Алексей Греков – соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины» – выступил в поддержку тезиса “Среднее образование в Украине безнадежно устарело” на первых региональных публичных дебатах Фонда “Эффективное управление”, которые были организованы во Львове 29 ноября 2012 года при поддержке Львовского городского совета.

Полный текст выступления

Доброго вечора, шановні пані та панове! Good Evening, dear ladies and gentlemen! Добрый вечер, уважаемые дамы и господа!

Благодарю Фонд эффективного управления и Львівську міську Раду за можливість прийняти участь у дебатах! Дякую вам, шановні пані та панове, що вам небайдужа доля української освіти! Благодарю моих уважаемых оппонентов, что вы согласились отстаивать столь непопулярную в нашей стране точку зрения!

И я хочу вместе с вами — хотя бы на какое-то время — принять вашу сторону и рассмотреть: а может, мы действительно все ошибаемся? И наша система образования не устарела? Какие аргументы мы можем выдвинуть в пользу этого тезиса?

Образование — в любом обществе — выполняет 2 задачи: во-первых, оно создает определенный образ будущего в сознании своих воспитанников — учеников, студентов — а во-вторых — пытается научить их пользоваться всеми инструментами, — ментальными в первую очередь — которые помогут им стать успешными и счастливыми в этом воображаемом будущем.

Давайте же посмотрим, какой образ будущего создается в головах наших детей — на основании не того, что говорит, но того, как действует украинская система образования!

Прежде всего — миром будущего управляют крупные корпорации, государственные и частные, выстроенные строго иерархически.
Каждый отдельный человек — не более чем легко заменяемый винтик, от мнения которого ничего не зависит.
Начальник выдает задания, и начальник проверяет их выполнение.
Творчество возможно только в пределах, обозначенных начальником.
Вы должны говорить только тогда, когда вам разрешит начальник, причем только то, что угодно знать начальнику.
Вы не можете пользоваться помощью друга, ни — упаси Боже! — интернета: во всем вы должны полагаться только на свою память и сообразительность.
Вы с коллегами работаете за отдельными столами, в затылок друг другу, над отдельными заданиями — и т.д.

— Кто из вас считает, что именно такими должны быть организации Будущего? Кто полагает, что именно таковы успешные организации настоящего?

Таким образом, наша система образования создает неверное представление о будущем в сознании своих воспитанников — наших детей!

Но, может быть, она обучает их правильному владению правильными инструментами? Ведь недаром говорят — наши специалисты востребованы за рубежом. Увы, это не более чем досужий миф.

Согласно данным Всемирного банка, по количеству эмигрантов Украина занимает третье место в мире — 6,5 миллионов человек. При этом по данным Международной организации по миграции украинские “заробитчане” выступают, в основном в качестве низко-квалифицированной рабочей силы. 54% из них работают в строительной сфере, 17% – в сфере домашнего надзора, по 9% – в сельскохозяйственном и торговом секторах, 6% – в промышленности и 5% – в других отраслях. Т.о. менее 1-2% украинцев действительно востребованы в отраслях, связанных с наукой и высокими технологиями. Но является ли это сильным аргументом, если 99% наших соотечественников — закончивших, между прочим, нашу среднюю школу — работают как низко-квалифицированная рабочая сила?

Но как же тогда победы украинских учеников на международных конкурсах по информатике, математике, физике, химии? Безусловно, победы есть. Но что это доказывает? Сколько мы можем выставить равноценных команд, для участия в этих конкурсах? 2? 3? 5? 10?

А 100 можем? А 1000? Но ведь 1000 команд — это совсем немного — это примерно 4000 человек.

У нас в стране 4 200 000 учащихся. Какой процент составляет 4000 от 4 000 000? Кто из вас может быстро посчитать в уме без калькулятора? Мы же все обучались в нашей замечательной школе, мы все проходили математику. Это материал 5 класса.

0,1 %! Наша система образования работает с эффективностью менее 0,1 %! Но на самом деле — еще хуже, потому что с этими замечательными ребятами, знатоками математики и естественных наук, работают совсем не так, как с другими школьниками. Их готовят совсем в другом режиме, по другим программам — и совсем другие учителя. Если бы так же работали и с другими детьми, результат был бы, конечно, лучше — но это была бы уже совсем другая система образования.

Итак, аргументы исчерпаны. Идя, как говорят математики, от противного, мы установили: наша украинская система образования безнадежно устарела.

