1. Русские народные сказки.
2. Українські народні казки.

Литературная сказка

1. Г. Х. Андерсен. Принцесса на горошине. Стойкий оловянный солдатик.
2. А. Линдгрен. Три повести о Малыше и Карлсоне. Мио, мой Мио.
3. В. Гауф. Калиф-аист.
4. А. Милн. Винни Пух и все-все-все.
5. Братья Гримм. Король Дроздобород. * Умная Эльза.
6. Ш. Перро. Спящая красавица.
7. Д. Родари. Путешествие Голубой стрелы.
8. А.С. Пушкин. Сказка о мертвой царевне и о семи богатырях. Сказка о царе Салтане…
9. П. Ершов. Конек-горбунок.
10. П. Бажов. Серебряное копытце. * Голубая змейка.
11. В. Катаев. Дудочка и кувшинчик.
12. К. Чуковский. Доктор Айболит. Тараканище. Бармалей.
13. М. Пляцковский. Разноцветные зверята.
14. Г. Цыферов. Как лягушонок искал папу.
15. А. Митяев Богатыри.

Рассказы о детях и для детей

1. Л. Толстой. Рассказы из «Русской азбуки».
2. Н. Носов. Живая шляпа. Дружок. Фантазеры. Карасик. Веселая семейка и другие рассказы. Приключения Незнайки и его друзей.
3. В. Драгунский. «Он живой и светится…»
4. В. Осеева. Волшебное слово. Почему? Синие листья.
5. Б. Житков. Как я ловил человечков.

О животных

1. В. Бианки. Синичкин календарь. Лесные домишки. Оранжевое горлышко.
2. Г. Снегирев. Скворец. Хитрый бурундучок и другие рассказы.
3. Н. Сладков. Разноцветная земля.  Лесные сказки.
4. М. Пришвин. Еж. Ребята и утята.

Русская классическая поэзия. Басни

1. А.С. Пушкин. «Зима! Крестьянин торжествуя…», «Румяной зарею…»
2. Н. Некрасов. «Не ветер бушует над бором…»
3. К. Бальмонт. Снежинка.
4. С. Есенин. «Поет зима – аукает…»
5. С. Черный. На коньках. Про девочку, которая нашла своего мишку. Кто?
6. И.А. Крылов. Лебедь, рак да щука. Стрекоза и муравей. Ворона и лисица.

Современная поэзия

1. Н. Рубцов. Воробей. Ворона.
2. А. Барто. В защиту Деда Мороза.
3. Г. Сапгир. Подарки весны. Садовник. Кошка и я. Лесная азбука. Четыре конверта. Сказка о лесной музыке.
4. Е. Трутнева. Осень.
5. И. Пивоварова. Долго мы искали. О чем мечтала туча. Синий вечер.
6. О. Дриз. Стеклышки. Пуговки. Сто весенних лягушат. Когда человеку шесть. Виолончель. Глоток воды.
7. Ю. Мориц. Это — да! Это — нет! Любимый пони. Пони.
8. Д. Родари. Поезд стихов.
9. В. Берестов. Сказки, песни, загадки. Мастер Птица.
10. В. Берестов. Жаворонок. По дороге в первый класс.
11. И. Токмакова. Плим.
12. Р. Сеф. Необычный пешеход. Ключ от сказки.
13. С.В. Михалков. Стихи для детей.

Українська література

1. Вірші Т.Г. Шевченка;
2. Байки Л.Глібова;
3. І.Я.Франко (вірші, оповідання) «Коли ще звірі говорили»;
4. Оповідання М.М. Коцюбинського;
5. Вірші і казки Лесі Українки;
6. Оповідання С.Васильченка, О.Копиленко, О.Іваненко;
7. Вірші Ліни Костенко ( «Бузиновий цар»);
8. Оповідання М.Стельмаха («Колосок до колоска», «Літо – літечко» «Гуси- лебеді летять», «Щедрий вечір»);
9. Гумористичні повісті і казки В.Нестайка («Казкові пригоди і таємниці»);
10. Легенди і перекази на теми : «Княжа доба», «Де козак , там і слава».

The post Что читать летом будущим второклассникам appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

14 – 15 квітня на третьому ступені – подія : «Веселкова самопрезентація. Переходимо на IVступінь». Діти 6 класу працюють творчо, із натхненням. Навіть попередні «чернові» самопрезентації показали високий рівень самоорганізації та зацікавленності!

Запрошуємо дорослих IVступеню до нас у гості – на знайомство

The post Райдуга на III ступені appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Текст романа Ж. Верна «Дети капитана Гранта» как источник обучения биологии, географии, психологии, истории.

В своих отчётах участники конференции продемонстрировали, что текст  романа служит не только источником захватывающего сюжета и поглощающего чтения, но и хорошим научным материалом для обучения.

Предлагаем Вашему вниманию творческие отчеты участников конференции. 

