<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>география Archives - Приватна школа Київ | Афіни</title>
	<atom:link href="https://www.athens.kiev.ua/tag/geografyya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://www.athens.kiev.ua/tag/geografyya/</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Wed, 02 Apr 2025 19:16:50 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.5.7</generator>

<image>
	<url>https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2023/07/athens-logo.png</url>
	<title>география Archives - Приватна школа Київ | Афіни</title>
	<link>https://www.athens.kiev.ua/tag/geografyya/</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Питання до триместрового екзамену у 8 класі (біологія, географія, інформаційні технології)</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pitannja-do-trimestrovogo-ekzamenu-u-8-klasi-biologija-geografija-informacijni-tehnologiji/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 29 Nov 2013 20:10:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини школи]]></category>
		<category><![CDATA[Портфоліо проєктів старшої школи]]></category>
		<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[биология]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[информатика]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<category><![CDATA[триместровый экзамен]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pitannja-do-trimestrovogo-ekzamenu-u-8-klasi-biologija-geografija-informacijni-tehnologiji/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Близько 2 % території України (1123,5 тис. га) займають природоохоронні території: заповідники, природні національні парки, заказники, біологічні та зоологічні сади, парки-пам&#8217;ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища. Одних тільки заказників налічується 1567. На їхню охорону та утримання витрачаються чималі державні кошти. Проте у зв&#8217;язку з глобальним потеплінням видовий склад цих територій поступово змінюється і, можливо, в найближчому [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pitannja-do-trimestrovogo-ekzamenu-u-8-klasi-biologija-geografija-informacijni-tehnologiji/">Питання до триместрового екзамену у 8 класі (біологія, географія, інформаційні технології)</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<ol>
<li>Близько 2 % території України (1123,5 тис. га) займають природоохоронні території: заповідники, природні національні парки, заказники, біологічні та зоологічні сади, парки-пам&#8217;ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища. Одних тільки заказників налічується 1567. На їхню охорону та утримання витрачаються чималі державні кошти. Проте у зв&#8217;язку з глобальним потеплінням видовий склад цих територій поступово змінюється і, можливо, в найближчому майбутньому на цих територіях не залишиться що охороняти. Чи не доцільніше було б створити, наприклад, Національний банк насіння рослин і заморожених тваринних клітин (із зразками, придатними для розмноження), а звільнені території використовувати під будівництво чи сільськогосподарські угіддя? <strong>(А)</strong> так / <strong>(Б)</strong> ні.</li>
<li>Фахівці господарської галузі дійшли висновку, що вигідніше вирощувати на полях паливо, ніж купувати його при постійно зростаючих цінах на нафту. А виготовити біопаливо можна з дешевої біомаси — ріпаку, кукурудзи, сої. Припустимо, Верховна Рада України розглядає законопроект про терміновий перехід на біопаливо, яке буде виготовлятися з вітчизняної сировини. Уявімо також, що Ви — представник української екологічної організації. Чи повинна Ваша організація підтримати цей законопроект <strong>(А)</strong>, або у Вас є підстави, щоб боротися проти його прийняття <strong>(Б)</strong>?</li>
<li>Багато видів рослин та тварин зникають, тому що втрачають здатність пристосовуватися до навколишнього середовища, проте люди вкладають величезні кошти для їх збереження. Як Ви вважаєте, чи потрібно зберігати види, яким «прийшла пора» вимерти? <strong>(А)</strong> так / <strong>(Б)</strong> ні.</li>
<li>Людство підійшло до такої межі, коли воно може запустити еволюцію техносфери (частини оточуючого середовища, перетвореного людиною в технічні або техногенні об&#8217;єкти). Еволюція може йти в двох напрямках: (1) подальшого вдосконалення роботів (небіологічних пристроїв, створених за принципом живих організмів) та (2) створення кіборгів (біологічних організмів з механічними та електронними компонентами). Як Ви вважаєте, чи призведе це до того, що в процесі техногенної еволюції нові види роботів та/або кіборгів перевершать людей, і людині, як виду, доведеться «вимерти»? <strong>(А)</strong> призведе / <strong>(Б)</strong> не призведе.</li>
<li>На Землі практично не залишилось недосліджених територій. Супутники дають можливість отримати вичерпну інформацію про будь-яку точку земної кулі. Чи є майбутнє у географії як науки? <strong>(А)</strong> так / <strong>(Б)</strong> ні</li>
<li>Вже зараз 3D-моделювання дозволяє створювати «віртуальні світи». Найближчим часом очікується поява «трьохвимірного телебачення». Яким чином такі технологічні новації вплинуть на туристичний бізнес? Збільшиться чи зменшиться кількість туристів? <strong>(А)</strong> так / <strong>(Б)</strong> ні.</li>
<li>Колись зоопарки були єдиним місцем, де можна було побачити рідкісні та екзотичні види тварин, поспостерігати за ними, досліджувати їхню поведінку. Зараз дослідники надають перевагу спостереженням за тваринам в живій природі. Науково-популярні фільми дають бажаючим можливість отримати про тварин вичерпну інформацію. В той же час на утримання зоопарків виділяються величезні кошти. Чи не краще було б використовувати технологію віртуальної реальності, замінивши тварин в клітках їх рухомими 3D-копіями? <strong>(А)</strong> так / <strong>(Б)</strong> ні.</li>
<li>Біоінженерам вже вдалося отримати клонований ембріон жаби, яка вимерла 30 років тому. На порядку денному — відтворення вимерлого 10 000 років тому мамонта. Все це дає надію, що в недалекому майбутньому вчені зможуть «воскрешати» й інші вимерлі види. Як Ви вважаєте, чи потрібно продовжувати подібні експерименти <strong>(А)</strong>, або повернення вимерлих видів — це безглуздий та небезпечний замір <strong>(Б)</strong>?</li>
<li>У зв’язку з тим, що у деяких людей відсутні нормальні взаємовідносини з оточуючими, постає проблема виникнення у них депресій, стресових станів та самотності. Частіше за все, люди вирішують цю проблему, поселивши біля себе домашніх тварин. Однак те, що для людини є закономірно прийнятним, для «друзів наших менших» нерідко стає катастрофою — тваринам доводиться жити в неприродних умовах, бути обмеженими у просторі, контактуванні з собі подібними; їх стерилізують і т.п. Тому науковці створили іграшку «тамагочі», яка відтворює життя домашнього улюбленця від народження аж до його смерті. Ці віртуальні друзі коштують дешево, не потребують догляду за собою, але все-таки примушують ставитися до себе серйозно. Як Ви вважаєте, можливо варто прийняти закон, що буде кваліфікувати утримання тварин в домашніх умовах як жорстоке поводження з тваринами, на тій підставі, що вже існують пристрої, які повністю можуть їх замінити? <strong>(А)</strong> так / <strong>(Б)</strong> ні.</li>
<li>До кастрації та стерилізації домашніх тварин люди ставляться по-різному, ця тема викликає багато питань та суперечок, розбіжностей та сумнівів серед власників котів, а особливо серед власників собак. Одні впевнені, що таким чином вирішують ряд проблем та полегшують життя своїм улюбленцям <strong>(А)</strong>, інші доводять протилежне і стверджують, що такі методи не гуманні по відношенню до тварин <strong>(Б)</strong>. А як вважаєте Ви?</li>
<li>Вчені об&#8217;єднують в одне ціле нервову тканину та елементи електроніки. Це дає можливість створювати штучні органи зору, слуху та протези кінцівок. Проте і здорові люди вже не можуть обходитися без різноманітних електронних пристроїв, фактично будучи «кіборгами першого покоління». Припускається, що в майбутньому всі необхідні кіборгу алгоритми та факти будуть закладатися в його пам&#8217;ять при народженні, або завантажуватися з мережі при необхідності. Який навчальний предмет — географію <strong>(А)</strong>, біологію <strong>(Б)</strong>, чи інформатику <strong>(В)</strong>, як і раніше, доведеться вивчати в школі?</li>
<li>Згідно визначення, вид вважається інтродукованим, якщо він був занесений на чужу для нього територію із свого природного середовища існування в результаті людської діяльності. Навмисне заселення нових видів мотивувалося їхньою користю для людини та покращення її добробуту. Наприклад, з метою розмноження та використання в харчовій промисловості на європейський континент був завезений і згодом поширений в дикій природі короп звичайний, в 1905 році в Європу з Північної Америки задля цінного хутра були завезені ондатри, які згодом розселилися на всій території Євразії, потрапивши навіть в Китай та Монголію. Таким самим чином в Україні з&#8217;явилася Акація біла та Коричневий сомик, які спочатку приносили користь як декоративні види, та згодом почали витісняти місцевих представників флори та фауни. Як Ви вважаєте, варто продовжувати інтродукцію <strong>(А)</strong> чи її необхідно заборонити, як процес, що порушує біологічну рівновагу <strong>(Б)</strong>?</li>
</ol>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pitannja-do-trimestrovogo-ekzamenu-u-8-klasi-biologija-geografija-informacijni-tehnologiji/">Питання до триместрового екзамену у 8 класі (біологія, географія, інформаційні технології)</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Навколо світу за 5 днів</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/navkolo-svitu-za-5-dniv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 20 Nov 2013 06:51:01 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини школи]]></category>
		<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[конкурсы]]></category>
		<category><![CDATA[презентации]]></category>
		<category><![CDATA[проекты]]></category>
		<category><![CDATA[творчество]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/navkolo-svitu-za-5-dniv/</guid>

					<description><![CDATA[<p>География – самая героическая и самая поэтическая из всех наук, наука о Земле и человеке, живущем на ней. А Казанцева Ни одной науке не обходятся так дорого открытия, как географии. За каждую крупицу знаний заплачено человеческими жизнями. С. Забелин  З 11 по 15 листопада у нашій школі пройшов тиждень географії, під час якого діти брали [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/navkolo-svitu-za-5-dniv/">Навколо світу за 5 днів</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p align="right"><i>География – самая героическая и самая поэтическая из всех наук,</i></p>
