Червоні очі. Я дуже схуд. Болить голова. Німіє шия та руки. Весь час хочеться повернутися до нього. На вулицю виходити важко, бажаю якнайшвидше виконати нудні шкільні обов'язки і скоріше до нього. Дратують телефонні дзвінки, батьки, які увесь час уриваються в кімнату. Дівчини в мене немає. Друзів вже теж, я то не приходив на зустрічі, то забував поздоровити їх з днем народження. Вони ж нормальні люди. Ось і пішли геть. Чи подобається мені моє життя? Так. А що. Я спілкуюсь. Ну то й що, що віртуально?! Я спілкуюсь. І маю доступ до інформації. До любої. Це цікаво. Де я її використовую? А ніде, але я її маю. Так. Життя втратило сенс...

Типовий фрагмент розповіді 14 річного підлітка про свою пристрасть до комп'ютера.
Останні декілька років серед класифікацій психічних розладів, до яких також належать всі види залежностей, психологи і психіатри всього світу відносять залежність від комп'ютера та Internet. Є навіть спеціальний термін — Internet addicted. Приводимо показники, по яким визначають ступінь залежності людини від світової сітки чи комп'ютера:

• Якщо ти більше 40 годин в тиждень проводиш біля комп'ютеру.
• Тебе дратують телефоні дзвінки та голосні звуки.
• Тобі не цікаво спілкуватися з однолітками. Ти не маєш другої половинки.
• Ти перестав приймати участь в активному шкільному житті.
• Ти погано себе почуваєш, тобі складно одразу заснути, спостерігаються розлади з пам'яттю.
• Ти дуже нервуєш, коли батьки забороняють тобі сидіти за комп'ютером чи виходити в Internet.
• Ти здатен вити від злості, коли в тебе щось не працює чи ти вичерпав час в сітці.
• Де б ти не знаходився, ти намагаєшся якнайшвидше повернутися до свого компа.
• Ти снідаєш, обідаєш, вечеряєш біля нього.
• Тебе не цікавлять жодні новини, крім інформаційних інновацій.
• Ти хронічно не висипаєшся.

Звичайно, кожна людина здатна обирати для себе власний шлях. Але якщо суспільство намагається боротися із наркоманією, тютюнопалінням, алкоголізмом, залежністю від азартних ігор, клептоманією, залежністю від біологічних добавок, то комп'ютерна залежність здається не такою великою бідою. Хоча, фахівці довели, що певний відсоток психічних розладів викликає саме через неї.

Чим же ризикує людина, потрапивши у пастку комп'ютерного простора? По-перше, вона втрачає будь-який зв'язок з реальністю і починає жити у віртуальному світі за його законами. Що це означає? Те, що в людини зникає потреба в будь-яких соціальних контактах — їй достатньо спілкування on-line чи гри, де вона може бути ким завгодно, одягаючи будь-яку маску. По-друге, така людина більше не належить собі, в неї нема власної волі, вільного часу. Така людина ризикує не лише фізичним, а й психічним здоров'ям. Вона втрачає інтерес до життя і до себе в ньому. Якщо людину позбавити джерела задоволення — вилучити доступ до комп'ютера, вона здатна на будь які асоціальні вчинки, вона може зашкодити собі чи іншим. В такої людини рвуться всі стосунки з батьками, вони стають ворогами по обидва боки монітору.
Така людина не має майбутнього, якщо не пройде курс психологічної допомоги. Пів року психологічної залежності потребує до двох років терапії, при умові, що людина хоче позбавитися цієї залежності.

А тепер найголовніше питання — чи бажаєте ви опинитися на такому місці чи побачити на ньому когось з друзів? Здається, що ні. А тому, не соромтесь звертатися до фахівців про допомогу та радити це своїм друзям, якщо вони мають окреслені вище ознаки залежності. Пам'ятайте: найголовніша біда — це байдужість.

Ларіна Юлія, психолог