Жюль Верн любил уроки географии…

Без всякого сомнения, на уроках географии Жюль Верн был бы первым.

К такому выводу меня подтолкнуло прочтение романа «Дети капитана Гранта».

Автор своим романом хотел заинтересовать географией, познанием новых стран и континентов.

Хотел расширить знания людей, у которых не было возможности читать географические журналы, путешествовать…

Когда был написан роман «Дети капитана Гранта», стали популярными исследования Центральной Америки, Южной Америки, Полинезии, Новой Зеландии и Австралии.

Писатель сам не был на этих континентах, но писал так, как будто он был непосредственным участником экспедиции.

Умело используя информацию различных литературных источников по географии, Ж. Верну удалось осуществить проект – роман «Дети капитана Гранта».

Эта книга в увлекательной форме учит географии и истории.

Сизова Дашенька

Учебники по географии должны писать писатели…

Подсчитано, что 10 романов Ж.Верна переносят читателей в Европу,

4 романа в Азию, 3 романа – Австралию, 9 романов – в Америку,

3 романа – в Антарктиду, события 5 романов происходит в открытом море,

6 романов о путешествиях вокруг света.

Неужели 1 учебник по географии не написал бы великий писатель-географ?

Учебники по географии должны писать писатели в форме романов.

Приключенческие учебники по географии и …истории!

Жаль, что у Ж. Верна не было такого домашнего задания…

Мария Заец 

Это мы проходили, это нам задавали…

Копьяпо, Араукания, Думбартон, Аран, Малькольм Кестль, Патагония, Глазго, Шампань, Ротсей, Шотландия, остров Бьют,

Сидней, Новая Зеландия, Атлантика, заснеженные Анды, пылающий вулкан, обычаи племен…
Обожаемая книга детства.

Ветер странствий, развевающий паруса, яхта «Дункан», акула, бутылка с посланием, увлекательное путешествие по 37-й параллели, Южная Америка и Австралия, шторм, сход лавины, сильнейшая грозовая буря, наводнение, аборигены, заснеженные Анды, пылающий вулкан, людоеды, индейцы, острова, смертельная опасность, честь и доблесть, отвага и настоящая дружба, история, география, флора и фауна – в этой книге, пожалуй, есть все для увлекательнейшего чтения и познания…

И это мы все вместе проходили, это нам задавали…

Моисеенко Илья и Бурцев Илья 

Жюль Верн  и его «Дети» заменяют Discovery

Для глаз географа все любопытно: уметь видеть – это наука.

Есть люди, которые не умеют видеть и путешествуют так же “умно”, как какие-нибудь ракообразные. Но поверьте, я (мы) не из их школы.

Паганель и Маловичко Лиза  

Вооружаемся атласом и картой…

Мало кто любит работать с картами, атласами.

А вот за приключениями «Детей» так и хочется следить по карте.

Где они сейчас, куда их занесло, что это город?

Надо посмотреть по карте.

И ведь доставали карты, смотрели по интернету…

Узнали такие названия, которые раньше и не слышали.

Савченко Даня  

Все моменты хороши для приобретения знаний

Книга «Дети капитана Гранта» читается быстро и легко.

И хоть географические некоторые моменты несколько устарели, но все  же, информация поддается не как скучная лекция, а как замечательное приключение, во время которого персонажи учатся, спорят, ищут и растут во всех отношениях!

Не каждый современный человек сможет совершить таким же образом подобное путешествие. И не потому, что технически все можно сделать много быстрее, а всего лишь потому, что нет мотивации столь сильной, как была у персонажей.

Да, все они люди исключительные, со своими достоинствами и недостатками, но все же они совершили этот поход, не думая даже о том, чтобы получить от этого какую-либо выгоду!

Лавринчук Юля

Выражаем благодарность организаторам и всем участникам за широкий спектр исследований, имеющих научную ценность для самих участников конференции.

The post Жюль Верн и его сопровождение курса “Science” appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Площа – 18,3 млн. км²

Південна Америка разом з Північною Америкою утворюють частину світу під загальною назвою Америка. Південна Америка повністю розташована у Західній півкулі. Екватор перетинає материк у північній частині. Основна частина Південної Америки лежить у жаркому тепловому поясі.

Крайні точки:

Пн. – м. Галлінас                                           Пд. – м. Фроуерд

Зх. – м. Паріньяс                                            Сх. – м. Кабу-Бранку

Із заходу південна Америка омивається водами Тихого океану, із сходу – Атлантичного. Північні береги омиває Карибське море. Береги материка порізані слабко, заток і островів небагато. Найбільший острів – Вогняна Земля, відділений від материка Магеллановою протокою.

Південна Америка з’єднується з Північною Панамським перешийком, через який прорито Панамський канал.

Від Антарктиди Південну Америку відділяє протока Дрейка.