<p align="right"><i>наука о Земле и человеке, живущем на ней.</i></p>
<p align="right"><i>А Казанцева</i></p>
<p align="right"><i>Ни одной науке не обходятся так дорого открытия, как географии.</i></p>
<p align="right"><i>За каждую крупицу знаний заплачено человеческими жизнями.</i></p>
<p align="right"><i>С. Забелин </i></p>
<p>З 11 по 15 листопада у нашій школі пройшов тиждень географії, під час якого діти брали участь у різноманітних заходах:</p>
<ul>
<li>конкурс реклами туристичних об&#8217;єктів світу</li>
<li>конкурс ессе &#8220;Моє серце належить тобі, &#8230;!&#8221;</li>
<li><a title="10 причин любить Землю" href="https://www.athens.kiev.ua/10-prichin-ljubit-zemlju/">творча робота &#8220;10 причини любити Землю&#8221;</a></li>
<li><a title="«We love you, Ukraine!»" href="https://www.athens.kiev.ua/we-love-you-ukraine/">проект &#8220;We love you, Ukraine!&#8221;</a></li>
<li><a href="https://www.athens.kiev.ua/geografija-zhittja-vidomoji-ljudini/" target="_blank" rel="noopener">проект &#8220;Географія життя відомої людини&#8221;</a></li>
<li>уроки &#8220;Музика Америки і не тільки &#8220;</li>
<li>уроки французької &#8220;Франція на мапі світу&#8221;</li>
<li>урок біології &#8220;Поширення членистоногих на планеті Земля&#8221;</li>
<li>вистава &#8220;Пурпурові вітрила: 20 років потому&#8221;</li>
<li>дослідження &#8220;Сучасні нації на мапі Європи&#8221;</li>
<li><a title="Жюль Верн и его сопровождение курса «Science»" href="https://www.athens.kiev.ua/zhjul-vern-i-ego-soprovozhdenie-kursa-science/">проект &#8220;Ж. Верн і його супровід курсу &#8220;Science &#8220;</a></li>
<li>географічна гра &#8220;Слабка ланка&#8221;</li>
<li>урок-дослідження &#8220;Глобальні проблеми людства&#8221;</li>
<li>захист проектів &#8220;Все про материки&#8221;</li>
<li>гра &#8220;Галопом по Європам&#8221;</li>
<li>презентація &#8220;Географія танцю&#8221;</li>
<li>тематична виставка &#8220;Посмішки різних широт&#8221;</li>
<li>конкурсна програма &#8220;Навколишній світ&#8221;</li>
<li>кінозал &#8220;Життя Пі&#8221;</li>
<li>&#8220;Ярмарок смайлів&#8221;</li>
</ul>
<p>Всі, хто добре попрацювали, за свої творчі роботи отримали смайли і змогли придбати &#8220;День свободи&#8221; <img src="https://s.w.org/images/core/emoji/15.0.3/72x72/1f642.png" alt="🙂" class="wp-smiley" style="height: 1em; max-height: 1em;" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/navkolo-svitu-za-5-dniv/">Навколо світу за 5 днів</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Південна Америка&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivdenna-amerika/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 19:18:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivdenna-amerika/</guid>

					<description><![CDATA[<p>1.       ФГП Площа – 18,3 млн. км² Південна Америка разом з Північною Америкою утворюють частину світу під загальною назвою Америка. Південна Америка повністю розташована у Західній півкулі. Екватор перетинає материк у північній частині. Основна частина Південної Америки лежить у жаркому тепловому поясі. Крайні точки: Пн. – м. Галлінас                                           Пд. – м. Фроуерд Зх. – м. [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivdenna-amerika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Південна Америка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>1.       </b><b>ФГП</b></p>
<p>Площа – 18,3 млн. км²</p>
<p>Південна Америка разом з Північною Америкою утворюють частину світу під загальною назвою Америка. Південна Америка повністю розташована у Західній півкулі. Екватор перетинає материк у північній частині. Основна частина Південної Америки лежить у жаркому тепловому поясі.</p>
<p>Крайні точки:</p>
<p>Пн. – м. Галлінас                                           Пд. – м. Фроуерд</p>
<p>Зх. – м. Паріньяс                                            Сх. – м. Кабу-Бранку</p>
<p>Із заходу південна Америка омивається водами Тихого океану, із сходу – Атлантичного. Північні береги омиває Карибське море. Береги материка порізані слабко, заток і островів небагато. Найбільший острів – Вогняна Земля, відділений від материка Магеллановою протокою.</p>
<p>Південна Америка з’єднується з Північною Панамським перешийком, через який прорито Панамський канал.</p>
<p>Від Антарктиди Південну Америку відділяє протока Дрейка.</p>
<p><b>2.       </b><b>Основні форми рельєфу</b></p>
<p>За особливостями рельєфу Південну Америку умовно поділяють на Гірський захід і Рівнинний схід. Рельєф рівнинної частини сформувався на Південноамериканській платформі. Із щитами платформи пов’язані <i>плоскогір’я – Бразильське і Гвіанське.</i> У прогинах платформи розташовані <i>низовини</i>, вкриті потужним шаром осадових порід – <i>Амазонська, Орінокська та Ла-Платська</i>. Скалдчаста область <i>Анд</i> – найдовша у світі (протяжність 9 тис. км). На формування рельєфу Анд значно вплинули зледеніння та водна ерозія гірських водотоків тощо.</p>
<p>Найвища точка – гора <i>Аконкагуа</i>(6962 м), найнижча точка – на півострові Вальдес (-40 м).</p>
<p><i>Найбільші вулкани</i>: Тупунгато, Льюльяйльяко, Гуальятірі, Сан-Педро, Котопахі.</p>
<p><b>3.       </b><b>Особливості клімату</b></p>
<p>Розташування Південної Америки в екваторіальних і тропічних широтах спричинює надходження великої кількості сонячної радіації. Більша частина території материка перебуває під впливом екваторіальних і тропічних повітряних мас. Лише на півдні клімат формується під впливом помірних повітряних мас. Південна Америка є найвологішим материком Землі. Переважна кількість вологи надходить з Атлантичного океану внаслідок пасатної циркуляції. Теплі Гвіанська та Бразильська течії сприяють збільшенню кількості опадів, а холодні Перуанська і Фолклендська течії, навпаки, зменшують. Східна рівнинна частина материка підпадає під вплив Атлантичного океану. На заході Анди заступають шлях повітряним масам Тихого океану.</p>
<p>В Андах кліматичні умови залежать від висотних поясів. Із підняттям у горах стає холодніше. Верхівки гір часто вкриті снігом та льодом. Біля підніжжя гір кліматичні умови відповідають кліматичним умовам того поясу, у межах якого вони розташовані.</p>
<p><b>4.       </b><b>Води суходолу</b></p>
<p>Південна Америка – найбагатший водами материк Землі. Живлення більшості річок – дощове. Окремі річки живляться водами від танення льодовиків та снігу в горах. Особливості геологічної будови материка визначили утворення в річищах річок численних водоспадів.</p>
<p><i>Основні річки: </i>Амазонка (найповноводніша річка у світі, має найбільшу у світі дельту), Мараньон, Укаялі, Ла-Плата, Парана, Мадейра, Оріноко, Токантінс, Парагвай, Уругвай.<i></i></p>
<p><i>Основні озера: </i>Маракайбо, Тітікака (найвисокогірніше із судноплавних озер у світі), Поопо, Буенос-Айрес.</p>
<p><i>Основні водоспади: </i>Анхель (найвищий водоспад у світі), Рорайма, Ігуасу.<i></i></p>
<p><b>5.       </b><b>Природні зони</b></p>
<table width="754" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="111">
<p align="center"><b>Назва</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="161">
<p align="center"><b>Географічне положення</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="180">
<p align="center"><b>Особливості клімату</b></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="302">
<p align="center"><b>Представники</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Рослинний світ</p>
</td>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Тваринний світ</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Зона вологих екваторіаль-них лісів</i></b> (сельва, Амазонія)</td>
<td valign="top" width="161">По обидва боки від екватора на Амазонській низовині</td>
<td valign="top" width="180">Теплий вологий протягом року</td>
<td valign="top" width="151">40 тис. видів рослин, серед яких різні види ліан та орхідей. Цінні породи дерев – каучуконос гевея, хінні, какао, динні, сейба, пальми</td>
<td valign="top" width="151">Дуже багатий тваринний світ: мавпи, мурахоїди, змії, багато птахів, особливо папуг, комах</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Савани та рідколісся (савани Пн. півкулі – льянос, Пд. Півкулі &#8211; кампос)</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Гвіанське, Бразильське плоскогір’я та Орінокська низовина</td>
<td valign="top" width="180">Чітко простежуються вологий та сухий сезони</td>
<td valign="top" width="151">Бразильські араукарії, воскові пальми, дерева небрача, кактуси, молочаї, злакові трави; долинами річок – вічнозелені галерейні ліси</td>
<td valign="top" width="151">Низькорослі  олені, свині-пекарі, броненосці, тапіри, ягуари, пуми, страуси нанду</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Субтропічний степ (пампа)</i></b></td>
<td valign="top" width="161">У нижніх течіях річок Парана та Уругвай</td>
<td valign="top" width="180">У західній частині дощів менше, у східній &#8211; більше</td>
<td valign="top" width="151">Злакові трави – тонконіг, помпасова, ковила, дике просо</td>
<td valign="top" width="151">Без горбі верблюди гуанако, олені, пампаські кішки, страуси нанду, багато видів гризунів</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>6.       </b><b>Населення</b></p>
<p>Середня густота:  близько 34 осіб/км².</p>
<p>Основні мови спілкування: іспанська, португальська.</p>
<table width="752" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td colspan="4" valign="top" width="752">
<p align="center">Населення Південної Америки</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="234">
<p align="center">Європеоїди</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Негроїди</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Монголоїди</p>
</td>
<td valign="top" width="140">
<p align="center">Мішані раси</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="234">Нащадки іспанців, португальців;Інші переселенці з країн Європи.</td>
<td valign="top" width="189">Нащадки африканців, які були привезені з Африки за часів рабовласництва</td>
<td valign="top" width="189">Індіанці – корінні жителі материка</td>
<td valign="top" width="140">Метиси;Мулати;Самбо.</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>7.       </b><b>Головні держави</b></p>
<p>Кількість країн, включаючи залежні – 15.</p>
<p>За рівнем розвитку країни материка – країни, що розвиваються.</p>
<p>Найбільша країна за площею  &#8211; Бразилія, також найбільш розвинена країна на материку.</p>
<p>Найбільш розвинені країни – Бразилія, Аргентина, Чилі, Перу.</p>
<p><b>8.       </b><b>Екологічні проблеми</b></p>
