Ще змалечку нас запитували: “Ким ти хочеш бути?”, маючи на увазі саме професію. І часто можна було почути: “Лікарем, як мій тато”, або “Вчителькою, як моя матуся”. Ми знали ким працюють наші батьки, яку корить приносить їхня праця. Такою була освітня політи держави – виховувати свідомого, працелюбного, відповідального громадянина у дусі “Кожна професія потрібна і цінна”.
Зараз на вибір роду занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок впливає не стільки безпосередньо держава з її політикою, скільки престиж самої професії. На скільки професія “модна” і чи є вона високооплачуваною, чи передбачає закордонні відрядження та інші цікаві бонуси. Звичайно, визначитись чим собі на хліб з ікрою заробляти часто допомагають батьки, чи то порадами, а чи власним прикладом. І як свідчить практика власний приклад завжди дієвіший.
От цікаво, чи знають наші діти про професії своїх найрідніших у світі людей? Що для них має більш вагоме значення: суспільна користь чи престиж професії, яку вибрали батьки? Чи взмозі обрана колись професія забезпечити батькам постійний і високий прибуток? Чи дарує радісь батькам їхня робота, чи є “сродною”, як писав колись Сковорода? Чи хотіли б діти перейняти від батьків професійні секрети?