2.       Основні форми рельєфу

За особливостями рельєфу Південну Америку умовно поділяють на Гірський захід і Рівнинний схід. Рельєф рівнинної частини сформувався на Південноамериканській платформі. Із щитами платформи пов’язані плоскогір’я – Бразильське і Гвіанське. У прогинах платформи розташовані низовини, вкриті потужним шаром осадових порід – Амазонська, Орінокська та Ла-Платська. Скалдчаста область Анд – найдовша у світі (протяжність 9 тис. км). На формування рельєфу Анд значно вплинули зледеніння та водна ерозія гірських водотоків тощо.

Найвища точка – гора Аконкагуа(6962 м), найнижча точка – на півострові Вальдес (-40 м).

Найбільші вулкани: Тупунгато, Льюльяйльяко, Гуальятірі, Сан-Педро, Котопахі.

3.       Особливості клімату

Розташування Південної Америки в екваторіальних і тропічних широтах спричинює надходження великої кількості сонячної радіації. Більша частина території материка перебуває під впливом екваторіальних і тропічних повітряних мас. Лише на півдні клімат формується під впливом помірних повітряних мас. Південна Америка є найвологішим материком Землі. Переважна кількість вологи надходить з Атлантичного океану внаслідок пасатної циркуляції. Теплі Гвіанська та Бразильська течії сприяють збільшенню кількості опадів, а холодні Перуанська і Фолклендська течії, навпаки, зменшують. Східна рівнинна частина материка підпадає під вплив Атлантичного океану. На заході Анди заступають шлях повітряним масам Тихого океану.

В Андах кліматичні умови залежать від висотних поясів. Із підняттям у горах стає холодніше. Верхівки гір часто вкриті снігом та льодом. Біля підніжжя гір кліматичні умови відповідають кліматичним умовам того поясу, у межах якого вони розташовані.

4.       Води суходолу

Південна Америка – найбагатший водами материк Землі. Живлення більшості річок – дощове. Окремі річки живляться водами від танення льодовиків та снігу в горах. Особливості геологічної будови материка визначили утворення в річищах річок численних водоспадів.

Основні річки: Амазонка (найповноводніша річка у світі, має найбільшу у світі дельту), Мараньон, Укаялі, Ла-Плата, Парана, Мадейра, Оріноко, Токантінс, Парагвай, Уругвай.

Основні озера: Маракайбо, Тітікака (найвисокогірніше із судноплавних озер у світі), Поопо, Буенос-Айрес.

Основні водоспади: Анхель (найвищий водоспад у світі), Рорайма, Ігуасу.

5.       Природні зони

6.       Населення

Середня густота:  близько 34 осіб/км².

Основні мови спілкування: іспанська, португальська.

7.       Головні держави

Кількість країн, включаючи залежні – 15.

За рівнем розвитку країни материка – країни, що розвиваються.

Найбільша країна за площею  – Бразилія, також найбільш розвинена країна на материку.

Найбільш розвинені країни – Бразилія, Аргентина, Чилі, Перу.

8.       Екологічні проблеми

Основною причиною виникнення глобальних екологічних проблем с нераціональне природокористування.

Проблема виснаження природних ресурсів посилюється тим, що слаборозвинені країни намагаються подолати свою економічну відсталість за рахунок посиленої експлуатації природних ресурсів, що призводить до погіршення стану довкілля.

Забруднення атмосфери. Забруднення гідросфери.   Деградація земель.

The post Пам’ятка по темі “Південна Америка” appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Площа – 30,3 млн. км²  (ІІ місце у світі)

Африку майже посередині перетинає екватор, у зх. частині – нульовий меридіан. Північна частина Африки майже вдвічі ширша за південну. Африка водночас розташована у всіх півкулях Землі. Більша частина материка лежить між тропіками, тому переважна частина материка розташована у жаркому тепловому поясі.

Крайні точки:

Пн. – м. Рас-Енгела                                      Пд. – м. Голковий

Зх. – м. Альмаді                                             Сх. – м. Рас-Гафун

Африка оточена водами Атлантичного та Індійського океанів, з пн. омивається Середземним морем, на пн. сході – Червоним. Береги материка порізані слабко, найбільша затока – Гвінейська – омиває зх. узбережжя Африки в районі екватора, найбільший півострів – Сомалі, острів – Мадагаскар.

Від Європи Африка відділена Середземним морем та Гібралтарською протокою, від Азії – Червоним морем та Суецьким перешийком.

2.       Основні форми рельєфу

Материк лежить на давній  Африкано-Аравійській платформі. Рельєф переважно рівнинний.

Найвища точка – вулкан Кіліманджаро (5895 м), найнижча точка – западина Ассал (-155 м).

Основні форми рельєфу: Ефіопське нагір´я, Східноафриканське плоскогір’я, гори Атлас, Драконові гори, Капські гори, гори Рувензорі, вулкани Кіліманджаро, Карісімбі, Камерун.