И это правда. Ведь существующая система образования была создана в Германии в начале XIX века, когда еще не было ни компьютеров, ни копировальных аппаратов. Государственному аппарату были нужны люди, быстро считающие и красиво пишущие. Именно этот образ будущего — нет, не будущего, а прошлого, — рисует нам наша система образования: молча работающие сотрудники и надзирающие за ними — свысока! — начальники.

Сейчас всю эту бюрократическую конструкцию может заменить 1 человек с компьютером и принтером. Но наша система образования продолжает штамповать людей-калькуляторов, людей-ксероксов.

Зачем?

Все наши дети разные, с разными талантами, разными способностями. Нам нужны разные школы, которые помогут раскрыть в них эти таланты. Нам нужны тьюторские технологии, чтобы рядом с каждым ребенком был взрослый, которому важен и интересен именно он — этот вот наш ребенок!

Когда я приглашаю на работу учителя, я не хочу видеть сотню безликих клонов. Я хочу видеть одного учителя, но зато уникального. Не похожего на других, но зато способного зажечь глаза и души детей. Потому что именно то, что мы разные, делает нас полезными и интересными друг другу.

Систему нужно менять!

Спасибо за внимание!

The post В Украине необходимо менять систему образования appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Що застаріло в середній освіті в Україні? Що варто реформувати в українській освіті?

У пишному актовому залі університету Франка у Львові відбулися дебати під назвою «Українська середня освіта вкрай застаріла». Засідання провели у стилі Оксфордського клубу. Кожну сторону – «за» і «проти» твердження про регрес освіти – представляло по два спікери. За результатами голосування українську середню освіту більшість визнала застарілою. ВЕЛИКА ІДЕЯ послухала дебати про середню освіту в Україні і записала найвлучніші репліки про те, чому понад 4 млн. українських учнів вчаться у несучасних умовах.

Що застаріло в середній освіті в Україні?

1. Індустріальні підходи

«Сьогоднішня освіта готує майбутнє покоління до індустріальної епохи, а сьогодні потрібні люди інформаційного суспільства».

«Інформаційне суспільство передбачає вміння шукати інформацію, обробляти та організовувати її. Наприклад, виконуючи типове завдання «Як я провів літо», у більшості країн світу, де доступні комп’ютерні технології, діти знімають фільм про проведене літо або роблять цікаві інтерактивні презентації».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

—

«Освіта вирішує дві задачі: по-перше, створює певний образ майбутнього у свідомості своїх вихованців, а по-друге, навчає їх певним інструментам, які вони зможуть вдало використовувати в цьому майбутньому».

«У Німеччині на початку ХІХ ст. за зовсім інших умов, коли ще не було ніяких комп’ютерів, державному апарату потрібні були люди, які швидко рахують і красиво пишуть. Саме такий образ майбутнього, як і раніше, малює нам сучасна школа. Сьогодні абсолютно будь-яку бюрократичну конструкцію можна замінити однією людиною з комп’ютером. Але наша система освіта продовжує штампувати людей-калькуляторів».

ОЛЕКСІЙ ГРЕКОВ, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни»

2. Уроки інформатики

«Всі великі ІТ-компанії створюють навчальні центри, де перевчають випускників вищих навчальних закладів. Ми єдина країна разом з Росією, де досі викладають Pascal – на цій мові ніхто не програмує!».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

—

«Програма інформатики у школах є найбільш регресивною і деградованою з усього, що є на сьогоднішній день. Ми не можемо зрозуміти, чому так сталося. Коли ми на сесіях стратегічного формування збираємо вчителів інформатики, вони нам кажуть, що не розуміють, чому вони мають це вчити – це запитання до наших міністрів».

ОЛЕГ БЕРЕЗОК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

3. Технологічне оснащення

«Ви знаєте, що сьогодні у наших школах заборонено Wi-Fi?».

«В Україні на 28 учнів один комп’ютер, у Європі йдеться про 5-6».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

4. Рівень викладання англійської

«А ще є такий нюанс: іноземні мови. Сучасна система освіти повинна давати знання іноземної мови. А чи перевіряє якість знання іноземних мов ЗНО? Бо ми втрачаємо як держава без знання іноземних мов».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

5. Ментальність

«Знецінення нашої освіти є ознакою посттоталітарного комплексу неповноцінності, вона знецінена недолугим менеджментом на всіх рівнях. Недолугий менеджмент дозволив знецінити нашу освіту тотальною купівлею атестатів і дипломів та знецінив вчителя, який є більш вмотивований нематеріальними чинниками».

