Неділя, 1 Лютого, 2026   |   Школа Афіни

Чому не варто боятися помилок?

Чому для однієї людини помилка це поштовх до дії та підготовка до майбутнього успіху, а для іншої — зниження самооцінки та мотивації? На які помилки слід звертати увагу. Як допомогти дитині перемагати страх перед помилками та рухатись далі.

Чи можна вчитися на помилках і чи завжди помилка — це погано?

Ми знаємо багато прикладів, коли з помилки починались великі відкриття. Завдяки випадковостям, збігам та помилкам сьогодні ми маємо пеніцилін, мікрохвильовки, кардіостимулятори, суперклей, кока-колу тощо, бо без помилок ніколи не існуватиме справжнього прогресу.

Чому не варто боятися помилок? Бо кожна помилка наближає нас до кращого результату. У навчанні важливо враховувати не лише абсолютний результат, а й індивідуальну динаміку кожної дитини. Якщо порівнювати дитину з «сином маминої подружки», легко втратити розуміння її реальних досягнень та недооцінити зусилля.

Чи можна вчитися на помилках? Звісно! Не тільки можна, але й необхідно! Індивідуальна успішність показує, як маленька людина рухається вперед у власному темпі, навіть якщо помилки ще трапляються.

Кожного хвилює, як перестати боятися помилок, шлях відомий і не новий: продовжувати робити спроби та помилятися, бо всі ми люди, і всі час від часу помиляємося.

Що таке перфекціонізм?

Яким чином батьківські вимоги впливають на дитину?

Коли дитина вступає до школи, у батьків можуть змінюватись вимоги. Батьки очікують від дитини високих навчальних досягнень, бажають бачити свою дитину успішною з усіх шкільних предметів. Умовний батько-перфекціоніст чи мати-перфекціоністка відмовляються приймати будь-які стандарти, крім ідеалу, очікують виключно на високі досягнення, критикують будь-які, навіть незначні, помилки, надто переймаються оцінкою оточуючих. Звичайно, такі високі вимоги тільки шкодять дитині. Особливо, коли це початкові класи та відношення до навчання тільки формується, а підготовка щойно почалася.

Як це може проявитися у дитини:

  1. виникає страх перед невдачею, коли вся увага спрямована на можливі помилки, які потрібно уникати;
  2. знижується самооцінка, коли дитина завжди принижує свої досягнення, вважаючи, що вони можуть бути кращими;
  3. відмова взагалі виконувати якесь завдання тільки тому, що дитина боїться зробити помилку;
  4. залежність від відношення батьків, їх оцінки та критики;
  5. може бути так, що дитина, намагаючись виправдати очікування батьків, сумлінно вчиться, виконує все на високому рівні, що може привести до тривожних станів та постійної напруги.

Чому страх помилок заважає?

Чи можна у навчанні взагалі уникнути помилок? Звичайно, ні. Маленька дитина, яка тільки починає навчання, поступово набирає знань та напрацьовує необхідні навчальні навички та вміння.

Як зрозуміти прогрес дитини в успішності навчання?

Існують різні види успішності:

  1. абсолютна успішність — це навчальні досягнення відповідно до стандарту;
  2. відносна успішність — це досягнення в порівнянні з іншими дітьми;
  3. індивідуальна успішність — це навчальні досягнення конкретної дитини в порівнянні з її попередніми результатами.

Наприклад, у вересні діти писали диктант. Один учень зробив в диктанті дві помилки, інший — п’ять помилок. Через деякий час в диктанті перший учень зробив знову дві помилки, а другий — тільки три. Якщо дивитись на загальний результат, то у першого учня він краще, хоча кількість помилок не зменшилась. У другого учня загальний результат гірше, ніж у першого, але його особисті досягнення покращились. І саме ці результати та досягнення важливі.
 
Чому не варто боятися помилок

Чому помилятися — це важливо?

Варто лише зрозуміти, що помилки — це джерело реального досвіду, вони навпаки допомагають зменшити страх. Коли помилка оточуючими сприймається не як поразка, а як цілком нормальна частина навчального процесу, поступово зникає напруга. Дитина починає сміливіше відповідати, пробувати, працювати з новими завданнями. Саме так формується здорове ставлення до навчання і розуміння, як стати кращою версією себе.

Як батьки можуть підтримати дитину?

Порада для батьків — в першу чергу спробувати знайти причини відмови від навчання та звернути увагу на можливий страх перед завданнями. Це можуть бути:

  1. складна тема або завдання;
  2. втома чи перевантаження;
  3. невпевненість у своїх силах;
  4. страх перед оцінюванням;
  5. потреба в іншому темпі або форматі підготовки.

