Так, дитину потрібно готувати до школи.
Перехід від дошкільного дитинства до навчання у школі — важливий та відповідальний етап не лише для самої дитини, а і для всієї родини.
Перший клас — це нова сходинка в житті дитини. Це перехід від гри, як основного виду діяльності, до навчання. Це новий розпорядок дня. Це нові діти — однокласники, з якими потрібно навчитись спілкуватися та комунікувати. Це нові дорослі — вчителі, які пропонують свої правила та чекають на дотримання цих правил. Дитина, яка приходить до першого класу має бути готова та відкрита до цього нового шкільного світу, в якому доведеться прожити дванадцять років. І дуже важливо, щоб перший клас став для дитини вдалим початком шкільного життя.
Адже навчання — це не тільки букви та цифри, а ще й уміння взаємодіяти з іншими, уважно слухати вчителя, довго сидіти за партою, долати труднощі й проявляти наполегливість.
Займатися з дитиною, розвивати її здібності та вміння потрібно з раннього віку. Підготовкою до навчання в першому класі краще починати в 5 років.
Звичайно, кожна дитина особлива і треба враховувати індивідуальний розвиток дитини. Проте є речі, на які варто звернути увагу всім батькам майбутніх першокласників.
Що варто робити батькам? Як зрозуміти, що дитина готова до першого класу та як допомогти дитині краще адаптуватися до навчання?
Щоб краще зрозуміти, наскільки дитина готова до школи, варто подивитися на неї комплексно, з різних боків: фізіологічної, психологічної, емоційної, соціальної та когнітивної готовності. Далі розглянемо, на що саме звернути увагу в кожній із цих сфер.
Фізіологічна (або фізична) готовність означає, що організм дитини достатньо розвинений, щоб витримати новий ритм життя. Перший клас — це інша тривалість дня, довші періоди сидіння, нові навантаження.
Ознаки готовності:
Що може насторожити:
Що може допомогти:
У таких випадках варто проконсультуватися з педіатром чи ортопедом, а ще допоможе рухова активність: ігри на вулиці, плавання, спортивні гуртки.

Психологічна готовність означає здатність дитини сприймати себе вже не тільки як маленьку дитину, а як учня, розуміти обов’язки та правила.
Ознаки готовності:
Що може насторожити:
Що може допомогти:
В таких випадках важливо говорити про школу у позитивному ключі, грати у «школу», читати книжки про перший клас.
Емоційна зрілість допомагає дитині контролювати свої почуття, долати розчарування та спокійно реагувати на труднощі.
Ознаки готовності:
Що може насторожити:
Що може допомогти:
Для розвитку емоційної стійкості важливо грати у настільні ігри, де є правила, читати казки, обговорювати героїв: «А що ти відчував би на його місці?»
Соціальна готовність проявляється у вмінні спілкуватися з однолітками та дорослими, дотримуватися правил у групі.
Ознаки готовності:
Що може насторожити:
Що може допомогти:
Тут допоможуть дитячі гуртки, спортивні секції, дитячі майданчики — скрізь, де є спілкування з іншими.
Це не лише знання букв і цифр, а й загальний розвиток мислення, пам’яті, уваги, мовлення.
Ознаки готовності:
Що може насторожити:
Що може допомогти:
Варто грати в розвивальні ігри, складати пазли, читати книжки, розмовляти з дитиною про все довкола.

Протягом року психологи нашої Школи зустрічаються з родинами майбутніх першокласників. Спілкуються з дітьми та проводять консультації для батьків.
Традиційно на весняних канікулах ми запрошуємо наших майбутніх першачків до Приватної початкової школи «Афіни». Декілька днів протягом двох годин вчителі Школи проводять розвивальні заняття, ігри, спостерігають за тим, як діти спілкуються один з одним, як сприймають слова та завдання вчителя. За результатами цих днів батьки отримують поради від психологів, як допомогти дітям краще адаптуватися в першому класі. Вчителі Школи розробляють навчальні плани та програми першого класу так, щоб врахувати особливості та потреби наших першокласників.
Кожна дитина розвивається у своєму темпі. Одні швидше починають рахувати, інші — краще малюють чи спілкуються. Найважливіше — підтримувати інтерес дитини до пізнання, заохочувати запитання, гратися разом. І якщо батьки допомагають в цьому, готують дитину до першого класу, то дитині набагато легше адаптуватися у школі.
Школа — це новий етап життя, і він може стати радісним і цікавим, якщо дитина йде туди з бажанням і впевненістю у власних силах.
Потрібно розвивати у дитини спостережливість. Грати в ігри, де необхідно бути уважним. Обирати такі ігри, де слід певний тривалий час виконувати одну дію і при цьому не відволікатись. Наприклад, пазли або лего. І поступово збільшувати час такої гри.
А ще у дитини має бути організовано робоче місце для навчання та прибрати все, що може відволікати: іграшки, гаджети.
Намагаючись полегшити дитині навчання в першому класі батьки проходять з дитиною навчальну програму першого класу: письмо, математика, читання.
Батьки думають, що дитині буде легше навчатись, коли вони вже вміють виконувати всі завдання першого класу. Але, навпаки, відбувається зворотній процес, який тільки шкодить навчанню. Дітям нецікаво повторювати те, чому вони вже навчились.
Батьки займаються з дитиною тільки інтелектуальним розвитком, віддають дитину на різні підготовчі курси. Але повністю ігнорують розвиток соціальних та комунікативних навичок. Дитина приходить в перший клас готова до навчання, але не готова спілкуватися з іншими дітьми.
Головним досягненням та здобутком першокласника є позитивне ставлення до навчання та до школи. Дуже важлива в цьому питанні підтримка батьків та відношення самих батьків до навчання дитини в першому класі.
Буває так, що батьки ставлять високі вимоги до навчальних досягнень своєї дитини. Вимагають відповідальності, самостійності та успішного результату. І дитина починає занадто тривожитись, боятися зробити помилку, відчуває свою невпевненість. А це впливає на навчання та на самооцінку дитини.
Потрібно зрозуміти, чому це відбувається. Причин може бути декілька:
Залежно від того, що бентежить дитину і потрібно діяти. Можна звернутись до вчителя, до психолога. Але спочатку потрібно спокійно поговорити з дитиною та запевнити, що все буде добре, що батьки завжди поруч і будь-яку проблему можна вирішити.