«Школа вимагає директора, який розуміється не лише на навчально-виховному процесі, а й на процесі управління. Директорський корпус сказав мені, що до 50% директорів на сьогодні втратили свої менеджерські властивості».

«Школа не є безкоштовною на сьогоднішній день, треба бути чесними. Батьки є партнерами влади в оплаті за навчання. Батьки платять чималі кошти для того, щоб підтримувати школу в належному стані».

ОЛЕГ БЕРЕЗОК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

—

«Як вчорашній випускник школи, можу сказати, що підготовка до ЗНО ведеться за рахунок репетиторів, а не за рахунок школи. 90% школярів прогулюють 10-й клас».

репліка з залу від НЕЩОДАВНЬОГО ВИПУСКНИКА

Що варто реформувати в українській освіті?

1. Радянську традицію

« Її почали реформувати ще у 50-х роках, коли стали з’являтися кімнати замість класів, діти почали сидіти на підлозі, без парти. Класно-урочна система освіти породжує у дітей «шизофренію»: сорок п’ять хвилин математики, російської мови, фізики та біології нормальній людині складно сприйняти і прийняти, тому дитина вибудовує психологічний захист і просто не слухає урок».

«Швидкість змін перестала мати повільний «поколінний» характер, і людина протягом життя змушена багаторазово пристосовуватися до змін на ринку праці, нових технологій і глобальних трендів. Кінцева освіта, орієнтована на диплом, уже втрачає сенс – вона стає відкритою на все життя».

ВОЛОДИМИР НІКІТІН, президент Українського педагогічного клубу, засновник проекту Foundation for Future, доктор культурології

—

«Наші діти багато вчать на пам’ять, вони вчать багато теоретичного матеріалу, який стає об’єктом критики. Для чого так багато вчити? Давайте краще навчимо їх, як оперувати тими знаннями. Було б чим оперувати…».

«Для того щоб освіта була корисною для наших дітей, ми мусимо шанувати те, що маємо: традицію, накопичувальний теоретичний стиль, індивідуальність. А також модернізувати її якісним менеджментом, додати оперативне мислення, додати групове мислення».

ОЛЕГ БЕРЕЗОК, директор Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради

2. Незалежність шкіл

«Місяць тому на пенсію пішов останній інспектор освіти Фінляндії. Вони почали з того, що відмінили систему принизливого контролю згори. Це дозволило школам бути по-справжньому самостійними. Крім того, вони сприяли різноманітності шкіл, їхній автономії та підвищенню зарплат вчителям. І за 20 років вони підняли освітню сферу. Їхні діти проводять найменше у світі часу на уроках, але при цьому мають найкращі освітні показники».

ОЛЕКСІЙ ГРЕКОВ, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни»

—

«Сьогодні школа не незалежна, вона не може приймати рішення, яких вчителів мати, які інновації використовувати».

ДМИТРО ШИМКІВ, генеральний директор компанії «Майкрософт Україна»

3. Моніторинг якості

«Хороший вчитель знає, що діється в його класі. Хороший директор – в його школі. Але, на жаль, ні один, ні другий не має з чим порівняти свої досягнення (чи провали?). Системи моніторингу якості освіти в Україні не існує».

АНДРІЙ МИЛЯНИК, 14 років працював у середній школі, 6 років – у системі ЗНО

4. Свободу вчителів

«Жодне нововведення, впроваджене у нас, не враховує особистість учителя. Це однаково, що планувати роботу оранжереї в умовах вакууму! Якщо ми хочемо модернізувати систему освіти, потрібно в першу чергу модернізувати роботу вчителя, надати йому можливість спокійно й ефективно виконувати свої обов’язки (або, принаймні, не заважати). Цього року цікавості заради я підрахував, скільки ж папірців повинен оформити учитель (який, як правило, є і класним керівником) протягом роботи у вересні. Нарахував близько 25 документів, у тому числі: класний журнал, календарні плани, журнал інструктажу з техніки безпеки, анкета для батьків, інформація про тих, хто задіяний у навчанні та інше. Кількість пунктів – 318, кількість позицій у цих документах – 923, і кількість записів протягом року – 17 681. З кожним роком цей паперовий вал стає дедалі більшим. З учителя роблять канцелярського працівника, який погрузає у звітності. Часу на цю паперову тяганину йде стільки, що ніколи працювати з учнями».