Усі ці ситуації — не проблема, а сигнал. Саме підтримка батьків і спільна робота з учителем допомагають дитині подолати страхи, змінити ставлення до помилок і рухатися до власних досягнень.

Як у школі «Афіни» ставляться до помилок

Тут у школі ми сприймаємо помилки спокійно — як природну частину освітнього процесу. Приватна школа «Афіни» — це одна з перших шкіл України, в якій впроваджений обов’язковий тьюторський супровід.

Тьютор — це дорослий, представник школи, який з першого шкільного дня поряд із дитиною. Той, хто підтримує, допомагає дитині та батькам розібратися в усіх сферах шкільного життя.

Тьютор:

  1. допомагає усвідомити власні потреби й емоції;
  2. виявляє сильні сторони та розуміє вразливі;
  3. допомагає у визначенні цінностей;
  4. підтримує новий досвід;
  5. розвиває уміння ставити цілі, планувати, досягати результату та оцінювати власні зусилля та досягнення;
  6. розвиває уміння розуміти, аналізувати свої помилки та використовувати їх для подальшого навчання;
  7. підтримує позитивне та проактивне ставлення до життя.

Освітня програма школи побудована таким чином, що кожен учень може обрати певний рівень складності та ступінь «занурення» в навчальний курс, певний темп у проходженні теми курсу та певний маршрут.

На початку навчального року батьки, дитина та тьютор підписують «Тристоронню угоду про цільові рівні». Згідно з цією угодою для кожної дитини створюється власна індивідуальна освітня траєкторія навчання. В особистому кабінеті діти та батьки можуть побачити завдання до теми, критерії оцінювання, коментар вчителя до роботи на уроці та до виконаного завдання. Вчитель може за потреби запросити дитину на консультацію чи додаткове індивідуальне заняття, щоб дати дитині можливість, виконуючи певні завдання, напрацьовувати певну навчальну навичку. Щоб поступово уникати помилок.

На уроках вчителі використовують різні ігрові, інтерактивні методики та прийоми, які заохочують дітей та позбавляють від страху перед помилкою. Наприклад, метод відкритих задач з Теорії розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ). Відкрита задача може мати багато різних рішень, і не має лише одну вірну відповідь. Розв’язуючи такі задачі діти вчаться:

  1. пропонувати своє бачення, свою думку;
  2. висувати свої гіпотези щодо рішення;
  3. не боятись відстоювати свій вибір.

Як у школі «Афіни» ставляться до помилок

Висновки

Помилки — це не поразка і не ознака слабкості. Це необхідна умова розвитку, навчання та справжніх досягнень.

Коли дитина бачить, що помилка — це крок, а не кінець, вона вчиться працювати зі складнощами, правильно оцінювати власні досягнення, спокійно сприймати невдачі, розуміючи, що вони тимчасові, та впевнено рухатися далі.

FAQ

Чим помилки корисні для навчання?

Помилки допомагають зрозуміти, що саме потребує уваги, поступово формують критичне мислення та вчать відповідальності за результат. Саме таким чином і має відбуватися справжнє навчання.

Що робити, якщо дитина боїться відповідати?

Передусім необхідно зменшити тиск, спробувати змінити ставлення дитини до помилок і показати, що відповідь — це не перевірка на ідеальність або відповідність до певних стандартів, а можливість висловити власну думку та навчитися новому. Підтримка, безпечне середовище та індивідуальний темп дуже допомагають.

Чи не знизить помилка самооцінку дитини?

Будь-яка невдача або помилка знижує самооцінку лише тоді, коли її супроводжує критика та завищені очікування. Якщо ж помилка розглядається як частина шляху, вона, навпаки, зміцнює впевненість і віру у власні сили.

Чи є помилки, на які обов’язково потрібно звернути увагу?

Так. Існують помилки, пов’язані не з підготовкою, навичками чи знаннями, а з особливостями сприйняття дитини. Помилки, зрозуміти які може допомогти тільки спеціаліст — логопед, дефектолог.

Наприклад:

  1. постійні труднощі з читанням, розумінням чи запам’ятовуванням тексту можуть бути ознаками дислексії;
  2. перекручування, заміна, перестановка або пропуск букв і складів під час письма — можливі прояви дисграфії;
  3. особливості вимови та використання звуків — дислалія;
  4. складнощі з арифметичними діями та просторовою орієнтацією — дискалькулія.

У таких випадках необхідна якісна діагностика та співпраця зі спеціалістом, який володіє ефективними методиками навчання й допоможе дитині досягти результату без зайвого стресу.