<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>самостоятельная работа Archives - Приватна школа Київ | Афіни</title>
	<atom:link href="https://www.athens.kiev.ua/tag/samostoyatelnaya-rabota/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://www.athens.kiev.ua/tag/samostoyatelnaya-rabota/</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Sat, 03 Aug 2024 16:51:40 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.5.7</generator>

<image>
	<url>https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2023/07/athens-logo.png</url>
	<title>самостоятельная работа Archives - Приватна школа Київ | Афіни</title>
	<link>https://www.athens.kiev.ua/tag/samostoyatelnaya-rabota/</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Что читать летом будущим второклассникам</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/chto-chitat-letom-buduschim-vtoroklassnikam/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 01 Jun 2017 06:20:07 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[1-й ступінь]]></category>
		<category><![CDATA[2-й ступінь]]></category>
		<category><![CDATA[Початкова школа]]></category>
		<category><![CDATA[Шкільне життя]]></category>
		<category><![CDATA[каникулы]]></category>
		<category><![CDATA[литература]]></category>
		<category><![CDATA[начальная школа]]></category>
		<category><![CDATA[обучение]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/chto-chitat-letom-buduschim-vtoroklassnikam/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Фольклор Русские народные сказки. Українські народні казки. Литературная сказка Г. Х. Андерсен. Принцесса на горошине. Стойкий оловянный солдатик. А. Линдгрен. Три повести о Малыше и Карлсоне. Мио, мой Мио. В. Гауф. Калиф-аист. А. Милн. Винни Пух и все-все-все. Братья Гримм. Король Дроздобород. * Умная Эльза. Ш. Перро. Спящая красавица. Д. Родари. Путешествие Голубой стрелы. А.С. [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/chto-chitat-letom-buduschim-vtoroklassnikam/">Что читать летом будущим второклассникам</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h3>Фольклор</h3>
<ol>
<li>Русские народные сказки.</li>
<li>Українські народні казки.</li>
</ol>
<h3>Литературная сказка</h3>
<ol>
<li>Г. Х. Андерсен. Принцесса на горошине. Стойкий оловянный солдатик.</li>
<li>А. Линдгрен. Три повести о Малыше и Карлсоне. Мио, мой Мио.</li>
<li>В. Гауф. Калиф-аист.</li>
<li>А. Милн. Винни Пух и все-все-все.</li>
<li>Братья Гримм. Король Дроздобород. * Умная Эльза.</li>
<li>Ш. Перро. Спящая красавица.</li>
<li>Д. Родари. Путешествие Голубой стрелы.</li>
<li>А.С. Пушкин. Сказка о мертвой царевне и о семи богатырях. Сказка о царе Салтане…</li>
<li>П. Ершов. Конек-горбунок.</li>
<li>П. Бажов. Серебряное копытце. * Голубая змейка.</li>
<li>В. Катаев. Дудочка и кувшинчик.</li>
<li>К. Чуковский. Доктор Айболит. Тараканище. Бармалей.</li>
<li>М. Пляцковский. Разноцветные зверята.</li>
<li>Г. Цыферов. Как лягушонок искал папу.</li>
<li>А. Митяев Богатыри.</li>
</ol>
<h3>Рассказы о детях и для детей</h3>
<ol>
<li>Л. Толстой. Рассказы из «Русской азбуки».</li>
<li>Н. Носов. Живая шляпа. Дружок. Фантазеры. Карасик. Веселая семейка и другие рассказы. Приключения Незнайки и его друзей.</li>
<li>В. Драгунский. «Он живой и светится…»</li>
<li>В. Осеева. Волшебное слово. Почему? Синие листья.</li>
<li>Б. Житков. Как я ловил человечков.</li>
</ol>
<h3>О животных</h3>
<ol>
<li>В. Бианки. Синичкин календарь. Лесные домишки. Оранжевое горлышко.</li>
<li>Г. Снегирев. Скворец. Хитрый бурундучок и другие рассказы.</li>
<li>Н. Сладков. Разноцветная земля.  Лесные сказки.</li>
<li>М. Пришвин. Еж. Ребята и утята.</li>
</ol>
<h3>Русская классическая поэзия. Басни</h3>
<ol>
<li>А.С. Пушкин. «Зима! Крестьянин торжествуя…», «Румяной зарею…»</li>
<li>Н. Некрасов. «Не ветер бушует над бором…»</li>
<li>К. Бальмонт. Снежинка.</li>
<li>С. Есенин. «Поет зима – аукает…»</li>
<li>С. Черный. На коньках. Про девочку, которая нашла своего мишку. Кто?</li>
<li>И.А. Крылов. Лебедь, рак да щука. Стрекоза и муравей. Ворона и лисица.</li>
</ol>
<h3>Современная поэзия</h3>
<ol>
<li>Н. Рубцов. Воробей. Ворона.</li>
<li>А. Барто. В защиту Деда Мороза.</li>
<li>Г. Сапгир. Подарки весны. Садовник. Кошка и я. Лесная азбука. Четыре конверта. Сказка о лесной музыке.</li>
<li>Е. Трутнева. Осень.</li>
<li>И. Пивоварова. Долго мы искали. О чем мечтала туча. Синий вечер.</li>
