Ось нарешті і прийшла весна!

Звісно, після довгої зими так і хочеться радіти кожному дню, кожному лагідному, весняному подиху. Сніг давно розтанув, забувши попрощатися до наступних морозів. Вже тепле сонце губить жовтогарячі промені по лісах та полях, по містах та селах, ніби теж радіючи приходу найчарівнішої пори року. Небесна блакить, що усіяна оксамитовими хмарами, посміхається з-за обрію, ледве-ледве прокинається від довгого та, здавалось би, безпробудного сну.

Та дивіться! Ось там, за хмарою, щось видніється! Це — перелітні птахи. Повертаючись додому, вони приносять на своїх крилах частинку весни.

Весна завжди була символом пробудження усього живого. Не випадково найулюбленішою порою року, та й,чого приховувати, навіть музою багатьох поетів, композиторів, художників була саме весна.

Тому для мене весна — це час насолоджуватись кожною миттю свого життя!

Дєлова Христина, 10 клас