ПАУЛЬ ПШЕНИЧКА, учитель фізики й астрономії Чернівецького ліцею № 1

5. Тьюторство

«Професійна освіта підтримувалася державою, технологічна – корпораціями, а персональна – інтелектуальними клубами. Кожному суспільству необхідна своя освіта, яка його будує або відтворює, і тут потрібен тьютор-керівник, здатний указати шлях такому будівництву. Тьюторство – одне з найдавніших людських занять і одна з найновіших професій».

«Ми живемо в епоху дуже крутого зламу, і більшість старих відповідей не годяться, стара освіта не допоможе. Навіть в Оксфорді й Гарварді. За великим рахунком, тьютор – це той, хто допомагає відповісти на базові питання за рахунок супроводу процесу самоорганізації людини, і принципова його мета – стати самому собі тьютором».

ВОЛОДИМИР НІКІТІН, президент Українського педагогічного клубу, засновник проекту Foundation for Future, доктор культурології

The post До п’яного дяка в науку appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Поки учні-випускники, окрім шкільних занять, активно відвідують репетиторів, аби успішно вступити до омріяного вишу за результатами ЗНО, батькам майбутніх першокласників уже нині варто поквапитися з написанням заяви про прийом сина чи доньки у перший клас.

Якщо колись матусі і татусі вели своє дитя в найближчу середню школу поблизу будинку, то зараз ситуація кардинально інша. Вибір – украй прискіпливий. Мовляв, якісна освіта – одна з головних і вкрай важливих інвестицій у майбутнє дитини. Це її капітал!

Скажімо, сьогодні моя товаришка для сина, який у вересні вперше піде до школи, ретельно обирає з-поміж трьох шкіл. Каже, що радше у цій ситуації для неї найважливішим є навіть не так сам навчальний заклад, як перша вчителька, яка і стане першим поштовхом до здобуття знань для дитини та зацікавить до навчання. Мама збирає детальну інформацію про досвід роботи педагогів та новітні методи викладання, а лиш тоді зробить остаточний вибір.

Ба більше, якщо у вашої дитини м’який характер, то зазвичай матусі шукають «вчительку-няню» або ще як її називають «вчительку-маму». Натомість, якщо ваша малеча вкрай непосидюча, то більш строгу та вимогливу…

Безперечно, що перша вчителька й заклала кожному з нас найважливіші цінності, навчила бути добрими, поважати старших та допомагати ближньому. І ми завше будемо, зокрема і я, дякувати нашим другим мамам!

Цього тижня у Львові відбулася масштабна дискусія щодо якості сучасної української освіти. В університеті ім. І. Франка відбулися перші регіональні публічні дебати на тему «Українська середня освіта вкрай застаріла». Співорганізаторами заходу виступив фонд «Ефективне управління» та Львівська міськрада.

Як зазначив у підсумковому виступі міський голова Львова, сьогодні в освіту важливо багато інвестувати, вкладати свій час і здоров’я. «У сьогоднішньому світі треба вчити людину бути готовою до життя. Сильна освіта – це незалежність країни! Хочу аби нинішня дискусія на дебатах, де зібралися небайдужі люди, мала свій сенс і дала приклад країні. Фонд «Ефективне управління» сьогодні, можливо, навіть не допомагає, а частково робить роботу, якою б мало займатися Міністерство освіти України», – каже очільник міста.

З його слів, успішним ми будемо тоді, коли зрозуміємо, що освіта – є найбільший ресурс країни. «В освіту треба інвестувати кошти, час та здоров’я, тоді будемо успішними і сильними», – резюмує Андрій Садовий.

Нині одні кажуть, що середня школа дає системні та різнобічні знання, які забезпечують випускників досить гарним рівнем загальної освіти, інші ж навпаки, певні – українська система освіти «слабка і не результативна, дітей не вчать працювати з інформацією – аналізувати її, робити на основі цієї інформації самостійні висновки».

В Україні щороку стає більше педагогів пенсійного віку, і лише незначна частина випускників вишів бачать своє майбутнє в середній школі. Зазвичай більшість вказує на низьку зарплатню вчителя і школярів, які не мають бажання вчитися.

Отож, запрошені до дискусії спікери обстоювали дві позиції: «за» і «проти» поставленої тези.