3.       Особливості клімату

Значна частина материка має високі температури, тому Африка вважається найжаркішим материком. Тут є області, де температура повітря деколи перевищує +50 ̊С

Південно-східний пасат дме з Індійського океану, тому приносить вологі повітряні маси. Північно-східний пасат дме з Євразії і викликає суху погоду. Південно-західні повітряні маси затримують Драконові і Капські гори, що впливає на перерозподіл опадів: велику їх кількість одержують прибережні райони, а за горами опадів мало.

Малозволоженими є північно-західне узбережжя (через холодну Канарську течію), південно-західне (через холодну Бенгельську течію), східне (через холодну Сомалійську). І навпаки, добре зволоженими є західні і південно-східні береги завдяки теплим течіям (відповідно, Гвінейській та Мозамбіцькій).

Кліматичні умови дзеркально повторюються від екватора до країв материка. На території Африки виділяються екваторіальний, два субекваторіальні, два тропічні пояси. Крайні південна та північна частини материка розташовані у субтропічних поясах.

4.       Води суходолу

Порівняно невелика кількість вод суходолу. Украй нерівномірний розподіл внутрішніх вод поверхнею материка. Річки мають, в основному, дощове живлення. На річках розташована велика кількість порогів та водоспадів, що зумовлює великі запаси гідроенергії. Також характерні сухі русла річок, що пересихають в сухі сезони.

Більшість африканських озер розташовані у Південно-Східній Африці. У тектонічних улоговинах розмістилися витягнуті за формою та дуже глибокі озера.

Африка багата на підземні води, величезні запаси яких зосереджені в артезіанських басейнах Сахари. У пустелях, де підземні води розташовані близько до поверхні, утворюються оазиси.

Основні річки:

Ніл – найдовша річка світу;

Конго – в екваторіальному і субекваторіальному кліматичному поясах – багатоводна протягом року (найбільш повноводна річка Африки);

Нігер – річка у Західній частині Африки, третя за довжиною і площею басейну на материку;

Замбезі – має один з найбільших водоспадів – Вікторія;

Оранжева – найдовша річка у Південній Африці.

Основні озера:

Танганьїка – найдовше із прісноводних озер світу;

Вікторія – найбільше за площею озеро в Африці;

Чад – площа озера міняється залежно від опадів і розливу річок, що впадають у нього;

Ньяса (Малаві) – третє за площею і найбільш південне з озер Великої  Рифтової долини у Східній Африці, яке заповнює глибоке провалля у земній корі. Це дев’яте за розміром і третє за глибиною (після Байкалу і Танганьїки) серед прісноводних водойм світу.

5.       Природні зони

6.       Населення

Середня густота:  близько 25 осіб/км²

7.       Головні держави

Кількість країн, включаючи залежні – 62

Найбільша країна за площею  – Алжир

Найбільша країна за населенням – Нігерія

Найбільш розвинені країни – ПАР, Алжир, Єгипет, Нігерія, Габон, Маврикій і Сейшели

8.       Екологічні проблеми

The post Пам’ятка по темі “Африка” appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Площа –  14 млн. км²

Антарктида лежить на півдні планети. Більша частина материка розташована у Східній півкулі. Майже повністю знаходиться всередині Південного полярного кола. Майже в центрі материка розташований Південний полюс. Значно віддалена від ін. материків. Від Пд. Америки її відділяє протока Дрейка завширшки близько 900 км. Омивається водами 3-х океанів – Тихого, Атлантичного, Індійського. Більшу частину берегової лінії утворюють краї льодовика, що являють собою крижані урвища заввишки декілька десятків метрів. Виділяють тільки півострів Антарктичний та Південні Шетландські острови.

2.       Основні форми рельєфу

Під льодяним покривом Антарктида являє собою давню платформу.

Східна (Велика) Антарктида – більш піднята частина материка. Представлена плоскогір’ями та плитами з висотами 600-800 м. Західна (Мала) Антарктида – переважно низовинна частина. Під тиском льоду гірські породи прогнулися і майже 70% Західної Антарктиди лежить нижче рівня моря.

Трансантарктичні гори (Антарктичні Анди) – гігантські гірські ланцюги протяжністю майже 5000 км та заввишки понад 4000 м.

Найвища точка материка – Масив Вінсон – 4892 м, найнижча – Западина Бентлі (заповнена льодом) – 2555 м нижче від рівня моря.

3.       Особливості клімату

Антарктида – найхолодніший материк. Особливо суворим є клімат внутрішніх районів матрика. Середні добові температур там навіть влітку не піднімаються вище за -30°С, а взимку сягають -70°С. На станції «Восток» зареєстрована найнижча температура -89,2°С.

Уся територія материка, за винятком Антарктичного півострова, розташована в антарктичному кліматичному поясі. Усю поверхню материка займає льодова пустеля. Тільки подекуди на узбережжі та прилеглих островах зустрічаються вільні від льоду ділянки – антарктичні оазиси.

Над материком панують сухі і холодні повітряні маси.

