Ще  змалечку нас запитували: «Ким ти хочеш бути?», маючи на увазі саме професію. І часто можна було почути: «Лікарем, як мій тато», або  "Вчителькою, як моя матуся". Ми знали ким працюють наші батьки, яку корить приносить їхня праця. Такою була освітня політи держави —  виховувати свідомого, працелюбного, відповідального громадянина у дусі «Кожна професія потрібна і цінна».

Зараз на вибір  роду занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок впливає не стільки безпосередньо держава з її політикою, скільки престиж самої професії. На скільки професія  "модна" і чи є вона високооплачуваною, чи передбачає закордонні відрядження та інші цікаві бонуси. Звичайно, визначитись чим собі на хліб з ікрою заробляти часто допомагають батьки, чи то порадами, а чи власним прикладом. І як свідчить практика власний приклад завжди дієвіший.

От цікаво, чи знають наші діти про професії своїх найрідніших у світі людей? Що для них має більш вагоме значення: суспільна користь чи  престиж професії, яку вибрали батьки? Чи взмозі обрана колись професія забезпечити батькам постійний і  високий прибуток? Чи дарує радісь батькам їхня робота, чи є «сродною», як писав колись Сковорода?  Чи хотіли б діти  перейняти від батьків професійні секрети?