Ю.Якуб
Як «виїхать» освітянським бездоріжжям?
страницы:
Лучше всего
просматривать
при разрешении
экрана 800 x 600
|
|
українська
Кожна з організацій має свої цілі. Одні хочуть досліджувати стратегію розвитку освіти, а от Всеукраїнська асоціація сприяння розвитку шкільної освіти хоче сприяти підвищенню рівня і якості шкільної освіти у державі для формування та росту національної бізнес-інтелігенції. Виявляється — ми тепер у школі формуємо не особистість, а бізнес-інтелігента. А як же виховання майбутніх вчителів, авіаторів, медиків, столярів, якщо всі візьмуться за клонування «бізнесів»? На переконання голови правління страхової компанії «Екко» Володимира Скоморохова, діти повинні вивчати психологію багатої людини. Цікаво? А як щодо загальнолюдських чеснот: добра, порядності, чесності, патріотизму, адже це насамперед варто закласти у майбутнє нації! Невже все зводиться до грошей?..
Свою діяльність ініціатори Асоціації розділили на чотири напрямки: інформаційний (вивчення світового досвіду, популяризація досягнень української освіти); економічний (створення проектів молодіжного підприємництва для учнів старших класів, пошук джерел фінансування і залучення бізнес-партнерів для підтримки і розвитку сфери освіти); соціальний (організація стажування і допомога у працевлаштуванні); юридичний (консультативна допомога працівникам освітньої сфери тощо). Обмінюватися досвідом добре. Але як? Як донесе Асоціація інноваційні технології у галузі освіти до школи на «загубленому» хуторі? Говорили представники «Афін» про випуск методичок, посібників, журналів. Слово словом, а хотілося б якнайскоріше побачити діло.
Боремося проти цукерок...
У своєму Меморандумі до уряду, професійних спільнот, освітянської громади, громадськості ініціативна група та коаліція громадських організацій Києва, Харкова, Львова, Полтави та Сімферополя заявили, що «корупція деморалізує сферу освіти та дезорієнтує суспільство. Як реакція на карколомне розшарування у доходах, рівні життя у суспільстві з'явилася девальвація академічних цінностей. Перебування кадрів освіти та науки на межі «животіння», практика фальсифікації, «купівлі й продажу» оцінок, дипломів та вчених ступенів за рахунок доступу до фінансових та адміністративних ресурсів дискредитують сферу знання...».
Курс на боротьбу проти цукерок прокладений вже давно, але, напевно, варто було б державі спочатку щось зробити для педагога, а потім вимагати. Як на мене, справа не в цукерках у школі, а в хабарах у вищих навчальних структурах. Директор однієї школи сказав, вони не відмовляються від фінансової допомоги батьків, бо закладу треба якось виживати. Проблема не в цукерках та квітах, за що б'ють по руках, а в папірцях... Хтось бере солодощі на свято і каже «Дякую», хтось ставить навмисно двійки, аби заманити «жертву» на додаткове платне заняття, а дехто відверто натякає: «не помажеш — не вступиш».
Чи зможе нова влада ліквідувати «срібні монетки» у чайних сервізах, «Франклінів» у вазах та інші «побори»?