4.       Води суходолу

Майже всі перебувають у твердому стані у вигляді льоду та снігу; в оазисах – місцях на узбережжях, де сніг лежить тільки взимку, – невеликі озера.

5.       Природні зони

6.       Населення

В Антарктиді немає постійного населення. Її міжнародний статус такий, що вона не належить жодній державі. Вчені усіх країн світу можуть  займатися на континенті науковими дослідами. Сьогодні свої наукові стації в Антарктиді мають 18 держав, серед яких Україна. На Антарктичному півострові знаходиться українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський».

7.       Головні держави

На материку розташована лише одна держава – Австралійський союз або Австралія. Країна нині знаходиться на 13 місці у світі за рівнем розвитку економіки і  займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров’я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав.

8.       Екологічні проблеми

Суворі умови материка обумовили виживання дуже невеликої кількості організмів, але їм загрожує більш страшний ворог – людина. Охорона природних багатств Антарктиди не є новою: острів Маккуорі був оголошений заповідником ще у 1933 році. Біологічні ресурси Антарктиди великі, але людина може легко їх знищити. Тому їх вивчення, розробка та впровадження раціональних способів природокористування – нагальна потреба всього людства планети.

The post Пам’ятка по темі “Антарктида” appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Площа –  7,7 млн. км²

Австралія – найменший за площею материк, повністю знаходиться у південній півкулі, віддалений від усіх інших континентів на значну відстань. Лише на півночі архіпелаги островів і внутрішні моря зв’язують його з Південно-Східною Азією. Південний тропік проходить через середину материка. Більша частина Австралії розташована в тропічних широтах.

Крайні точки:

Пн. – м. Йорк                                                  Пд. – м. Південно-Східний

Зх. – м. Стіп-Пойнт                                       Сх. – м. Байрон

Із заходу Австралія омивається Індійським океаном, зі сходу – Тихим. Уздовж північно-східного узбережжя простягнувся найбільший у світі кораловий риф – Великий Бар’єрний риф, який ускладнює судноплавство. Береги материка розчленовані слабо, тому в Австралії  мало заток, сприятливих для будівництва портів.

2.      Основні форми рельєфу

Материк лежить на давній  Австралійській платформі. Рельєф переважно низовинний. Це найнижчий материк. Лише на східній окраїні розташовані невисокі, сильно зруйновані гори – Великий Вододільний хребет.

Найвища точка – гора Косцюшко (2228 м), найнижча точка – западина поблизу озера Ейр (-16 м).

Основні форми рельєфу: Великий Вододільний хребет, гори Австралійскі Альпи, Західноавстралійське плоскогір’я, гори Вудрофф і Зіл, Центральна низовина, рівнина Налларбор.

3.      Особливості клімату

Австралія – найпосушливіший материк, що пояснюється його положенням у тропічних широтах. Опадів випадає у 5 разів менше, ніж в Африці. Більша частина континенту перебуває в області тропічного максимум атмосферного тиску. ¾ поверхні материка має недостатнє зволоження. Велика сума сонячної радіації, великі коливання річної амплітуди t°. Ослаблений вплив навколишніх водних просторів на внутрішні частини материка. На більшій частині Австралії переважають пасати. Північ материка знаходиться під впливом північно-західних екваторіальних мусонів.

Розрізняють кліматичні пояси: субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний (о. Тасманія).

4.      Води суходолу

Слабко розвинена річкова мережа. Живлення річок дощове, характерні тимчасові водотоки – кріки. Більшість озер – безстічні, багато з яких заповнюється тільки під час дощів, засолені. Є великі запаси підземних вод.

Мюррей із притокою Дарлінг (2740 км) – найбільша річкова система на материку з постіним коливанням рівня води, живиться дощовими й частково сніговими водами. Улітку річка повноводна, в дощовий період нерідко виходить з берегів, взимку міліє.

Близько 800 озер. Більшість із сучасних озер (Торренс, Фроум, Амадієс та ін.) є сухими котловинами, які заповнені глинисто-солончаковим мулом і вкриті шаром солі чи гіпсу. Вони наповнюються водою лише після злив, які випадають у Західній Австралії раз на кілька років. Озеро Ейр – найбільше в Австралії, лежить нижче рівня моря на 12 м, більшу частину року складається із декількох водойм, іноді пересихає повністю і перетворюється на солончак, у дощовий період перетворюється на величезну водну поверхню площею 15 тис. км²

5.  Природні зони

Австралійський материк тривалий час перебував в умовах ізоляції від ін. частин світу, тому його органічний світ дуже своєрідний. Так, більшість видів австралійських рослин (75%) та тварин (понад 95%) водяться тільки на цьому материку. Такі рослини і тварини називають ендеміками.

Крім того, багато видів рослин і тварин збереглися з давніх геологічних епох. Їх називають реліктами.

6.    Населення

Середня густота:  близько 2,1 осіб/км² (найнижча у світі)

7.      Головні держави

На материку розташована лише одна держава – Австралійський союз або Австралія. Країна нині знаходиться на 13 місці у світі за рівнем розвитку економіки і  займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров’я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав.