Застаріла, бо не розвиває індивідуальність

«Нині середня освіта тримається на ентузіастах-учителях і батьках, які готові компенсувати недоліки освітньої системи – інвестувати в репетиторів, у навчання за кордоном, – наголосив генеральний директор компанії «Майкрософт Україна», спікер панелі «за» Дмитро Шимків (він закінчив університет «Львівська політехніка», здобувши диплом фахівця у сфері радіоелектроніки, інформаційних технологій та телекомунікацій – «Пошта»).

З його слів, дітей досі намагаються урівняти, звести до єдиного знаменника, замість того, щоб плекати їхню індивідуальність, їхні окремі таланти. «Від поганого володіння англійською – до нездатності мислити творчо, від невміння користуватися комп’ютером – до відсутності підприємливості. Ось результат застарілої системи середньої освіти», – певен Дмитро Шимків. З його слів, держава має реалізувати системні реформи в галузі і профінансувати впровадження інформаційних технологій.

«Середня освіта нині дуже застаріла. І те, що вона має певний рейтинг, то це завдяки батькам і деяким вчителям. Бізнесу потрібні люди інформаційного суспільства, які здатні висловлювати свої думки. Нині школи є залежними, натомість вони мають стати автономними. По-друге, маємо такий анахронізм як «гриф» – будь-яка програма мусить його мати від Міносвіти», – каже спікер панелі «за».

Співзасновник і директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни» Олексій Греков під час дебатів наголосив: українська система освіти настільки слабка і не результативна, що нам просто нема чого втрачати у випадку відмови від неї та переходу на будь-яку іншу, хай навіть недосконалу або експериментальну систему.

«Через якихось п’ять років світ зміниться до невпізнання. Відтак країні будуть потрібні креативні, продуктивні, внутрішньо вільні люди, здатні оцінювати та вибирати, і зовсім не будуть потрібні залякані неуки, – ні в побуті, ні у владі», – підкреслив Олексій Греков.

Цінувати та вдосконалювати

Натомість два інші спікери дебатів підтримали діючу систему середньої освіти, зазначивши, що вона таки має серйозний потенціал. Так, виконавчий директор Міжнародного навчального центру TIMSS & PIRLS Айна Мулліс наголошує: українські школи мають якісних і досвідчених учителів. «Твердження, що українська середня освіта вкрай застаріла, є несправедливим і навіть загрозливим для її якості», – резюмує доповідач.

Вона навела результати міжнародного дослідження TIMSS 2011, згідно з якими Україна є на середньому рівні за якістю освіти, оскільки українські школярі демонструють високий рівень розвитку і майже всі вони володіють базовими знаннями з математики та інших наук. «Хіба можуть бути такі результати в поганій школі? Ні!», – певна Айна Мулліс. Й додає: «Міжнародне тестування школярів з математики та інших наук TIMSS 2011, проведене в п’ятдесяти країнах, свідчить про те, що система освіти в Україні ефективно працює, а програма українських шкіл збалансована і відповідає кращим сучасним міжнародним практикам».

«Вчися дитино, бо колись як знайдеш», – у цьому вислові простої львівської бабусі весь зміст і філософія освіти, – ця фраза, сказана директором департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Олегом Березюком, схоже, вже стала крилатою серед освітян. – У цьому вислові історичне, традиційне поцінування освіти сім’єю та суспільством. Освічена дитина – гордість родини. Кожен батько і мати докладають титанічних зусиль, як матеріальних, так і моральних, щоб їх дитина добре вчилася. Це є перше і найважливіше! По-друге, українська освіта має накопичувальний бонус. Справді, наші діти багато вчать напам’ять. Справді, діти вивчають багато матеріалу, який іноді стає об’єктом критики».

Олег Березюк певен: українська освіта є знеціненою абсолютно недолугим сучасним управлінням і менеджментом на всіх рівнях. Мовляв, недолугий менеджмент дозволяє продукувати недолугі підручники. Саме він у 90-их дозволив знецінити освіту тотальною купівлею оцінок, атестатів і фальшивих дипломів. Чиста правда!

«Недолугий менеджмент знецінив працю вчителя. З іншого боку, є і позитивний приклад, коли менеджмент зробив революційні речі, – це управлінське рішення називається ЗНО і народилося воно саме у Львові. ЗНО поцінувало мудрого учня, воно зробило корисним і конкурентним вчителя», – наголошує Олег Березюк.

