1.  ФГП

Площа –  7,7 млн. км²

Австралія – найменший за площею материк, повністю знаходиться у південній півкулі, віддалений від усіх інших континентів на значну відстань. Лише на півночі архіпелаги островів і внутрішні моря зв’язують його з Південно-Східною Азією. Південний тропік проходить через середину материка. Більша частина Австралії розташована в тропічних широтах.

Крайні точки:

Пн. – м. Йорк                                                  Пд. – м. Південно-Східний

Зх. – м. Стіп-Пойнт                                       Сх. – м. Байрон

Із заходу Австралія омивається Індійським океаном, зі сходу – Тихим. Уздовж північно-східного узбережжя простягнувся найбільший у світі кораловий риф – Великий Бар’єрний риф, який ускладнює судноплавство. Береги материка розчленовані слабо, тому в Австралії  мало заток, сприятливих для будівництва портів.

2.      Основні форми рельєфу

Материк лежить на давній  Австралійській платформі. Рельєф переважно низовинний. Це найнижчий материк. Лише на східній окраїні розташовані невисокі, сильно зруйновані гори – Великий Вододільний хребет.

Найвища точка – гора Косцюшко (2228 м), найнижча точка – западина поблизу озера Ейр (-16 м).

Основні форми рельєфу: Великий Вододільний хребет, гори Австралійскі Альпи, Західноавстралійське плоскогір’я, гори Вудрофф і Зіл, Центральна низовина, рівнина Налларбор.

3.      Особливості клімату

Австралія – найпосушливіший материк, що пояснюється його положенням у тропічних широтах. Опадів випадає у 5 разів менше, ніж в Африці. Більша частина континенту перебуває в області тропічного максимум атмосферного тиску. ¾ поверхні материка має недостатнє зволоження. Велика сума сонячної радіації, великі коливання річної амплітуди t°. Ослаблений вплив навколишніх водних просторів на внутрішні частини материка. На більшій частині Австралії переважають пасати. Північ материка знаходиться під впливом північно-західних екваторіальних мусонів.

Розрізняють кліматичні пояси: субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний (о. Тасманія).

4.      Води суходолу

Слабко розвинена річкова мережа. Живлення річок дощове, характерні тимчасові водотоки – кріки. Більшість озер – безстічні, багато з яких заповнюється тільки під час дощів, засолені. Є великі запаси підземних вод.

Мюррей із притокою Дарлінг (2740 км) – найбільша річкова система на материку з постіним коливанням рівня води, живиться дощовими й частково сніговими водами. Улітку річка повноводна, в дощовий період нерідко виходить з берегів, взимку міліє.

Близько 800 озер. Більшість із сучасних озер (Торренс, Фроум, Амадієс та ін.) є сухими котловинами, які заповнені глинисто-солончаковим мулом і вкриті шаром солі чи гіпсу. Вони наповнюються водою лише після злив, які випадають у Західній Австралії раз на кілька років. Озеро Ейр – найбільше в Австралії, лежить нижче рівня моря на 12 м, більшу частину року складається із декількох водойм, іноді пересихає повністю і перетворюється на солончак, у дощовий період перетворюється на величезну водну поверхню площею 15 тис. км²

5.  Природні зони

Австралійський материк тривалий час перебував в умовах ізоляції від ін. частин світу, тому його органічний світ дуже своєрідний. Так, більшість видів австралійських рослин (75%) та тварин (понад 95%) водяться тільки на цьому материку. Такі рослини і тварини називають ендеміками.

Крім того, багато видів рослин і тварин збереглися з давніх геологічних епох. Їх називають реліктами.

6.    Населення

Середня густота:  близько 2,1 осіб/км² (найнижча у світі)

7.      Головні держави

На материку розташована лише одна держава – Австралійський союз або Австралія. Країна нині знаходиться на 13 місці у світі за рівнем розвитку економіки і  займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров'я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав.

8.      Екологічні проблеми

Катастрофічно швидко щезають лісові масиви, під загрозою зникнення опиняється багато видів тварин, все більше поширюється ерозія ґрунтів і деградація кормових угідь. В основних сільськогосподарських районах «пшенично-вівчарського поясу» на південному сході і південному заході материка використання великих масивів земель утруднено у зв’язку з процесами вторинного засолення і прискореної ерозії. Опустелювання стає для Австралії не менш важливою проблемою, ніж для деяких районів Африки чи Азії.