, – традицію, максимальне накопичування знань та індивідуальність. «Не будемо видумувати новий велосипед, а користуватимемося тим, що є, і робити його модернішим, зокрема робити акцент на якісному менеджменті та ініціативності!», – важливий месидж освітянам від доповідача.

Дитина в школі, з його слів, має отримати базову освіту з елементом розвитку, а якщо є талант, то, звісно, його мудро розвинути. Все наступне вона знайде, коли в неї в голові зародиться аналітичне мислення. Я б не ґвалтував освіту новаціями, а покращував би базовий консервативний рівень викладання», – резюмує посадовець мерії.

ВАЖЛИВО

Факторами успіху освіти Дмитро Шимків називає – незалежність шкіл, свободу вчителя та новітні технології;

Олег Березюк – кадри, кадри і ще раз кадри;

Олексій Греков – автономію школи, принцип «гроші ходять за дитиною» та кадри.

ДО ТЕМИ

***
У звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за 2012 рік наша країна за якістю освіти, в тому числі середньої, посідає 70-е місце серед 144 країн, втративши за останні 4 роки 30 позицій

***
У Фінляндії, чию систему середньої освіти вважають однією з кращих у світі, здійснили освітню реформу з підвищенням престижу професії учителя. Як наслідок, тепер лише кращі (!) випускники можуть стати вчителями фінських шкіл.

The post Шкільна освіта як капітал appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Про те, що «українська середня освіта вкрай застаріла», говорили 29 листопада у Львові на перших регіональних публічних дебатах. Відбулось все у приміщенні Львівського національного університету ім. І.Я Франка.

Самі ж дебати розгорнулись між чотирма експертами, котрих розділяла думка щодо освіти. Олег Березюк, директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, та Айна Мулліс, виконавчий директор Міжнародного навчального центру TIMSS & PIRLS не вважають українську середню освіту застарілою.

«Коли наші діти потрапляють на Захід, то почувають себе не зовсім комфортно. Але, згодом, стають кращими у школі. Чому? Бо навчились швидко оперувати», – говорить Олег Березюк.

Також зазначив, що не потрібно винаходити нового велосипеда, а працювати над тим, що є, модернізуючи його.

Фронт тих, що вважають освіту застарілою очолив Олексій Греков, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни», та Дмитро Шимків, генеральний директор Microsoft Ukraine.

Дмитро Шимків говорив, що середня освіта дуже застаріла і те, що вона має певні рейтинги, то це завдяки праці батьків та вчителів.

Натомість, Олексій Греков виділив недолік середньої освіти у тому, що вона дає неправильне уявлення про майбутнє. «Систему нужно менять», – зазначив Греков.

Кожен із присутніх міг проголосувати, вкидаючи монетку певного кольору в прозору скриньку.

Наприкінці дебатів виголосили результати, за якими: 54% – за, 39% – проти, 7% – не знають.

The post Українську середню освіту – «на пенсію»? appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.