<p>Основною причиною виникнення глобальних екологічних проблем с нераціональне природокористування.</p>
<p>Проблема виснаження природних ресурсів посилюється тим, що слаборозвинені країни намагаються подолати свою економічну відсталість за рахунок посиленої експлуатації природних ресурсів, що призводить до погіршення стану довкілля.</p>
<p>Забруднення атмосфери. Забруднення гідросфери.   Деградація земель.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivdenna-amerika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Південна Америка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Антарктида&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-antarktida/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 17:12:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-antarktida/</guid>

					<description><![CDATA[<p>1.       ФГП Площа –  14 млн. км² Антарктида лежить на півдні планети. Більша частина материка розташована у Східній півкулі. Майже повністю знаходиться всередині Південного полярного кола. Майже в центрі материка розташований Південний полюс. Значно віддалена від ін. материків. Від Пд. Америки її відділяє протока Дрейка завширшки близько 900 км. Омивається водами 3-х океанів – Тихого, [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-antarktida/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Антарктида&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>1.       </b><b>ФГП</b></p>
<p>Площа –  14 млн. км²</p>
<p>Антарктида лежить на півдні планети. Більша частина материка розташована у Східній півкулі. Майже повністю знаходиться всередині Південного полярного кола. Майже в центрі материка розташований Південний полюс. Значно віддалена від ін. материків. Від Пд. Америки її відділяє протока Дрейка завширшки близько 900 км. Омивається водами 3-х океанів – Тихого, Атлантичного, Індійського. Більшу частину берегової лінії утворюють краї льодовика, що являють собою крижані урвища заввишки декілька десятків метрів. Виділяють тільки півострів Антарктичний та Південні Шетландські острови.</p>
<p><b>2.       </b><b>Основні форми рельєфу</b></p>
<p>Під льодяним покривом Антарктида являє собою давню платформу.</p>
<p>Східна (Велика) Антарктида – більш піднята частина материка. Представлена плоскогір’ями та плитами з висотами 600-800 м. Західна (Мала) Антарктида – переважно низовинна частина. Під тиском льоду гірські породи прогнулися і майже 70% Західної Антарктиди лежить нижче рівня моря.</p>
<p>Трансантарктичні гори (Антарктичні Анди) – гігантські гірські ланцюги протяжністю майже 5000 км та заввишки понад 4000 м.</p>
<p>Найвища точка материка – Масив Вінсон &#8211; 4892 м, найнижча – Западина Бентлі (заповнена льодом) – 2555 м нижче від рівня моря.</p>
<p><b>3.       </b><b>Особливості клімату</b></p>
<p>Антарктида – найхолодніший материк. Особливо суворим є клімат внутрішніх районів матрика. Середні добові температур там навіть влітку не піднімаються вище за -30°С, а взимку сягають -70°С. На станції «Восток» зареєстрована найнижча температура -89,2°С.</p>
<p>Уся територія материка, за винятком Антарктичного півострова, розташована в антарктичному кліматичному поясі. Усю поверхню материка займає льодова пустеля. Тільки подекуди на узбережжі та прилеглих островах зустрічаються вільні від льоду ділянки – антарктичні оазиси.</p>
<p>Над материком панують сухі і холодні повітряні маси.</p>
<p><b>4.       </b><b>Води суходолу</b></p>
<p>Майже всі перебувають у твердому стані у вигляді льоду та снігу; в оазисах – місцях на узбережжях, де сніг лежить тільки взимку, &#8211; невеликі озера.</p>
<p><b>5.       </b><b>Природні зони</b></p>
<table width="741" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="111">
<p align="center"><b>Назва</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="219">
<p align="center"><b>Географічне положення</b></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="411">
<p align="center"><b>Представники</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="249">
<p align="center">Рослинний світ</p>
</td>
<td valign="top" width="161">
<p align="center">Тваринний світ</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Антарктична пустеля</i></b></td>
<td valign="top" width="219">Майже весь материк</td>
<td valign="top" width="249">
<p align="center">&#8211;</p>
</td>
<td valign="top" width="161">
<p align="center">&#8211;</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Антарктична тундра</i></b></td>
<td valign="top" width="219">Узбережжя, отрови, Антарктичний півострів</td>
<td valign="top" width="249">Три види квіткових рослин (луговик антарктичний, колобантус кіто), водорості, мохи, лишайники</td>
<td valign="top" width="161">Буревісники, пінгвіни, поморники, тюлені, 70 видів членистоногих</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Оазиси</i></b></td>
<td valign="top" width="219">Місцями на узбережжі материка</td>
<td valign="top" width="249">Водорості, лишайник, мохи</td>
<td valign="top" width="161">Комахи, кліщі</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>6.       </b><b>Населення</b></p>
<p>В Антарктиді немає постійного населення. Її міжнародний статус такий, що вона не належить жодній державі. Вчені усіх країн світу можуть  займатися на континенті науковими дослідами. Сьогодні свої наукові стації в Антарктиді мають 18 держав, серед яких Україна. На Антарктичному півострові знаходиться українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський».</p>
<p><b>7.       </b><b>Головні держави</b></p>
<p>На материку розташована лише одна держава – Австралійський союз або Австралія. Країна нині знаходиться на 13 місці у світі за рівнем розвитку економіки і  займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров&#8217;я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав.</p>
<p><b>8.       </b><b>Екологічні проблеми</b></p>
<p>Суворі умови материка обумовили виживання дуже невеликої кількості організмів, але їм загрожує більш страшний ворог – людина. Охорона природних багатств Антарктиди не є новою: острів Маккуорі був оголошений заповідником ще у 1933 році. Біологічні ресурси Антарктиди великі, але людина може легко їх знищити. Тому їх вивчення, розробка та впровадження раціональних способів природокористування &#8211; нагальна потреба всього людства планети.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-antarktida/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Антарктида&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Австралія&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-avstralija/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 17:08:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-avstralija/</guid>

					<description><![CDATA[<p>1.  ФГП Площа –  7,7 млн. км² Австралія – найменший за площею материк, повністю знаходиться у південній півкулі, віддалений від усіх інших континентів на значну відстань. Лише на півночі архіпелаги островів і внутрішні моря зв’язують його з Південно-Східною Азією. Південний тропік проходить через середину материка. Більша частина Австралії розташована в тропічних широтах. Крайні точки: Пн. [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-avstralija/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Австралія&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>1.  </b><b>ФГП</b></p>
<p>Площа –  7,7 млн. км²</p>
<p>Австралія – найменший за площею материк, повністю знаходиться у південній півкулі, віддалений від усіх інших континентів на значну відстань. Лише на півночі архіпелаги островів і внутрішні моря зв’язують його з Південно-Східною Азією. Південний тропік проходить через середину материка. Більша частина Австралії розташована в тропічних широтах.</p>
<p>Крайні точки:</p>
<p>Пн. – м. Йорк                                                  Пд. – м. Південно-Східний</p>
<p>Зх. – м. Стіп-Пойнт                                       Сх. – м. Байрон</p>
<p>Із заходу Австралія омивається Індійським океаном, зі сходу – Тихим. Уздовж північно-східного узбережжя простягнувся найбільший у світі кораловий риф – Великий Бар’єрний риф, який ускладнює судноплавство. Береги материка розчленовані слабо, тому в Австралії  мало заток, сприятливих для будівництва портів.</p>
<p><b>2.      </b><b>Основні форми рельєфу</b></p>
<p>Материк лежить на давній  Австралійській платформі. Рельєф переважно низовинний. Це найнижчий материк. Лише на східній окраїні розташовані невисокі, сильно зруйновані гори – Великий Вододільний хребет.</p>
<p>Найвища точка – гора Косцюшко (2228 м), найнижча точка – западина поблизу озера Ейр (-16 м).</p>
<p>Основні форми рельєфу: Великий Вододільний хребет, гори Австралійскі Альпи, Західноавстралійське плоскогір’я, гори Вудрофф і Зіл, Центральна низовина, рівнина Налларбор.</p>
<p><b>3.      </b><b>Особливості клімату</b></p>
<p>Австралія – найпосушливіший материк, що пояснюється його положенням у тропічних широтах. Опадів випадає у 5 разів менше, ніж в Африці. Більша частина континенту перебуває в області тропічного максимум атмосферного тиску. ¾ поверхні материка має недостатнє зволоження. Велика сума сонячної радіації, великі коливання річної амплітуди t°. Ослаблений вплив навколишніх водних просторів на внутрішні частини материка. На більшій частині Австралії переважають пасати. Північ материка знаходиться під впливом північно-західних екваторіальних мусонів.</p>
<p>Розрізняють кліматичні пояси: субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний (о. Тасманія).</p>
<p><b>4.      </b><b>Води суходолу</b></p>
<p>Слабко розвинена річкова мережа. Живлення річок дощове, характерні тимчасові водотоки – кріки. Більшість озер – безстічні, багато з яких заповнюється тільки під час дощів, засолені. Є великі запаси підземних вод.</p>
<p>Мюррей із притокою Дарлінг (2740 км) – найбільша річкова система на материку з постіним коливанням рівня води, живиться дощовими й частково сніговими водами. Улітку річка повноводна, в дощовий період нерідко виходить з берегів, взимку міліє.</p>
<p>Близько 800 озер. Більшість із сучасних озер (Торренс, Фроум, Амадієс та ін.) є сухими котловинами, які заповнені глинисто-солончаковим мулом і вкриті шаром солі чи гіпсу. Вони наповнюються водою лише після злив, які випадають у Західній Австралії раз на кілька років. Озеро Ейр – найбільше в Австралії, лежить нижче рівня моря на 12 м, більшу частину року складається із декількох водойм, іноді пересихає повністю і перетворюється на солончак, у дощовий період перетворюється на величезну водну поверхню площею 15 тис. км²</p>
<p><b>5.  Природні зони</b></p>
<table width="754" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="111">