<li>О. Дриз. Стеклышки. Пуговки. Сто весенних лягушат. Когда человеку шесть. Виолончель. Глоток воды.</li>
<li>Ю. Мориц. Это — да! Это — нет! Любимый пони. Пони.</li>
<li>Д. Родари. Поезд стихов.</li>
<li>В. Берестов. Сказки, песни, загадки. Мастер Птица.</li>
<li>В. Берестов. Жаворонок. По дороге в первый класс.</li>
<li>И. Токмакова. Плим.</li>
<li>Р. Сеф. Необычный пешеход. Ключ от сказки.</li>
<li>С.В. Михалков. Стихи для детей.</li>
</ol>
<h3>Українська література</h3>
<ol>
<li>Вірші Т.Г. Шевченка;</li>
<li>Байки Л.Глібова;</li>
<li>І.Я.Франко (вірші, оповідання) «Коли ще звірі говорили»;</li>
<li>Оповідання М.М. Коцюбинського;</li>
<li>Вірші і казки Лесі Українки;</li>
<li>Оповідання С.Васильченка, О.Копиленко, О.Іваненко;</li>
<li>Вірші Ліни Костенко ( «Бузиновий цар»);</li>
<li>Оповідання М.Стельмаха («Колосок до колоска», «Літо – літечко» «Гуси- лебеді летять», «Щедрий вечір»);</li>
<li>Гумористичні повісті і казки В.Нестайка («Казкові пригоди і таємниці»);</li>
<li>Легенди і перекази на теми : «Княжа доба», «Де козак , там і слава».</li>
</ol>
<h3></h3>
<h3></h3>
<h3></h3>
<h3></h3>
<h3></h3>
<h3></h3>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/chto-chitat-letom-buduschim-vtoroklassnikam/">Что читать летом будущим второклассникам</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Райдуга на III ступені</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/rajduga-na-iii-stupeni/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 12 Apr 2014 06:09:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Наші досягнення]]></category>
		<category><![CDATA[Портфоліо проєктів старшої школи]]></category>
		<category><![CDATA[Прес-центр]]></category>
		<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[Школа онлайн старшої школи]]></category>
		<category><![CDATA[портфолио]]></category>
		<category><![CDATA[презентации]]></category>
		<category><![CDATA[проекты]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[творчество]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/rajduga-na-iii-stupeni/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Діти різні. За здібностями і за інтересами. Вимагати все від усіх &#8211; нерозумно. А як тоді дізнатися: чи готові діти до нового виду діяльності, чи все справи успішно завершили на попередньому щаблі? Діти й дорослі третього ступеню вже знають відповідь! Запитайте у шестикласника – скільки кольорів райдуги в нього вже є. Над чим зараз працює? [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/rajduga-na-iii-stupeni/">Райдуга на III ступені</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a href="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2014/04/20140412_samo_1.jpg"><img decoding="async" class="alignleft size-thumbnail wp-image-23182" alt="samo_1"  src="https://www.athens.kiev.ua/wp-content/uploads/2014/04/20140412_samo_1-135x180.jpg" width="135" height="180" /></a>Діти різні. За здібностями і за інтересами. Вимагати все від усіх &#8211; нерозумно. А як тоді дізнатися: чи готові діти до нового виду діяльності, чи все справи успішно завершили на попередньому щаблі? Діти й дорослі третього ступеню вже знають відповідь! Запитайте у шестикласника – скільки кольорів райдуги в нього вже є. Над чим зараз працює? Над підвищенням учбового рейтингу (жовтогарячий колір),  чи готується до самопрезентації (зелений) або здобуває фіолетову смужку (участь у житті школи)? Зібрати всі кольори райдуги – мета кожного, яким способом – індивідуальний вибір дитини.</p>
<p>14 – 15 квітня на третьому ступені – подія : «Веселкова самопрезентація. Переходимо на IVступінь». Діти 6 класу працюють творчо, із натхненням. Навіть попередні «чернові» самопрезентації показали високий рівень самоорганізації та зацікавленності!</p>
<p>Запрошуємо дорослих IVступеню до нас у гості – на знайомство <img src="https://s.w.org/images/core/emoji/15.0.3/72x72/1f642.png" alt="🙂" class="wp-smiley" style="height: 1em; max-height: 1em;" /></p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/rajduga-na-iii-stupeni/">Райдуга на III ступені</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Жюль Верн и его сопровождение  курса &#8220;Science&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/zhjul-vern-i-ego-soprovozhdenie-kursa-science/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 20 Nov 2013 06:24:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Архів]]></category>
		<category><![CDATA[Завдання для 5 класу]]></category>
