У давнину писати означало  “прикрашати що-небудь, робити його строкатим”. Та й зараз ми кажемо: писати картину, розписувати стелю, писана врода (тобто гарна, як намальована). Отже, спочатку люди навчилися малювати, а потім зображення стали виконувати роль письма. А, як відомо, малюнок призначений для того, щоб милувати наше око. Тому зрозуміло, що і письмо повинно бути красивим.
Каліграфією називають мистецтво писати гарно і чітко. В часи наших прадідів була навчальна дисципліна – чистописання, тобто каліграфія. І це чистописання давалося школярам нелегко, бо писали перами та чорнилом.
Ми самі все менше уваги приділяємо нашому почерку. Мабуть, тому, що в людському житті панує друковане слово. Навіть спілкуємося на відстані все частіше не листами, написаними від руки, а надсилаючи факси, повідомлення електронною поштою чи “есемески” на мобільний телефон.
Робота над каліграфією, технікою письма – важлива складова навчання мови. Формування графічних навичок учнів розпочинається з перших уроків навчання грамоти й продовжується протягом усього періоду перебування дитини в початковій школі. Учень, який володіє мистецтвом каліграфічного письма, – грамотний, у нього сформовані граматичні уміння.
Про каліграфію можна розповідати багато. Та варто запам’ятати дуже важливу річ: якщо ви поважаєте тих, хто читатиме ваші нотатки, то будете старатися писати охайно і розбірливо, пам’ятаючи, що каліграфія – це складова людської культури, своєрідне мистецтво, доступне при бажанні кожному.

The post Каліграфія – це справжнє мистецтво appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Каждый день делайте то, что необходимо,

“…Не надо строго спрашивать с учеников каллиграфию, буквы могут быть и без наклона, скорописные и печатные… Главное не “в руке”, а “в голове”.” Кто бы мог подумать, что эти слова, вполне антипедагогические до недавнего времени и столь актуальные сегодня, принадлежат великому классику Льву Толстому?!

Более того уже нарисовалась следующая тенденция – полный отказ от письма. Не желают больше писать в некоторых штатах Америки, на очереди к 2012 году – отдельные регионы Германии. Дискуссия набирает обороты. Противники письма утверждают, что незачем тратить время на то, что не влияет на оценку в тестах, моторику можно развивать и с помощью рисования, а с повальной безграмотностью и вовсе не стоит бороться: так мы только искусственно поддерживаем уходящую культуру! Ведь в недалёком будущем, вполне возможно, дети смогут приносить свои сочинения в аудиоформатах с использованием дополнительных спецэффектов.

Сторонники же письма наоборот говорят о том, что это очень особый вид мыслительной деятельности, во время письма мы как бы проговариваем слово, вследствие чего в голове возникает образ.

Те, кто ратуют за уроки чистописания, нередко ссылаются и на культуру письма Азии и Востока, где иероглифические  вязи приравниваются к искусству. Например, японская каллиграфия – это не только красота, но и смысл, зачастую более сложный, чем значение написанного кистью иероглифа. Гармония и изящность линий не только создают эстетическое наслаждение, но и передают тысячелетнюю мудрость. Однако и японские дети всё реже пишут и выводят изящные иероглифы, прибегая больше к алфавитной азбуке хирагана, а то и вовсе переходя на латиницу, если набирают текст в ноуте.

Лично я, когда была маленькой школьницей, всегда выходила за поля, любила перечёркивать и зарисовывать буквы, а постарше и вовсе писала справа налево. Поэтому для меня вопрос чистописания и вообще количества письма от руки в учебном процессе весьма интересен, и остаётся открытым. Как учитель иностранного языка, нередко затрудняюсь ответить – а достаточно ли дети пишут, или это совсем можно исключить? Ведь существуют же методики обучения иностранному в цифровом виде, предполагающие работу с компьютером, – в таком случае текст будет набираться на клавиатуре.

Однако всё-таки придерживаюсь мнения, что рубить с плеча и отменять письмо вообще – это, скорее, не совсем верный путь, резкие движения не всегда мудры. Возможно, тех людей, которым хочется взять ручку, а не сесть за компьютер, когда приходит в голову некий креатив, становится всё меньше, но не кажется ли вам, что отказываясь постепенно от рукописного письма, как явления  непрактичного, мы постепенно переходим в мир, где всё только практично, – мир цифровой, мир, где понятие «душа» также скоро станет атавизмом.

Я не ностальгирую за прописями, но и не готова к полному “окомпьтериванию” письма. Хотелось бы знать мнение своих коллег – и не только.

В заключение интересный аргумент в защиту письма и каллиграфии. Стивен Джобс, создатель ПК, человек, который действительно изменил этот мир, был несносным учеником, ещё со школы он учил и делал только то, что ему было интересно. А когда поступил в колледж – его вскоре отчислили. Он оставался вольным слушателем, и ходил только на те немногие лекции, которые ему по-настоящему были интересны и определили его дальнейшую деятельность. Так вот, каллиграфию он называл одним из своих самых любимых предметов. Что из этого получилось, мы знаем…

The post Писать или печатать? appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Навчати народ – значить робити його кращим;
освічувати народ – значить підвищувати його моральність;
робити його грамотним – значить цивілізувати його.
Віктор Гюго

8-го вересня ми відзначаємо Міжнародний день грамотності – один із міжнародних днів, започаткованих Організацією Об”єднаних Націй понад тридцять років тому.

Афіняни не просто відзначили чергове свято, а й дізналися чимало про його важливість та спрямування у рамках розвитку нашого суспільства в цілому. Зокрема, на першому етапі учні довідались про  вражаючі та непередбачувані для них статистичні факти, котрі лякають своїми цифрами. У наш час – час неймовірно швидкого технологічного прогресу – майже одна шоста населення Землі (а це 860 мільйонів!) залишається абсолютно безграмотною, понад 100 мільйонів дітей ніколи не тримали в руках ручки та книги, не відвідували шкіл, а більшою частиною неосвіченого населення є дівчата та жінки!

Варто зауважити, що станом на сьогодні майже 4 мільярди мешканців планети Земля знають грамоту та з кожним роком ці показники збільшуються, грамотність стає модною, оскільки дає нам можливість адаптуватися в усіх сферах суспільного життя ХХІ століття та не залишитися на узбіччі цивілізації!

На другому етапі нашого святкування ми вирішили перевірити й афінську грамотність за домопогою цікавих та пізнавальних конкурсів (конкурси “Пізнай нове!” та “Ерудит”, вікторини “Відгадай-но!, “А хто більше” та ” Простіше простого”). Отже, вітаємо трійку призерів:

• “золото” – Бернацький Ілля (6-й клас),
• “срібло” – Уколов Костянтин (6-й клас),
• “бронза” – Сетенко Дмитро (6-й клас).

Так тримати!

The post Афінський Міжнародний день грамотності appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.