<p align="center"><b>Назва</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="161">
<p align="center"><b>Географічне положення</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="180">
<p align="center"><b>Особливості клімату</b></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="302">
<p align="center"><b>Представники</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Рослинний світ</p>
</td>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Тваринний світ</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Зона вологих вічнозелених лісів</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Вузька смуга вздовж північно-східного узбережжя</td>
<td valign="top" width="180">Теплий, середні температури +24…+25˚С. Вологий: понад 1000 мм на рік, протягом усього року</td>
<td valign="top" width="151">Багатий видовий склад: евкаліпти (500 видів), араукарії, сосни, каурі, червоні кедри, пальми, папороті, понад  50 видів квітів і ліан</td>
<td valign="top" width="151">Сумчасті ведмеді, коала, багато птахів: райські птахи, папуги, казуари, широкороті коршуни та ін.</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Савани та рідколісся</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Поширені у 3-х кліматичних зонах, займають північну, східну (крім узбережжя) та південно-західну частини материка</td>
<td valign="top" width="180">Чітко виражені сухий та вологий періоди</td>
<td valign="top" width="151">Евкаліпти, акації, пляшкові дерева, злакові трави</td>
<td valign="top" width="151">Кенгуру (понад 50 видів), страуси ему, собака динго та ін.</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Пустелі й напівпустелі</i></b></td>
<td valign="top" width="161">На заході в центрі і півночі  материка (65% площі)</td>
<td valign="top" width="180">Сухий із значними добовими амплітудами температур</td>
<td valign="top" width="151">Чагарникові акації та евкаліпти, посухостійкі трави</td>
<td valign="top" width="151">Сумчасті кроти, земляні зайці, великі червоні кенгуру, собака динго, миші, комбати</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Австралійський материк тривалий час перебував в умовах ізоляції від ін. частин світу, тому його органічний світ дуже своєрідний. Так, більшість видів австралійських рослин (75%) та тварин (понад 95%) водяться тільки на цьому материку. Такі рослини і тварини називають <i>ендеміками.</i></p>
<p>Крім того, багато видів рослин і тварин збереглися з давніх геологічних епох. Їх називають <i>реліктами</i>.</p>
<p><b>6.    </b><b>Населення</b></p>
<p>Середня густота:  близько 2,1 осіб/км² (найнижча у світі)</p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td colspan="2" valign="top" width="755">
<p align="center">Сучасне населення Австралії</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="378">
<p align="center">Потомки переселенців</p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="378">
<p align="center">Корінне населення (аборігени)</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="378">Великої Британії           НімеччиниІталії                                 України та ін.</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b><b>7.      </b><b>Головні держави</b></b></p>
<p>На материку розташована лише одна держава – Австралійський союз або Австралія. Країна нині знаходиться на 13 місці у світі за рівнем розвитку економіки і  займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров&#8217;я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав.</p>
<p><b>8.      </b><b>Екологічні проблеми</b></p>
<p>Катастрофічно швидко щезають лісові масиви, під загрозою зникнення опиняється багато видів тварин, все більше поширюється ерозія ґрунтів і деградація кормових угідь. В основних сільськогосподарських районах «пшенично-вівчарського поясу» на південному сході і південному заході материка використання великих масивів земель утруднено у зв’язку з процесами вторинного засолення і прискореної ерозії. Опустелювання стає для Австралії не менш важливою проблемою, ніж для деяких районів Африки чи Азії.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-avstralija/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Австралія&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Північна Америка&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivnichna-amerika/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 13:19:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivnichna-amerika/</guid>

					<description><![CDATA[<p>1.      ФГП Площа –  24,2 млн. км² Лежить у Північній і Західній півкулях. Основна частина материка розташована між Північним тропіком і Північним полярним колом. На материку присутні усі кліматичні і географічні пояси, крім екваторіального. Більша частина материка – у помірному і холодному поясах. Крайні точки: Пн. – м. Мерчінсон             [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivnichna-amerika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Північна Америка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>1.      </b><b>ФГП</b><br />
Площа –  24,2 млн. км²<br />
Лежить у Північній і Західній півкулях. Основна частина материка розташована між Північним тропіком і Північним полярним колом. На материку присутні усі кліматичні і географічні пояси, крім екваторіального. Більша частина материка – у помірному і холодному поясах.<br />
Крайні точки:<br />
Пн. – м. Мерчінсон                                                      Пд. – м. Мар’ято<br />
Зх. – м. Принца Уельського                                     Сх. – м. Сент-Чарльз<br />
Розташована між Тихим (на заході) та Атлантичним (на сході) океанами. На півночі її береги омиває Північний Льодовитий океан, а на південному сході – теплі води Карибського моря. Із Південною Америкою її сполучає Панамський перешийок, через який прокладено Панамський канал. Від Євразії Північну Америку відокремлює Берингова протока.<br />
На півночі, північному заході  та північному сході береги сильно розчленовані.</p>
<p><i>Затоки:</i> Мексиканська, Гудзонова, Каліфорнійська.</p>
<p><i>Півострови:</i> Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска.</p>
<p><i>Острови:</i>  Гренландія, Ньюфаундленд, Канадський Арктичний архіпелаг, Великі і Малі Антильські та Алеутські острови.<br />
<b>2.      </b><b>Основні форми рельєфу</b><br />
Рельєф материка дуже різноманітний. Північноамериканські <i>Кордільєри</i> разом із Південноамериканськими Андами утворюють найбільшу гірську систему світу, що простягається більше, ніж на 18 тис. км. Пересічні висоти сягають 5-6 тис. м. Тут розташовані великі льодовики, багато вулканів.  Підняттю Північноамериканської платформи (канадському щиту) відповідає <i>Лаврентійська височина</i> з абсолютними висотами близько 1500 м. У південному напрямку височини поступово змінюються низовинами.<br />
<i>Аппалачі </i>– давні гори, простягаються на 2100 км.<br />
Найвища точка – гора Мак-Кінлі (6193 м), найнижча точка – Долина Смерті (-86 м).<br />
Також виділяють: Скелясті гори, Великі рівнини, Центральні рівнини, Приатлантичну низовину і Примексиканську низовини, вулкани: Попокатепетль, Тахумулько, Момотомбо, Коліма, Орисаба…<br />
<b>3.      </b><b>Особливості клімату</b><br />
Кліматичні умови Пн. Америки характеризуються надзвичайною різноманітністю, що обумовлюється значною протяжністю материка з півночі на південь. У південні райони протягом року надходить велика кількість сонячної радіації, а в північні – незначна. У результаті нерівномірного прогрівання утворюються активні рухи повітряних мас із півночі на південь та у зворотньому напрямку. Гірські масиви, що розташовані майже меридіанально, створюють ефект «аеродинамічної труби», якою проносяться руйнівні смерчі &#8211; <i>торнадо</i>. Географічне положення значної території материка в субарктичних та помірних широтах, обумовлює значний вплив західного переносу повітряних мас. Цей вплив найбільшою мірою відчувається на Тихоокеанському узбережжі та західних схилах Кордільєр.<br />
Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану.<br />
Холодні течії (Лабрадорська та Каліфорнійська) знижують температуру повітря й кількість опадів на північному сході й південному заході материка. Теплі течії (Аляскинська і Гольфстрім) цілий рік сприяють підвищенню температури на північному заході і південному сході материка.<br />
Материк лежить майже у всіх кліматичних поясах, крім екваторіального. Більша частина лежить у помірному кліматичному поясі. Значні площі на півночі займають холодні пояси – субарктичний та арктичний. Південна частина материка розташована у субарктичному, тропічному та субтропічному поясах виділяють кліматичні області, які відрізняються режимом опадів та температур.<br />
<b>4.      </b><b>Води суходолу</b><br />
Північна Америка добре забезпечена водними ресурсами. На материку протікає одна з найбільших річок світу – Міссісіпі, розміщена гігантська озерна система Великих озер, територія сучасного зледеніння досягає 2 млн км² . Велика кількість болі та значні запаси підземних вод. Багаторічна мерзлота займає пвнічні райони материка, острови та півострови.<br />
<i>Найбільші річки:</i> Міссісіпі (з Міссурі), Макензі, Юкон, Св. Лаврентія, Ріо-Гранде, Нельсон, Колорадо, Колумбія<br />
<i>Найбільші озера:</i> Верхнє, Гурон, Мічиган, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Ері, Вінніпег, Онтаріо<br />
<i>Водоспади:</i> Ріббон, Аппер-Йосеміте, Сільвер-Странд, Покривало Нареченої.<br />
<b>5.      </b><b>Природні зони</b></p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="154">
<p align="center"><b>Назва</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="161">
<p align="center"><b>Географічне положення</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="147">
<p align="center"><b>Особливості клімату</b></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="283">
<p align="center"><b>Представники</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Рослинний світ</p>
</td>
<td valign="top" width="132">
<p align="center">Тваринний світ</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Арктичні пустелі</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Більша частина о. Гренландія, о-ви Канадського Арктичного архіпелагу</td>
<td valign="top" width="147">Суворий, холодний, незначна кількість опадів</td>
<td valign="top" width="151">Дуже бідний видовий склад: мохи, лишайники, водорості</td>
<td valign="top" width="132">Лемінги, білі ведмеді, песці, вовки, тюлені, моржі, чайки, гагари</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Тундра</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Північне узбережжя материка до 54°-55° пн. ш. на сході</td>
