Як тільки чуєш таке словосполучення, хочеться втікти і не повертатись… Та не можна весь час втікати від проблем! Насправді все елементарно: ми отримуємо параболу, якщо перетнемо конічну поверхню площиною, паралельною твірній.
Графіком цієї функції (а – будь-яке число) і є парабола, її вершина лежить в початку координат. Побудувати її дуже просто…
Ви можете зайти на цей сайт і, ввівши будь-яку формулу, побачити графік функції.
Ніби все зрозуміло, та коли ти бачиш функцію записану так:
(1)
(2)можна і розгубитись. Але і тут все просто!!!
Наприклад, графіком функції (1) є жорстка парабола:
,тільки вершина її буде не в (0; 0), а в точці
,тоді знайти легко – просто підставити.
Якщо ж парабола задана у вигляді (2), то ми жорстку параболу
здвигаємо вправо на 2 і вгору на 5.
Як це запам’ятати?
Х – незалежний; йому кажуть: «Х – вліво 2», а він каже: «Я – незележний!!! Я піду вправо на 2»
У – залежний, слухняний; йому кажуть: «У – вгору 5», і він іде вгору на 5…
* якщо записано в дужках з іксом, значить, це відноситься до Х. Все інше – до У.
От і ВСЕ… 😉
