И.Биденко
Возрождение начинается с малого
страницы:
Лучше всего
просматривать
при разрешении
экрана 800 x 600
|
|
українська
На знімку: вистава “Весняна казка” у виконанні юних акторів і їхніх викладачів. |
 |
Безумовно, найцікавіше тут — власний театр. Він духовно єднає вчителів з дітьми, адже у підготовці вистав участь беруть усі. Вигадується сценарій, власноруч готуються декорації, костюми. Усе — по-справжньому. Грають усі і ставляться до цього дуже серйозно. Готують 4-5 вистав на рік. Уже поставили “Лісову казку”, “Незнайку”, “Алісу в країні чудес”, “Золотий горщик”, “Буратіно”, “Пеппі Довгапанчоха” та інші цікаві вистави.
Я познайомилась із тими, заради кого уся ця каша, як то кажуть, і заварилась, — веселою зграйкою пустотливих і допитливих “пташенят”. Вони розповіли, як самі розмальовували бензозаправку, про “Театр маріонеток”, про те, що їхні вихователі — молоді хлопці, і що один з них скоро буде кінооператором, а інший — скульптором. Малювання — улюблений предмет. Їм подобається разом з дорослими грати у театрі, та й взагалі вони вважають, що їхні викладачі — найкращі. А хто, як не діти, найкрасномовніший показник і найприскіпливіший критик роботи педагога?
А що ж далі? Що чекає на випускника “Афін”? Чи не зведуться усі ці зусилля нанівець, коли, потрапивши в інші руки, діти втратять те, що тут набули? Це запитання я адресувала директору школи. Вона відповіла, що не збирається зупинятись на досягнутому, тим більше, що батьків турбує саме ця проблема. Тому, якщо обставини будуть тому сприяти, “Афіни” розширюватимуть сферу своєї діяльності.
Хочеться лише побажати успіху. Однак засмучує те, що така чудова школа тулиться у тіснуватому приміщенні дитсадка, що діти не мають можливості працювати у лінгафонному кабінеті чи за комп’ютерами, що ніхто з багатих бізнесменів досі не зацікавився напрочуд перспективною можливістю інвестицій — поколінням майбутнього... Невже усім байдуже? А як щодо відродження України?..