<td valign="top" width="147">Довга холодна зима, панують низькі температури повітря. Літо коротке, прохолодне</td>
<td valign="top" width="151">Рослинність бідна: осики, мохи, лишайники, карликові чагарники, болотні трави</td>
<td valign="top" width="132">Північні олені – карібу, лемінги, песці, вівцебики, гуси, лебеді, гагари</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Хвойні ліси (тайга)</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Простягається широкою смугою на півночі материка від Кордільєр до Атлантичного океану та займає західне узбережжя між 40°-60°  пн. ш.</td>
<td valign="top" width="147">Помірно континентальний клімат із довгою холодною сніжною зимою та відносно теплим літом</td>
<td valign="top" width="151">Чорна та біла ялини, піхти, сосни, бальзамічні ялиці, модрини. На Тихоокеанському узбережжі – туї, дугласії</td>
<td valign="top" width="132">Олені, лосі, рисі, вовки, куниці, ведмеді, росомахи, білки, зайці</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Змішані і широколистіні ліси (помірного кліматичного поясу)</i></b></td>
<td valign="top" width="161"></td>
<td valign="top" width="147"></td>
<td valign="top" width="151">Цукровий клен, бук, жовта береза, платан, тюльпанове дерево, біла і червона сосни</td>
<td valign="top" width="132">Бізон, бурий ведмідь, рись</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Степи (прерії)</i></b></td>
<td valign="top" width="161">У помірному поясі в центрі материка на Великих рівнинах</td>
<td valign="top" width="147">Відносно теплий помірно континентальний клімат із недостатнім зволоженням</td>
<td valign="top" width="151">Ковили, індіанська трава, злаки, різнотрав’я</td>
<td valign="top" width="132">Велика кількість гризунів – ховрахи, миші; лисиці, степові вовки-койоти; багато степових птахів</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Перемінно-вологі ліси (субтропічного кліматичного поясу)</i></b></td>
<td valign="top" width="161"></td>
<td valign="top" width="147"></td>
<td valign="top" width="151">Дуб, магнолія, пальма, болотний кипарис</td>
<td valign="top" width="132">Сільськогосподарські угіддя</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Напівпустелі і пустелі субтропічного поясу (у внутрішніх районах Кордільєр)</i></b></td>
<td valign="top" width="161"></td>
<td valign="top" width="147"></td>
<td valign="top" width="151">Полин, солянка, кактус, агава</td>
<td valign="top" width="132">Плазуни, гризуни, броненосець</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>6.      </b><b>Населення</b></p>
<p>Середня густота:  близько 31 особа/км²<br />
Усього країн із залежними – 38.</p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td colspan="4" valign="top" width="755">
<p align="center">Населення Північної Америки</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Американці європейського походження</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Афроамериканці</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Американці-аборигени</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Представники мішаних рас</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="189">Нащадки англійців, ірландців, німців, у т. ч. українська діаспора – 1,6 млн. осіб</td>
<td valign="top" width="189">Нащадки рабів-африканців, які були завезені на материк у 16-19 ст.</td>
<td valign="top" width="189">
<ul>
<li>· Індіанці</li>
<li>· Алеути</li>
<li>· Ескімоси та інші</li>
</ul>
</td>
<td valign="top" width="189">
<ul>
<li>Мулати</li>
<li>Метиси</li>
<li>Креоли</li>
<li>Самбо та ін.</li>
</ul>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>7.      </b><b>Головні держави</b></p>
<p>На материку розташовані найбільш розвинуті країни світу Канада та США<br />
<b>8.      </b><b>Екологічні проблеми</b><br />
Виснаження орних земель, забруднення водойм, вимирання унікальних видів тварин, скорочення площ природної рослинності. Погіршення складу атмосфери, що згубно впливає на рослинний і тваринний світ материка і спричиняє погіршення стану здоров’я людей.<br />
Розорювання земель фактично призвело до знищення природних комплексів прерій і широколистяних лісів. У районах інтенсивного землеробства стоки з полів, які містять хімікати, призвели до забруднення водойм, підземних вод. Найбільш згубні наслідки для стану природних комплексів виникають у результаті видобування корисних копалин.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivnichna-amerika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Північна Америка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Перелік географічної номенклатури з курсу  «Географія материків і океанів»</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/perelik-geografichnoji-nomenklaturi-z-kursu-geografija-materikiv-i-okeaniv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 17 Nov 2013 07:12:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Архів]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[домашнее задание]]></category>
		<category><![CDATA[залік]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/perelik-geografichnoji-nomenklaturi-z-kursu-geografija-materikiv-i-okeaniv/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Тема «Вступ» Материки: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида, Австралія Частини світу: Європа, Азія, Африка, Америка, Антарктида, Австралія Океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий &#160; Тема «Океани Землі»   Тихий океан Моря: Берингове, Південно-Китайське, Жовте, Коралове, Охотське, Тасманове, Уедделла, Фіджі, Філіппінське, Східно-Китайське, Японське Затоки: Аляска, Каліфорнійська Протоки: Бассова, Берингова, Дрейка, Корейська, Магелланова, Тайванська, Торресова [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/perelik-geografichnoji-nomenklaturi-z-kursu-geografija-materikiv-i-okeaniv/">Перелік географічної номенклатури з курсу  «Географія материків і океанів»</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Вступ»</span></b></p>
<p><b><i>Материки</i></b><i>:</i> Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида, Австралія</p>
<p><b><i>Частини світу:</i></b> Європа, Азія, Африка, Америка, Антарктида, Австралія</p>
<p><b><i>Океани</i></b>: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Океани Землі»</span></b></p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;"> </span></b></p>
<p><b>Тихий океан</b></p>
<p><b><i>Моря: </i></b>Берингове, Південно-Китайське, Жовте, Коралове, Охотське, Тасманове, Уедделла, Фіджі, Філіппінське, Східно-Китайське, Японське</p>
<p><b><i>Затоки: </i></b>Аляска, Каліфорнійська</p>
<p><b><i>Протоки</i></b>: Бассова, Берингова, Дрейка, Корейська, Магелланова, Тайванська, Торресова</p>
<p><b><i>Жолоби:</i></b> Маріанський, Перуанський</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Аляска, Південно-Австралійська, Куросіо, Міжпасатна протитечія, Північна Пасатна, Північно-Тихоокеанська, Південна Пасатна</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Західних вітрів, Каліфорнійська, Курило-Камчатська, Перуанська</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Алеутські, Гавайські, Калімантан, Сулавесі, Курильські, Нова Зеландія, Пасхи, Самоа, Тайвань, Тасманія, Фіджі, Філіппінські, Японські</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Аляска, Індокитай, Каліфорнія, Камчатка, Корея, Малакка.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Атлантич</b><b>н</b><b>ий океан</b></p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря</i></b><b>:</b> Балтійське, Карибське, Північне, Середземне, Чорне, Саргасове, Лабрадор</p>
<p><b><i>Затоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Біскайська, Гвінейська, Мексиканська</p>
<p><b><i>Протоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Гібралтарська, Гудзонова, Данська, Дрейка, Магелланова</p>
<p><b><i>Жолоб</i></b><b>:</b> Пуерто-Ріко.</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Бразильська, Гвіанська, Гвінейська, Гольфстрім, Північна Пасатна, Південна Пасатна, Північноатлантична</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Бенгельська, Західних вітрів, Канарьска, Лабрадорська. Фолклендська</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Великі Антильські, Бермудські, Великобританія, Гренландія, Ірландія, Ісландія, Вогняна Земля, Фолклендські (Мальвінскі).</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Аппенінський, Лабрадор, Мала Азія, Піренейський, Скандинавський, Флорида, Юкатан, Балканський</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Індійський океан</b></p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря</i></b><b>:</b> Андаманське, Аравійське, Червоне, Тиморське, Арафурське</p>
<p><b><i>Затоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Аденська, Бенгальська, Велика Австралійська, Перська, Оманська</p>
<p><b><i>Протоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Баб-ель-Мандебська, Малаккська, Мозамбіцька</p>
<p><b><i>Жолоб</i></b><b>:</b> Зондський</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Мозамбіцька, Мусонна, Мису Голкового, Південна Пасатна, Мадагаскарська</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Західноавтралійська, Західних вітрів, Сомалійська</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Суматра, Ява, Коморські, Мадагаскар, Мальдівські, Сейшельські, Шрі-Ланка, Тасманія</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Аравійський, Індостан, Малакка, Сомалі</p>
<p><b> </b></p>
<p><b>Північний Льодовитий океан</b></p>
<p><b><i>Моря</i></b><b>:</b> Баренцеве, Бофорта, Баффіна, Біле, Східносибірське, Гренландське, Карське, Лаптєвих, Чукотське</p>
<p><b><i>Затоки: </i></b>Гудзонова</p>
<p><b><i>Протоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Берингова</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Норвезька, Шпіцбергенська, Західногренландська</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Трансарктична</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Врангеля, Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Нова Земля, Північна Земля, Шпіцберген, Новосибірські</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Таймир, Чукотський, Ямал, Скандинавський</p>
<p><b> </b></p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «</span></b><b><span style="text-decoration: underline;">Африка</span></b><b><span style="text-decoration: underline;">»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Індійський</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Середземне, Червоне</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Гвінейська, Аденська</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська, Мозамбіцька</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Гвінейська, Мозамбіцька</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Канарська, Бенгельська, Сомалійська</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Канарські, Коморські, Мадагаскар, Зеленого Мису</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Сомалі</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Рас-Енгела, м. Голковий (Агульяс), м. Альмаді, м. Рас-Гафун</p>