Посадовець переконаний: багато вчитися треба сьогодні й тим, хто вже управляє, а також не забувати готувати собі зміну.

А щоб освіта була корисною для дітей, варто цінувати те, що маємо, – традицію, максимальне накопичування знань та індивідуальність. «Не будемо видумувати новий велосипед, а користуватимемося тим, що є, і робити його модернішим, зокрема робити акцент на якісному менеджменті та ініціативності!», – важливий месидж освітянам від доповідача.

Дитина в школі, з його слів, має отримати базову освіту з елементом розвитку, а якщо є талант, то, звісно, його мудро розвинути. Все наступне вона знайде, коли в неї в голові зародиться аналітичне мислення. Я б не ґвалтував освіту новаціями, а покращував би базовий консервативний рівень викладання», – резюмує посадовець мерії.

ВАЖЛИВО

Факторами успіху освіти Дмитро Шимків називає – незалежність шкіл, свободу вчителя та новітні технології;

Олег Березюк – кадри, кадри і ще раз кадри;

Олексій Греков – автономію школи, принцип «гроші ходять за дитиною» та кадри.

ДО ТЕМИ

***
У звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за 2012 рік наша країна за якістю освіти, в тому числі середньої, посідає 70-е місце серед 144 країн, втративши за останні 4 роки 30 позицій

***
У Фінляндії, чию систему середньої освіти вважають однією з кращих у світі, здійснили освітню реформу з підвищенням престижу професії учителя. Як наслідок, тепер лише кращі (!) випускники можуть стати вчителями фінських шкіл.

The post Шкільна освіта як капітал appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Про те, що «українська середня освіта вкрай застаріла», говорили 29 листопада у Львові на перших регіональних публічних дебатах. Відбулось все у приміщенні Львівського національного університету ім. І.Я Франка.

Самі ж дебати розгорнулись між чотирма експертами, котрих розділяла думка щодо освіти. Олег Березюк, директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, та Айна Мулліс, виконавчий директор Міжнародного навчального центру TIMSS & PIRLS не вважають українську середню освіту застарілою.

«Коли наші діти потрапляють на Захід, то почувають себе не зовсім комфортно. Але, згодом, стають кращими у школі. Чому? Бо навчились швидко оперувати», – говорить Олег Березюк.

Також зазначив, що не потрібно винаходити нового велосипеда, а працювати над тим, що є, модернізуючи його.

Фронт тих, що вважають освіту застарілою очолив Олексій Греков, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку приватної школи «Афіни», та Дмитро Шимків, генеральний директор Microsoft Ukraine.

Дмитро Шимків говорив, що середня освіта дуже застаріла і те, що вона має певні рейтинги, то це завдяки праці батьків та вчителів.

Натомість, Олексій Греков виділив недолік середньої освіти у тому, що вона дає неправильне уявлення про майбутнє. «Систему нужно менять», – зазначив Греков.

Кожен із присутніх міг проголосувати, вкидаючи монетку певного кольору в прозору скриньку.

Наприкінці дебатів виголосили результати, за якими: 54% – за, 39% – проти, 7% – не знають.

The post Українську середню освіту – «на пенсію»? appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Первые региональные публичные дебаты на тему «Украинское среднее образование крайне устарело» прошли во Львове. Международные эксперты обсудили нынешнюю ситуацию, представили интересные исследования. Об этом ИА «Наголос» сообщили в пресс-службе Львовского городского совета.

«Высокий уровень образования украинцев традиционно считается одним из конкурентных преимуществ страны. Благодаря гарантированному государством праву на бесплатное образование более 95% украинцев имеют аттестат о среднем образовании. Однако международные рейтинги свидетельствуют о том, что по качеству образования Украина значительно отстает от лидеров. В частности, в отчете Всемирного экономического форума о глобальной конкурентоспособности за 2012 наша страна по качеству образования, в том числе средней, занимает 70-е место среди 144 стран, потеряв за последние 4 года 30 позиций», – отмечает директор Фонда «Эффективное управление» Наталья Изосимова.

По словам эксперта, в украинской системе образования, в отличие от западной, происходит насыщение знаниями, однако детей не учат работать с информацией – анализировать ее, делать на основе этой информации самостоятельные выводы, применять ее в реальности.