8.      Екологічні проблеми

Катастрофічно швидко щезають лісові масиви, під загрозою зникнення опиняється багато видів тварин, все більше поширюється ерозія ґрунтів і деградація кормових угідь. В основних сільськогосподарських районах «пшенично-вівчарського поясу» на південному сході і південному заході материка використання великих масивів земель утруднено у зв’язку з процесами вторинного засолення і прискореної ерозії. Опустелювання стає для Австралії не менш важливою проблемою, ніж для деяких районів Африки чи Азії.

The post Пам’ятка по темі “Австралія” appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Затоки: Мексиканська, Гудзонова, Каліфорнійська.

Півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска.

Острови:  Гренландія, Ньюфаундленд, Канадський Арктичний архіпелаг, Великі і Малі Антильські та Алеутські острови.
2.      Основні форми рельєфу
Рельєф материка дуже різноманітний. Північноамериканські Кордільєри разом із Південноамериканськими Андами утворюють найбільшу гірську систему світу, що простягається більше, ніж на 18 тис. км. Пересічні висоти сягають 5-6 тис. м. Тут розташовані великі льодовики, багато вулканів.  Підняттю Північноамериканської платформи (канадському щиту) відповідає Лаврентійська височина з абсолютними висотами близько 1500 м. У південному напрямку височини поступово змінюються низовинами.
Аппалачі – давні гори, простягаються на 2100 км.
Найвища точка – гора Мак-Кінлі (6193 м), найнижча точка – Долина Смерті (-86 м).
Також виділяють: Скелясті гори, Великі рівнини, Центральні рівнини, Приатлантичну низовину і Примексиканську низовини, вулкани: Попокатепетль, Тахумулько, Момотомбо, Коліма, Орисаба…
3.      Особливості клімату
Кліматичні умови Пн. Америки характеризуються надзвичайною різноманітністю, що обумовлюється значною протяжністю материка з півночі на південь. У південні райони протягом року надходить велика кількість сонячної радіації, а в північні – незначна. У результаті нерівномірного прогрівання утворюються активні рухи повітряних мас із півночі на південь та у зворотньому напрямку. Гірські масиви, що розташовані майже меридіанально, створюють ефект «аеродинамічної труби», якою проносяться руйнівні смерчі – торнадо. Географічне положення значної території материка в субарктичних та помірних широтах, обумовлює значний вплив західного переносу повітряних мас. Цей вплив найбільшою мірою відчувається на Тихоокеанському узбережжі та західних схилах Кордільєр.
Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану.
Холодні течії (Лабрадорська та Каліфорнійська) знижують температуру повітря й кількість опадів на північному сході й південному заході материка. Теплі течії (Аляскинська і Гольфстрім) цілий рік сприяють підвищенню температури на північному заході і південному сході материка.
Материк лежить майже у всіх кліматичних поясах, крім екваторіального. Більша частина лежить у помірному кліматичному поясі. Значні площі на півночі займають холодні пояси – субарктичний та арктичний. Південна частина материка розташована у субарктичному, тропічному та субтропічному поясах виділяють кліматичні області, які відрізняються режимом опадів та температур.
4.      Води суходолу
Північна Америка добре забезпечена водними ресурсами. На материку протікає одна з найбільших річок світу – Міссісіпі, розміщена гігантська озерна система Великих озер, територія сучасного зледеніння досягає 2 млн км² . Велика кількість болі та значні запаси підземних вод. Багаторічна мерзлота займає пвнічні райони материка, острови та півострови.
Найбільші річки: Міссісіпі (з Міссурі), Макензі, Юкон, Св. Лаврентія, Ріо-Гранде, Нельсон, Колорадо, Колумбія
Найбільші озера: Верхнє, Гурон, Мічиган, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Ері, Вінніпег, Онтаріо
Водоспади: Ріббон, Аппер-Йосеміте, Сільвер-Странд, Покривало Нареченої.
5.      Природні зони

6.      Населення

Середня густота:  близько 31 особа/км²
Усього країн із залежними – 38.

7.      Головні держави

На материку розташовані найбільш розвинуті країни світу Канада та США
8.      Екологічні проблеми
Виснаження орних земель, забруднення водойм, вимирання унікальних видів тварин, скорочення площ природної рослинності. Погіршення складу атмосфери, що згубно впливає на рослинний і тваринний світ материка і спричиняє погіршення стану здоров’я людей.
Розорювання земель фактично призвело до знищення природних комплексів прерій і широколистяних лісів. У районах інтенсивного землеробства стоки з полів, які містять хімікати, призвели до забруднення водойм, підземних вод. Найбільш згубні наслідки для стану природних комплексів виникають у результаті видобування корисних копалин.