<p><b><i>Канал</i></b><b><i>:</i></b> Суецький</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Атлас, Драконові, Капські, Рувензорі, Ефіопське нагір’я</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Кіліманджаро, Камерун</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Ніл, Конго, Нігер, Сенегал, Замбезі, Лімпопо, Оранжева</p>
<p><b><i>Озера</i></b><b><i>:</i></b> Вікторія, Чад, Танганьїка, Ньяса, Рудольф</p>
<p><b><i>Водоспади:</i></b> Вікторія, Лівінгстона, Стенлі</p>
<p><b><i>Пустелі:</i></b><b> </b>Сахара, Лівійська, Наміб, Калахарі</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Австралія і Океанія»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Індійський, Тихий</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Арафурське, Тиморське, Коралове, Тасманове</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Велика Австралійська. Карпентарія</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Бассова, Торресова</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Східноавстралійська</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Західних Вітрів</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Нова Гвінея, Тасманія</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Кейп-Йорк, Арнем-Ленд</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Йорк, м. Південно-Східний, м. Стіп-Пойнт, м. Байрон</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Великий Вододільний хребет, Австралійські Альпи, г. Косцюшко</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Муррей, Дарлінг, Купер-Крік</p>
<p><b><i>Озера</i></b><b><i>:</i></b> Ейр</p>
<p><b><i>Пустелі:</i></b><b> </b>Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Антарктида»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Індійський, Тихий</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Амундсена, Беллінсгаузена, Росса, Уедделла</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Дрейка</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Західних Вітрів</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Петра І, Беркнер</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Антарктичний</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> масив Вінсон</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Еребус</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Південна Америка»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Тихий</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Карибське</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Ла-Плата</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Дрейка, Магелланова</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Гвіанська, Бразильська</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Перуанська, Фолклендська, Західних Вітрів</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Вогняна Земля, Фолклендські (Мальвінські), Галапагос, Трінідад</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Гальїнас, м. Фроуерд, м. Паріньяс, м. Кабу-Бранку</p>
<p><b><i>Канал</i></b><b><i>:</i></b> Панамський</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Анди, Аконкагуа</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Котопахі</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Амазонка, Мадейра, Оріноко, Парана, Сан-Франсиску, Парагвай, Уругвай</p>
<p><b><i>Озера</i></b><b><i>:</i></b> Маракайбо, Тітікака</p>
<p><b><i>Водоспади:</i></b> Анхель, Ігуасу</p>
<p><b><i>Пустелі:</i></b> Атакама</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Північна Америка»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Тихий, Північний Льодовитий</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Баффіна, Берингове, Бофорта, Чукотське, Карибське</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска, Святого Лаврентія</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Берингова, Гудзонова, Данська, Девіса, Флоридська, Юкатанська</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Аляскінська, Антильское, Гольфстрим</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Каліфорнійська, Лабрадорська</p>
<p><b><i>Канал</i></b><b><i>:</i></b> Панамський</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Алеутські, Баффінова Земля, Ванкувер, Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Святого Лаврентія, Великі (Ямайка, Гаїті, Куба, Пуерто-Ріко) і Малі Антильські</p>
<p><b><i>Півострови: </i></b>Аляска, Каліфорнія, Лабрадор, Флорида, Юкатан</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Мерчінсон, м. Мар’ято, м. Принца Уельського, м. Сент-Чарльз</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Аппалічі, Кордільєри, Сьєрра-Невада, Скелясті гори, г. Мак-Кінлі</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Орісабо, Попокатепетль, Санфорд</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Міссісіпі, Міссурі, Макензі, Юкон, Святого Лаврентія, Ріо-Гранде, Колорадо, Нельсон</p>
<p><b><i>Озера:</i></b> Верхнє, Гурон, Мічіган, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Ері, Вінніпег, Онтаріо, Нікарагуа, Атабаска</p>
<p><b><i>Водоспади:</i></b> Ніагарський, Ріббон</p>
<p><b><i>Пустелі:</i></b> Чіуауа, Сонора, Мохаве</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Євразія»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Тихий, Індійський, Північний Льодовитий</p>
<p><b><i>Моря:</i></b>  Аравійське, Балтійське, Баренцеве, Берингове, Біле, Східнокитайське, Східносибірське, Чукотське, Жовте, Норвезьке, Карське, Охотське, Північне, Середземне, Філіппінське, Чорне, Південнокитайське, Японське</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Бенгальська, Біскайська, Перська, Оманська</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Баб-ель-Мандебська, Берингова, Босфор, Гібралтарська, Дарданелли, Корейська, Ла-Манш, Малаккська, Ормузька</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Куросіо, Мусонна, Північноатлантична</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Курило-Камчатська</p>
<p><b><i>Канал</i></b><b><i>:</i></b> Суецький</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Великобританія, Врангеля, Ірландія, Ісландія, Калімантан, Кіпр, Нова Земля, Новосибірські, Північна Земля, Сахалін, Сіцілія, Суматра, Сулавесі, Тайвань, Філіппінські, Шпіцберген, Шрі-Ланка, Ява, Японські</p>
<p><b><i>Півострови: </i></b>Аппенінський,<b><i> </i></b>Аравійський, Індокитай, Індостан, Камчатка, Корея, Крим, Малакка, Мала Азія, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотка, Ямал</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Челюскін, м. Піай, м. Рока, м. Дежньова</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Альпи, Гімалаї, Іранське нагір’я, Кавказ, Карпати, Куньлунь, Памир, Тибет, Тянь-Шань, Уральські,  г. Джомолунгма, г. Мон-Блан</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Ключевська Сопка, Кракатау, Фудзіяма, Етна</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Амдарья, Амур, Брахмапутра, Волга, Ганг, Дунай, Євфрат, Єнисей, Інд, Лєна, Меконг, Обь, Рейн, Сирдарья, Тигр, Янцзи</p>
<p><b><i>Озера:</i></b> Аральське море, Байкал, Балхаш, Каспійське море, Мертве море, Ладозьке</p>
<p><b><i>Пустелі: </i></b>Великий Нефуд,<b><i> </i></b>Гобі, Каракуми, Руб-ель-Халі, Такла-Макан, Тар</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/perelik-geografichnoji-nomenklaturi-z-kursu-geografija-materikiv-i-okeaniv/">Перелік географічної номенклатури з курсу  «Географія материків і океанів»</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Триместровий екзамен у 8-му класі (географія України + біологія + інформаційні технології)</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/trimestrovij-ekzamen-u-8-mu-klasi-geografija-ukrajini-biologija-informacijni-tehnologiji/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 09 Nov 2013 09:26:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини школи]]></category>
		<category><![CDATA[Портфоліо проєктів старшої школи]]></category>
		<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[биология]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[информатика]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<category><![CDATA[триместровый экзамен]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/trimestrovij-ekzamen-u-8-mu-klasi-geografija-ukrajini-biologija-informacijni-tehnologiji/</guid>

					<description><![CDATA[<p>КАРТА ТРИМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ Орієнтовна дата проведення екзамену 29.11.2013 Клас, в якому проводиться екзамен 8 Кількість учнів у класі 24 Навчальні предмети, з яких проводиться екзамен Біологія Викладачі: Ведмідь І.О., Стецина Ю.І. Географія України Викладачі: Чакалова Ш.А., Продан С.В. Інформаційні технології Викладачі: Греков О.А., Борщ Ю.Б. Галузь знань / Тема, у якій «перетинаються» навчальні предмети Створення [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/trimestrovij-ekzamen-u-8-mu-klasi-geografija-ukrajini-biologija-informacijni-tehnologiji/">Триместровий екзамен у 8-му класі (географія України + біологія + інформаційні технології)</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p align="center"><b>КАРТА ТРИМЕСТРОВОГО </b><b>Е</b><b>КЗАМЕН</b><b>У</b></p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td colspan="2" valign="top" width="307">Орієнтовна дата проведення екзамену</td>
<td valign="top" width="348">29.11.2013</td>
</tr>
<tr>
<td colspan="2" valign="top" width="307">Клас, в якому проводиться екзамен</td>
<td valign="top" width="348">8</td>
</tr>
<tr>
<td colspan="2" valign="top" width="307">Кількість учнів у класі</td>
<td valign="top" width="348">24</td>
</tr>
<tr>
<td colspan="3" valign="top" width="655"><b><i>Навчальні предмети, з яких проводиться екзамен</i></b><b><i></i></b></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235"><strong>Біологія</strong></td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">Викладачі: <em>Ведмідь І.О., Стецина Ю.І.</em></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235"><strong>Географія України</strong></td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">Викладачі: <em>Чакалова Ш.А., Продан С.В.</em></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235"><strong>Інформаційні технології</strong></td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">Викладачі: <em>Греков О.А., Борщ Ю.Б.</em></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Галузь знань / Тема, у якій «перетинаються» навчальні предмети</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">Створення електронних інформаційних ресурсів</td>
