Виховувати ... найважча річ. Думаєш: ну, все тепер скінчилося! Не тут-то було: тільки починається!
Лермонтов М. Ю.

До одруження в мене було шість теорій щодо виховання дітей; тепер у мене шестеро дітей і жодної теорії.
Джон Уілмот

Якби ми тільки знали, що думають діти про наші виховні «не можна, не варто, не слід», як вони оцінюють ту чи іншу ситуацію та які роблять висновки? Можливо, саме тоді нам було б простіше зрозуміти та пізнати наших дітей! Чимало ситуацій для нас відкрилось би з іншої, прихованої сторони, а на найважчі запитання ми б знайшли доволі просту відповідь.

Ми часто оперуємо таким поняттям як «виховання», але чи однаково ми, дорослі та діти, розуміємо значення цього слова? Мабуть, що ні.

Нещодавно в транспорті випадково довелось стати свідком запальної розмови двох малих школяриків. Один із яких упевнено виголосив: «Виховання – це таке собі хобі моєї бабусі! На роботу ж вона тепер не ходить...». Не думаю, що ця ж таки згадана бабуся погодилася б з цим твердженням! Проте, хто ж знає!..

Я, у свою чергу, вирішила поцікавитись:  що ж з цього приводу думають наші афіняни? Можливо, нам варто-таки прислухатися до їхнього голосу? Може, вони скажуть нам щось важливе, щось, чого ми не знали, не чули, не розуміли…

Отже, що таке виховання, і як саме батькам вас, дітей, виховувати?

«Виховання – це розвиток у ще несформованої особистості індивідуального характеру, поваги до себе, яка відображатиметься і на інших. А стосовно поради батькам, то скажу одним словом: не заморочуйтесь!» (Корогодська Саша, 8 клас)

«Виховання – це коли родичі дитини вчать її контролювати свої дії, можливості, щоб в майбутньому, коли дитина виросте, вона змогла досягти цілей свого життя. А ще, батьки, більше звертайте увагу на свою дитину, але не занадто, щоб у неї було особисте життя! Не зовсім обмежуйте її, щоб ваша дитина була щасливою в своєму дитинстві… так… на всяк випадок!» (Ковальов Дем’ян, 7 клас)

«Виховання – це річ, без якої можливо прожити, але з вихованням все-таки краще! Щоб виховати дитину у батьків є багато методів, а саме:

Перший метод – це підкуп! Як можна зрозуміти підкуп? Просто, якщо дитина звикла до свободи, то можна з нею домовитись про кількість свободи! Не за гроші, звичайно, а просто так! Але, якщо дитина вже велика, то можна і за гроші! Від трьох до семи років – за іграшки та цукерки!

Другий метод – це робота! Ви повинні домовитись з дитиною, коли вона поводиться добре, то відпочиває або займається своїми справами, а якщо ні, то вона працює на вас!

Третій метод – комп’ютерні ігри. Добре себе поводить – грає, погано – не грає!

Є ще багато способів, але ці найкращі та перевірені!» (Гура Саша, 5 клас)