The post Пам’ятка по темі “Північна Америка” appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

Материки: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида, Австралія

Частини світу: Європа, Азія, Африка, Америка, Антарктида, Австралія

Океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий

Тема «Океани Землі»

Тихий океан

Моря: Берингове, Південно-Китайське, Жовте, Коралове, Охотське, Тасманове, Уедделла, Фіджі, Філіппінське, Східно-Китайське, Японське

Затоки: Аляска, Каліфорнійська

Протоки: Бассова, Берингова, Дрейка, Корейська, Магелланова, Тайванська, Торресова

Жолоби: Маріанський, Перуанський

Теплі течії: Аляска, Південно-Австралійська, Куросіо, Міжпасатна протитечія, Північна Пасатна, Північно-Тихоокеанська, Південна Пасатна

Холодні течії: Західних вітрів, Каліфорнійська, Курило-Камчатська, Перуанська

Острови: Алеутські, Гавайські, Калімантан, Сулавесі, Курильські, Нова Зеландія, Пасхи, Самоа, Тайвань, Тасманія, Фіджі, Філіппінські, Японські

Півострови: Аляска, Індокитай, Каліфорнія, Камчатка, Корея, Малакка.

Атлантичний океан

Моря: Балтійське, Карибське, Північне, Середземне, Чорне, Саргасове, Лабрадор

Затоки: Біскайська, Гвінейська, Мексиканська

Протоки: Гібралтарська, Гудзонова, Данська, Дрейка, Магелланова

Жолоб: Пуерто-Ріко.

Теплі течії: Бразильська, Гвіанська, Гвінейська, Гольфстрім, Північна Пасатна, Південна Пасатна, Північноатлантична

Холодні течії: Бенгельська, Західних вітрів, Канарьска, Лабрадорська. Фолклендська

Острови: Великі Антильські, Бермудські, Великобританія, Гренландія, Ірландія, Ісландія, Вогняна Земля, Фолклендські (Мальвінскі).

Півострови: Аппенінський, Лабрадор, Мала Азія, Піренейський, Скандинавський, Флорида, Юкатан, Балканський

Індійський океан

Моря: Андаманське, Аравійське, Червоне, Тиморське, Арафурське

Затоки: Аденська, Бенгальська, Велика Австралійська, Перська, Оманська

Протоки: Баб-ель-Мандебська, Малаккська, Мозамбіцька

Жолоб: Зондський

Теплі течії: Мозамбіцька, Мусонна, Мису Голкового, Південна Пасатна, Мадагаскарська

Холодні течії: Західноавтралійська, Західних вітрів, Сомалійська

Острови: Суматра, Ява, Коморські, Мадагаскар, Мальдівські, Сейшельські, Шрі-Ланка, Тасманія

Півострови: Аравійський, Індостан, Малакка, Сомалі

Північний Льодовитий океан

Моря: Баренцеве, Бофорта, Баффіна, Біле, Східносибірське, Гренландське, Карське, Лаптєвих, Чукотське

Затоки: Гудзонова

Протоки: Берингова

Теплі течії: Норвезька, Шпіцбергенська, Західногренландська

Холодні течії: Трансарктична

Острови: Врангеля, Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Нова Земля, Північна Земля, Шпіцберген, Новосибірські

Півострови: Таймир, Чукотський, Ямал, Скандинавський

Тема «Африка»

Океани: Атлантичний, Індійський

Моря: Середземне, Червоне

Затоки: Гвінейська, Аденська

Протоки: Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська, Мозамбіцька

Теплі течії: Гвінейська, Мозамбіцька

Холодні течії: Канарська, Бенгельська, Сомалійська

Острови: Канарські, Коморські, Мадагаскар, Зеленого Мису

Півострови: Сомалі

Крайні точки: м. Рас-Енгела, м. Голковий (Агульяс), м. Альмаді, м. Рас-Гафун

Канал: Суецький

Гори: Атлас, Драконові, Капські, Рувензорі, Ефіопське нагір’я

Вулкан: Кіліманджаро, Камерун

Річки: Ніл, Конго, Нігер, Сенегал, Замбезі, Лімпопо, Оранжева

Озера: Вікторія, Чад, Танганьїка, Ньяса, Рудольф

Водоспади: Вікторія, Лівінгстона, Стенлі

Пустелі: Сахара, Лівійська, Наміб, Калахарі

Тема «Австралія і Океанія»

Океани: Індійський, Тихий

Моря: Арафурське, Тиморське, Коралове, Тасманове

Затоки: Велика Австралійська. Карпентарія

Протоки: Бассова, Торресова

Теплі течії: Східноавстралійська

Холодні течії: Західних Вітрів

Острови: Нова Гвінея, Тасманія

Півострови: Кейп-Йорк, Арнем-Ленд

Крайні точки: м. Йорк, м. Південно-Східний, м. Стіп-Пойнт, м. Байрон

Гори: Великий Вододільний хребет, Австралійські Альпи, г. Косцюшко

Річки: Муррей, Дарлінг, Купер-Крік

Озера: Ейр

Пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія

Тема «Антарктида»