</tr>
<tr>
<td colspan="3" valign="top" width="655"><b>1 </b><b>е</b><b>тап. </b><b>ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ</b><b></b></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Назва / тема ДЗ</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">Електронний інформаційний ресурс (веб-сайт) природного заповідника України</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Форма подання ДЗ на екзамені</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">Презентація веб-сайту, присвяченого одному з природних або біосферних заповідників України</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Короткий опис ДЗ</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">Ви є розробником веб-сайту, присвяченого одному з природних або біосферних заповідників України. Ви проводите презентацію Вашої розробки замовнику &#8211; представникам (керівництву) заповідника.</p>
<p>Якщо команда розробників складається з 2-х чоловік, кожен з розробників презентує свій сайт окремій комісії.</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Варіативна частина ДЗ</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420"><b>Перелік Державних природних заповідників України</b></p>
<p><i>Біосферні заповідники України</i></p>
<ul>
<li><b><i>Карпатський</i></b> — Сетенко Дмитро, Шакін Ілля</li>
<li><b><i>Чорноморський</i></b> — Дядченко Олександр, Сиротюк Вячеслав</li>
</ul>
<p><i>Природні заповідники України</i></p>
<ul>
<li><b><i>Горгани</i></b> — Скіценко Валерія, Фурцев Єгор</li>
<li><b><i>Дніпровсько-Орільський</i></b> — Доллежаль Артем, Кислинський Борис</li>
<li><b><i>Єланецький степ</i></b> — Волкова Поліна, Петухова Діана</li>
<li><b><i>Канівський</i></b> — Бернацький Ілля, Ладановський Петро</li>
<li><b><i>Медобори</i></b> — Соколов Максим, Солодовнік Олександр</li>
<li><b><i>Мис Мартьян</i></b> — Солодкий Андрій, Телятников Євген</li>
<li><b><i>Рівненський</i></b> — Гавриленко Катерина, Хамідулліна Валерія</li>
<li><b><i>Розточчя</i></b> — Попова Анна, Сетенко Олександр</li>
<li><b><i>Український степовий (Михайлівська цілина)</i></b> — Жукова Олександра, Мусальов Артем</li>
<li><b><i>Ялтинський гірсько-лісовий</i></b> — Ковальов Демьян, Уколов Костянтин</li>
</ul>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Обов’язкові складові ДЗ</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">
<ul>
<li>Сайт створюється за допомогою табличної верстки або з використанням фреймів;</li>
<li>HTML-код сторінок сайту створюється у простому текстовому редакторі («Блокноті» або іншій подібній програмі), без використання спеціальних засобів розробки (на кшталт програм FrontPage, GoLive, Dreamweaver та інш.);</li>
<li>зображення (фотографії та схеми) готуються у будь-якому графічному редакторі (включаючи Adobe Photoshop);</li>
<li>у верхній частині сторінки (або у верхньому фреймі) вказується назва сайту (назва заповідника);</li>
<li>нижче, під заголовком або — за бажанням — у лівій частині сторінки (в лівому фреймі) розміщується меню сайту;</li>
<li>кількість пунктів меню і відповідних їм сторінок сайту — 10. (Список сторінок та їх приблизний зміст дивіться нижче). Пункт «Загальна інформація» відповідає стартовій сторінці сайту (index.html);</li>
<li>всі матеріали, знайдені на просторах інтернет, супроводжуються гіперпосиланнями на першоджерело; при цитатах з друкованих джерел в дужках вказується автор і назва цитованого твору;</li>
<li>сайт створюється та презентується українською мовою.</li>
</ul>
<p><b>СТРУКТУРА І ЗМІСТ САЙТУ</b></p>
<p><b>1. Загальна інформація</b></p>
<ul>
<li>географічне положення і карта</li>
<li>площа</li>
<li>дата і мета заснування, скорочена історія</li>
</ul>
<p><b>2. Фізико-географічна характеристика</b></p>
<ul>
<li>клімат</li>
<li>рельєф і ландшафт</li>
<li>природна зона</li>
</ul>
<p><b>3. Біологічне різноманіття</b><br />
Створити «візитну картку» 3-х представників фауни та 3-х представників флори, найбільш характерних для обраного заповідника. «Візитна картка» має включати:</p>
<ul>
<li>фото представника,</li>
<li>систематичне положення (починаючи з Надцарства),</li>
<li>основні особливості будови у вигляді таблиці. В таблиці має бути інформація про середовище існування, особливості будови (покриви тіла, порожнина тіла, мускулатура), системи органів (травна, нервова, кровоносна, дихальна, видільна, статева), поведінка та адаптаційні особливості життєдіяльності</li>
</ul>
<p><b>4. Флора заповідника</b><br />
Надати фотографії та короткі описи щонайменше 5-ти видів рідкісних та зникаючих рослин, що зростають на території заповідника. Види мають бути інші, ніж ті, що ввійшли до статті «Біологічне різноманіття»!</p>
<p><b>5. Фауна заповідника </b><br />
Надати фотографії та короткі описи щонайменше 5-ти видів рідкісних, зникаючих та небезпечних для людини тварин, які існують на території заповідника. Види мають бути інші, ніж ті, що ввійшли до статті «Біологічне різноманіття»!</p>
<p><b>6. Пам’ятки природи</b><br />
Надати фотографії та короткі описи щонайменше 2 пам’яток природи, які існують на території заповідника.</p>
<p><b>7. Відвідування</b><br />
Написати правила та умови перебування на території заповідника</p>
<p><b>8. Медіагалерея</b><br />
Інші фотографії та відеоматеріали, що не ввійшли до статей сайту</p>
<p><b>9. Розробники сайту</b><br />
Фотографії і коротка інформація про учнів, які розробляли цей сайт</p>
<p><b>10. Анкета відвідувача</b><br />
Форма зворотного зв’язку для відвідувача сайту</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Час, що відводиться на один виступ</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">до 15 хвилин (презентація — 10 хвилин, додаткові запитання — 5 хвилин)</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Критерії оцінювання</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">
<ol>
<li>Відповідність завдання заявленим вимогам.</li>
<li>Достовірність відомостей.</li>
<li>Розуміння всіх спеціальних термінів, що вживаються Вами у тексті статей сайту.</li>
<li>Розуміння сенсу всіх тегів HTML, застосованих Вами для створення сайту.</li>
<li>Гарна розмовна українська мова.</li>
<li>Грамотність українського тексту.</li>
<li>Оригінальність і стильність дизайну сайту.</li>
<li>Переконливість, інформованість і артистизм у процесі виступу.</li>
</ol>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Орієнтовна тривалість 1-го етапу</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">3 години</td>
</tr>
<tr>
<td colspan="3" valign="top" width="655"><b>2</b><b> </b><b>е</b><b>тап. </b><b>ПРЕДМЕТНІ ТЕСТИ</b><b></b></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Навчальні предмети, з яких складаються тести</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">
<ul>
<li>Біологія</li>
<li>Географія України</li>
<li>Інформатика</li>
</ul>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Час, що відводиться на одно тестування</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">15—20 хвилин</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Орієнтовна тривалість 2-го етапу</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">1 година</td>
</tr>
<tr>
<td colspan="3" valign="top" width="655"><b>3</b><b> </b><b>е</b><b>тап. </b><b>ВІДКРИТІ (ДИСКУСІЙНІ) ПИТАННЯ</b><b></b></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Перелік відкритих (дискусійних) питань</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420"><b><i>Буде додано пізніше</i></b><b><i></i></b></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Час, що відводиться на одну дискусію</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">до 15 хвилин</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Орієнтовна тривалість 3-го етапу</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">3 години</td>
</tr>
<tr>
<td colspan="3" valign="top" width="655"><b>РОЗПОРЯДОК ЕКЗАМЕНУ</b><b></b></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Початок екзамену</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">8:30</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Орієнтовне закінчення 1-го етапу</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">11:30</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Орієнтовне закінчення 2-го етапу</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">12:30</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Обід</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">12:30—13:00</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Початок 3-го етапу</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">13:00</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Орієнтовне закінчення 3-го етапу</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">16:00—16:15</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Підведення підсумків екзамену</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">до 16:30</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Оголошення підсумків екзамену</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">16:30—16:50</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="235">Закінчення екзамену</td>
<td colspan="2" valign="top" width="420">16:50—17:00</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/trimestrovij-ekzamen-u-8-mu-klasi-geografija-ukrajini-biologija-informacijni-tehnologiji/">Триместровий екзамен у 8-му класі (географія України + біологія + інформаційні технології)</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>&#8220;Погружение&#8221; в Бухте Листригонов</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/20225-2/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 10 Apr 2013 06:07:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Об'яви]]></category>
		<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[история]]></category>
		<category><![CDATA[погружение]]></category>
		<category><![CDATA[учебный практикум]]></category>
		<category><![CDATA[фізика]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/20225-2/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Уважаемые дети и родители!  С 12 по 18 мая 2013 года в рамках проекта «Школа без стен» состоится учебный практикум – «погружение» для учеников 7 – 10 классов. Учебные предметы: история, география и физика. «Погружение» &#8211; это интенсивное обучение в играх в сочетании с активным отдыхом. В программе: интерактивные обучающие игры, видеофильмы, исторические реконструкции, физические [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/20225-2/">&#8220;Погружение&#8221; в Бухте Листригонов</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p align="center"><b>Уважаемые дети и родители!</b></p>