«К тому же украинские ученики лишены возможности выбирать дисциплины, а должны изучать большое количество обязательных предметов, что, с одной стороны, расширяет кругозор и увеличивает эрудицию, но, с другой стороны, в личности нет возможности углубленно развивать то, к чему она имеет природные способности. Эти факторы главным образом влияют на снижение качества образования в Украине», – считает Н. Изосимова.

По мнению генерального директора компании «Майкрософт Украина» Дмитрия Шимкива, сегодняшнее среднее образование держится на отдельных энтузиастах-учителях и родителях, которые в силу культурных особенностей нашей страны готовы компенсировать недостатки образовательной системы – инвестировать в репетиторов, в обучение за рубежом.

«Наших детей до сих пор пытаются уравнять, свести к единому знаменателю, вместо того, чтобы лелеять свою индивидуальность, их отдельные таланты. От плохого владения английским – к неспособности мыслить творчески, от неумения пользоваться компьютером – к отсутствию предприимчивости. Вот результат устаревшей системы среднего образования», – добавил Д. Шимкив. По его мнению, государство должно реализовать системные реформы в отрасли и профинансировать внедрение информационных технологий.

В свою очередь, соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины» Алексей Греков во время дебатов отметил, что украинская система образования слаба и не результативна.

«Через каких-то 5 лет мир изменится до неузнаваемости, и Украина должна будет или трансформировать все – образование, здравоохранение, экономику, власть, или исчезнуть как государство. В любом случае, с Украиной или без нее, но те, кто останется на этой территории, будут жить в другой стране. В стране, которой потребуются креативные, производительные, внутренне свободные люди, способные оценивать и выбирать, и вовсе не понадобятся запуганы невежды, – ни в быту, ни во власти», – подчеркнул А. Греков.

Напомним, директор департамента гуманитарной политики Львовского горсовета Олег Березюк приводил преимущества украинского среднего образования над западным.

«Украинское образование имеет следующие качественные элементы, которых нет в других системах. И первый из них – это традиционное почитание ценности образования в семье и в обществе в целом. Родители традиционно прикладывают немало моральных и материальных усилий для создания условий обучения ребенка. Наши школьники попадая за границу, на несколько голов выше тех же американцев, учащихся в публичных школах », – рассказал О. Березюк.

The post Ученые защищали и ругали украинское среднее образование appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Наша школа создает неверное представление о будущем, которое грядет. Такое мнение высказал Алексей Греков, соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины», во время дебатов, организованных Фондом “Эффективное управление”.

“Образование решает две основные задачи. Во-первых, оно формирует образ Будущего в сознании учеников. Во-вторых позволяет выработать инструменты для того, чтоб это будущее реализовать”, – сказал Алексей Греков, соучредитель и директор по стратегическому развитию частной школы «Афины», во время дебатов, организованных Фондом “Эффективное управление”.

Согласно современной школьной системе, говорит Греков, будущее видится не самым радужным. “В будущем мир управляется крупными корпорациями, каждый отдельный человек не более, чем взаимозаменяемый винтик. Творчество возможно только в пределах, установленных начальником. Вы не можете воспользоваться помощью друга, работать сидя в затылок к коллегам. Кто из вас считает, что будущее будет именно таковым? Вы считаете, что современные организации построены по такому принципу?”, – задал Греков риторический вопрос.

“Наша школа создает неверное представление о будущем, которое грядет”, – заявил он, отметив, что согласно данным Всемирного банка, по количеству эмигрантов Украина на третьем месте. Причем менее 2% украинцев востребованы в высокотехнологичных отраслях за рубежом.

Наша украинская система безнадежно устарела, ведь она была создана в начале прошлого века, в Германии, рассказал Греков. “Тогда не было ни компьютеров, ни современных условий”, – сказал он. Наша система продолжает штамповать людей ксероксов, а не индивидов.

“Наша система продолжает штамповать людей-калькуляторов и людей-ксероксов. А нам нужны – индивиды. Нам нужны тьюторские технологии. Я не хочу видеть сотню одинаковых учителей. Я хочу видеть одного учителя”, – сказал он.

Дебаты проводятся в формате «Оксфордского клуба». Организаторы выбирают актуальную, открытую и допускающую полярные точки зрения тему. Формулировка темы предполагает четкие аргументы «за» и «против». На дебатах выступают от 4 до 6 спикеров, которые поддерживают ту или иную позицию.

The post Менее 2% украинских специалистов востребованы за рубежом appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.