Океани: Атлантичний, Індійський, Тихий

Моря: Амундсена, Беллінсгаузена, Росса, Уедделла

Протоки: Дрейка

Холодні течії: Західних Вітрів

Острови: Петра І, Беркнер

Півострови: Антарктичний

Гори: масив Вінсон

Вулкан: Еребус

Тема «Південна Америка»

Океани: Атлантичний, Тихий

Моря: Карибське

Затоки: Ла-Плата

Протоки: Дрейка, Магелланова

Теплі течії: Гвіанська, Бразильська

Холодні течії: Перуанська, Фолклендська, Західних Вітрів

Острови: Вогняна Земля, Фолклендські (Мальвінські), Галапагос, Трінідад

Крайні точки: м. Гальїнас, м. Фроуерд, м. Паріньяс, м. Кабу-Бранку

Канал: Панамський

Гори: Анди, Аконкагуа

Вулкан: Котопахі

Річки: Амазонка, Мадейра, Оріноко, Парана, Сан-Франсиску, Парагвай, Уругвай

Озера: Маракайбо, Тітікака

Водоспади: Анхель, Ігуасу

Пустелі: Атакама

Тема «Північна Америка»

Океани: Атлантичний, Тихий, Північний Льодовитий

Моря: Баффіна, Берингове, Бофорта, Чукотське, Карибське

Затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска, Святого Лаврентія

Протоки: Берингова, Гудзонова, Данська, Девіса, Флоридська, Юкатанська

Теплі течії: Аляскінська, Антильское, Гольфстрим

Холодні течії: Каліфорнійська, Лабрадорська

Канал: Панамський

Острови: Алеутські, Баффінова Земля, Ванкувер, Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Святого Лаврентія, Великі (Ямайка, Гаїті, Куба, Пуерто-Ріко) і Малі Антильські

Півострови: Аляска, Каліфорнія, Лабрадор, Флорида, Юкатан

Крайні точки: м. Мерчінсон, м. Мар’ято, м. Принца Уельського, м. Сент-Чарльз

Гори: Аппалічі, Кордільєри, Сьєрра-Невада, Скелясті гори, г. Мак-Кінлі

Вулкан: Орісабо, Попокатепетль, Санфорд

Річки: Міссісіпі, Міссурі, Макензі, Юкон, Святого Лаврентія, Ріо-Гранде, Колорадо, Нельсон

Озера: Верхнє, Гурон, Мічіган, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Ері, Вінніпег, Онтаріо, Нікарагуа, Атабаска

Водоспади: Ніагарський, Ріббон

Пустелі: Чіуауа, Сонора, Мохаве

Тема «Євразія»

Океани: Атлантичний, Тихий, Індійський, Північний Льодовитий

Моря:  Аравійське, Балтійське, Баренцеве, Берингове, Біле, Східнокитайське, Східносибірське, Чукотське, Жовте, Норвезьке, Карське, Охотське, Північне, Середземне, Філіппінське, Чорне, Південнокитайське, Японське

Затоки: Бенгальська, Біскайська, Перська, Оманська

Протоки: Баб-ель-Мандебська, Берингова, Босфор, Гібралтарська, Дарданелли, Корейська, Ла-Манш, Малаккська, Ормузька

Теплі течії: Куросіо, Мусонна, Північноатлантична

Холодні течії: Курило-Камчатська

Канал: Суецький

Острови: Великобританія, Врангеля, Ірландія, Ісландія, Калімантан, Кіпр, Нова Земля, Новосибірські, Північна Земля, Сахалін, Сіцілія, Суматра, Сулавесі, Тайвань, Філіппінські, Шпіцберген, Шрі-Ланка, Ява, Японські

Півострови: Аппенінський, Аравійський, Індокитай, Індостан, Камчатка, Корея, Крим, Малакка, Мала Азія, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотка, Ямал

Крайні точки: м. Челюскін, м. Піай, м. Рока, м. Дежньова

Гори: Альпи, Гімалаї, Іранське нагір’я, Кавказ, Карпати, Куньлунь, Памир, Тибет, Тянь-Шань, Уральські,  г. Джомолунгма, г. Мон-Блан

Вулкан: Ключевська Сопка, Кракатау, Фудзіяма, Етна

Річки: Амдарья, Амур, Брахмапутра, Волга, Ганг, Дунай, Євфрат, Єнисей, Інд, Лєна, Меконг, Обь, Рейн, Сирдарья, Тигр, Янцзи

Озера: Аральське море, Байкал, Балхаш, Каспійське море, Мертве море, Ладозьке

Пустелі: Великий Нефуд, Гобі, Каракуми, Руб-ель-Халі, Такла-Макан, Тар

The post Перелік географічної номенклатури з курсу «Географія материків і океанів» appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.

The post Обучая – учусь! (продолжение) appeared first on Приватна школа Київ | Афіни.