<p> С <b>12 по 18 мая 2013</b> года в рамках проекта <b>«Школа без стен»</b> состоится учебный практикум – «<b>погружение»</b> для учеников 7 – 10 классов.</p>
<p>Учебные предметы: история, география и физика.</p>
<p><b>«Погружение»</b> &#8211; это интенсивное обучение в играх в сочетании с активным отдыхом.</p>
<p>В программе: интерактивные обучающие игры, видеофильмы, исторические реконструкции, физические опыты и эксперименты, экскурсии, квесты, спортивно-развлекательные программы, профилактические оздоровительные процедуры и многое другое.</p>
<p>Место проведения: <b>Балаклава, Севастопольский р-н, п-в Крым.</b></p>
<p><b><i> Почему Балаклава?</i></b><i> </i></p>
<p><i>Балаклава &#8211; маленький городок на берегу Черного моря. Но ее знают во всем мире. Это слово стало не только знаменитым топонимом, но даже нарицательным понятием, связанным с древними легендами, жестокими сражениями и романтическими приключениями.</i></p>
<p><i>Именем Балаклавы названы улицы, бульвары и станции метро в Англии, Франции и Турции, населенные пункты в Австралии и на острове Маврикий.</i></p>
<p><i>Неразрывными историческими нитями Балаклава связана с Грецией и Италией, Россией и Турцией, Англией и Германией.</i></p>
<p><i>На этой удивительной земле рождались когда-то мифы Древней Греции, ее охраняли римские легионеры и захватывали орды кочевников. Здесь разворачивались кровопролитные сражения Крымской войны и ожесточенные битвы Великой Отечественной.</i></p>
<p>Во время «погружения» запланированы следующие учебные экскурсии:</p>
<ul>
<li>Чембало – величественные руины средневековой генуэзской крепости XIV-XV вв.</li>
<li>Пещерный город Мангуп-Кале – столица средневекового княжества Феодоро;</li>
<li>Национальный заповедник «Херсонес Таврический» &#8211; город, основанный древнегреческими колонистами более двух тысяч лет назад;</li>
<li>Сапун-гора – мемориальный комплекс, увековечивший память героев-освободителей Севастополя;</li>
<li>«Объект №825» &#8211; один из самых известных объектов сегодня и наиболее засекреченных в прошлом – база подводных лодок Черноморского флота СССР.</li>
</ul>
<p>Проживание: 2-3-х местные номера отеля «Листригон», полный пансион.</p>
<p>Учебный практикум «<b>погружение»</b> – обязательная составляющая часть учебной программы для учеников 7-11 классов школы «Афины».</p>
<p align="right"><b><i>Администрация Школы</i></b></p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/20225-2/">&#8220;Погружение&#8221; в Бухте Листригонов</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Интересные факты о воде</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/interesnye-fakty-o-vode/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 02 Mar 2013 16:03:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Архів]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[проекты]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/interesnye-fakty-o-vode/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Вода – очень редкое, а возможно и уникальное, исключение из правил. Определенно, не существует более удивительного и загадочного вещества, чем простая вода. Вода присутствует во всех оболочках Земли, она проникает во все места, где живет человек и все живые существа. Во всех растениях и животных есть вода, человек также состоит из воды на 70%.  Так [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/interesnye-fakty-o-vode/">Интересные факты о воде</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><strong>Вода </strong>– очень редкое, а возможно и уникальное, исключение из правил. Определенно, не существует более удивительного и загадочного вещества, чем простая вода.</p>
<p style="text-align: justify;">Вода присутствует во всех оболочках Земли, она проникает во все места, где живет человек и все живые существа. Во всех растениях и животных есть вода, человек также состоит из воды на 70%.  Так начала своё сообщение о воде <strong>Гавриленко Катя</strong> на уроке географии поведав ребятам об интересных фактах о воде.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт первый: самая  чистая вода в Финляндии</b></p>
<p style="text-align: justify;">По данным ЮНЕСКО, самая чистая вода находится в Финляндии. Всего в исследовании свежей природной воды принимало участие 122 страны. При этом 1 млрд людей по всему миру вообще не имеет доступа к безопасной воде.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт второй:</b> <b>лед быстрее получить  из горячей воды</b></p>
<p style="text-align: justify;">Какая вода быстрее превратится в лед: горячая или холодная? Если рассуждать логически, то, конечно, холодная. Ведь горячей нужно сначала остыть, а потом уже замерзнуть, а вот холодной остывать не нужно. Однако опыты показывают, что в лед быстрее превращается именно горячая вода.</p>
<p style="text-align: justify;">Точного ответа на вопрос, почему все-таки горячая вода замерзает быстрее холодной, до сих пор не существует. Возможно, дело в  разнице в переохлаждении, испарении, образовании льда, конвекции, либо причина в воздействии разжиженных газов на горячую и холодную воду.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт третий:</b> <b>сверх охлаждение воды</b></p>
<p style="text-align: justify;">Все хорошо помнят из курса физики, что вода замерзает при 0 градусов, а при 100 градусах закипает. Однако,  существует, так называемое, сверх охлаждение воды. Таким свойством обладает очень чистая вода – без примесей. Даже при охлаждении ниже точки замерзания такая вода остается жидкой. Но и в том, и в другом случае существуют температуры, при которых вода станет льдом или закипит.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт четвертый:</b> <b>у воды более 3 состояний</b></p>
<p style="text-align: justify;">Все знают, что у воды есть 3 агрегатных состояния: жидкое, твердое и газообразное. Однако ученые выделяют 5 различных состояний воды в жидком виде и 14 состояний в замерзшем виде.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт пятый</b>: <b>вода как стекло</b></p>
<p style="text-align: justify;">Что будет, если взять замерзшую чистую воду и продолжить охлаждение? С водой произойдут чудесные превращения. При минус 120 градусах по Цельсию вода становится сверх вязкой или тягучей, а при температуре ниже минус 135 градусов она превращается в &#8220;стеклянную&#8221; воду. &#8220;Стеклянная&#8221; вода – это твердое вещество, в котором отсутствует кристаллическая структура, как в стекле.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт шестой:</b> <b>основа жизни – это вода</b></p>
<p style="text-align: justify;">Вода – основа жизни. Все живые животные и растительные существа состоят из воды: животные – на 75%,  рыбы – на 75%,  медузы – на 99%,  картофель &#8211; на 76%, яблоки &#8211; на 85%, помидоры &#8211; на 90%, огурцы &#8211; на 95%, арбузы &#8211; на 96%. Даже человек состоит из воды. 86% воды содержится в теле у новорожденного и до 50% у пожилых людей.</p>
<p style="text-align: justify;">Факт седьмой: вода – переносчик болезней</p>
<p style="text-align: justify;">Вода не только дарит жизнь, но может и отнимать ее. 85% всех заболеваний в мире передается с помощью воды.  Ежегодно 25 млн. человек умирает от этих заболеваний.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт восьмой:</b> <b>человек без воды умирает</b></p>
<p style="text-align: justify;">Если человек теряет 2% воды от массы своего тела, то у него возникает сильная жажда. Если проценты потерянной воды увеличатся до 10, то у человека начнутся галлюцинации. При потере в 12% человек не сможет восстановиться без помощи врача. При потере в 20% человек умирает.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт девятый: больше всего пресной воды – в ледниках</b></p>
<p style="text-align: justify;">Где больше всего воды? Ответ кажется очевидным: в Мировом океане. Однако на самом деле, в мантии Земли воды содержится в 10-12 раз больше, чем в Мировом океане. При этом почти вся имеющаяся на планете масса воды не пригодна для питья. Мы можем пить только 3% воды – именно столько у нас запасов пресной воды. Но даже большая часть этих 3% недоступна, так как содержится в ледниках.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт десятый:</b> <b>вода как диета</b></p>
<p style="text-align: justify;">С помощью воды можно бороться с лишним весом. Употребляя из напитков только воду, можно резко снизить общую калорийность рациона. Во-первых, потому, что человек прекращает пить калорийные сладкие газировки и соки, во-вторых, потому, что после воды меньше тянет взять сладостей, как в случае с чаем или кофе.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт одиннадцатый:</b> <b>вода для здорового сердца</b></p>
<p style="text-align: justify;">Вода помогает снизить вероятность сердечного приступа. Во время исследований ученые выяснили, что те люди, которые пьют около шести стаканов воды в день, меньше подвержены риску сердечного удара в отличие от тех, кто выпивает всего два стакана.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт двенадцатый:</b> <b>35 тонн воды за жизнь</b></p>
<p style="text-align: justify;">Без воды человек может прожить очень не долго. Потребность в воде стоит на втором месте после кислорода. Без еды человек может прожить около шести недель, а без воды – пять-семь суток. За всю свою жизнь человек выпивает примерно 35 т воды.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт тринадцатый</b>: <b>самая дорогая вода</b></p>
<p style="text-align: justify;">Вода может быть бесплатной, а может быть и очень дорогой. Самая дорогая в мире вода продается в Лос-Анджелесе. Производители упаковывают драгоценную жидкость со сбалансированным вкусом и значением ph в бутылки со стразами &#8220;Swarovski&#8221;. Стоит такая вода 90 $ за 1 л.</p>
<p style="text-align: justify;"><b>Факт четырнадцатый:</b> <b>есть вода, которая горит</b></p>
<p style="text-align: justify;">Существует и опасная вода. Так, например, в Азербайджане есть вода, в которой много метана, поэтому она может загореться, если поднести к ней спичку. А в Сицилии в одном из озер есть подводные источники кислоты, которые отравляют всю воду в этом водоеме.</p>
<p style="text-align: justify;">
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/interesnye-fakty-o-vode/">Интересные факты о воде</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
	</channel>
</rss>