		<category><![CDATA[Креативне агентство]]></category>
		<category><![CDATA[Школа без стін]]></category>
		<category><![CDATA[домашнее задание]]></category>
		<category><![CDATA[интерактивные задания]]></category>
		<category><![CDATA[литература]]></category>
		<category><![CDATA[русский язык]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/zhjul-vern-i-ego-soprovozhdenie-kursa-science/</guid>

					<description><![CDATA[<p>В рамках проведения «Недели географии» состоялась научно-практическая конференция «Жюль Верн и его сопровождение  курса Science». Текст романа Ж. Верна «Дети капитана Гранта» как источник обучения биологии, географии, психологии, истории. В своих отчётах участники конференции продемонстрировали, что текст  романа служит не только источником захватывающего сюжета и поглощающего чтения, но и хорошим научным материалом для обучения. Предлагаем Вашему вниманию [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/zhjul-vern-i-ego-soprovozhdenie-kursa-science/">Жюль Верн и его сопровождение  курса &#8220;Science&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>В рамках проведения <span style="color: #000000;">«Недели географии»</span> состоялась научно-практическая конференция «Жюль Верн и его сопровождение  курса Science».</p>
<p>Текст романа Ж. Верна «Дети капитана Гранта» как источник обучения биологии, географии, психологии, истории.</p>
<p>В своих отчётах участники конференции продемонстрировали, что текст  романа служит не только источником захватывающего сюжета и поглощающего чтения, но и хорошим научным материалом для обучения.</p>
<p>Предлагаем Вашему вниманию творческие отчеты участников конференции.<b> </b></p>
<p align="center"><span style="color: #800000;"><b>Жюль</b><b> </b><b>Верн</b><b> </b><b>любил</b><b> </b><b>уроки</b><b> </b><b>географии</b><b>…</b></span></p>
<p>Без всякого сомнения, на уроках географии Жюль Верн был бы первым.</p>
<p>К такому выводу меня подтолкнуло прочтение романа «Дети капитана Гранта».</p>
<p>Автор своим романом хотел заинтересовать географией, познанием новых стран и континентов.</p>
<p>Хотел расширить знания людей, у которых не было возможности читать географические журналы, путешествовать…</p>
<p>Когда был написан роман «Дети капитана Гранта», стали популярными исследования Центральной Америки, Южной Америки, Полинезии, Новой Зеландии и Австралии.</p>
<p>Писатель сам не был на этих континентах, но писал так, как будто он был непосредственным участником экспедиции.</p>
<p>Умело используя информацию различных литературных источников по географии, Ж. Верну удалось осуществить проект – роман «Дети капитана Гранта».</p>
<p>Эта книга в увлекательной форме учит географии и истории.</p>
<p><b>Сизова</b><b> </b><b>Дашенька</b></p>
<p align="center"><span style="color: #800000;"><strong>Учебники по географии должны писать писатели</strong>&#8230;</span></p>
<p>Подсчитано, что 10 романов Ж.Верна переносят читателей в Европу,</p>
<p>4 романа в Азию, 3 романа – Австралию, 9 романов – в Америку,</p>
<p>3 романа – в Антарктиду, события 5 романов происходит в открытом море,</p>
<p>6 романов о путешествиях вокруг света.</p>
<p>Неужели 1 учебник по географии не написал бы великий писатель-географ?</p>
<p>Учебники по географии должны писать писатели в форме романов.</p>
<p>Приключенческие учебники по географии и …истории!</p>
<p>Жаль, что у Ж. Верна не было такого домашнего задания…</p>
<p style="text-align: left;"><b>Мария</b><b> </b><b>Заец</b><b> </b></p>
<p style="text-align: center;"><span style="color: #800000;"><b>Это</b><b> </b><b>мы</b><b> </b><b>проходили</b><b>, </b><b>это</b><b> </b><b>нам</b><b> </b><b>задавали</b><b>…</b></span><b></b></p>
<p>Копьяпо, Араукания, Думбартон, Аран, Малькольм Кестль, Патагония, Глазго, Шампань, Ротсей, Шотландия, остров Бьют,</p>
<p>Сидней, Новая Зеландия, Атлантика, заснеженные Анды, пылающий вулкан, обычаи племен…<br />
Обожаемая книга детства.</p>
<p>Ветер странствий, развевающий паруса, яхта «Дункан», акула, бутылка с посланием, увлекательное путешествие по 37-й параллели, Южная Америка и Австралия, шторм, сход лавины, сильнейшая грозовая буря, наводнение, аборигены, заснеженные Анды, пылающий вулкан, людоеды, индейцы, острова, смертельная опасность, честь и доблесть, отвага и настоящая дружба, история, география, флора и фауна – в этой книге, пожалуй, есть все для увлекательнейшего чтения и познания…</p>
<p>И это мы все вместе проходили, это нам задавали…</p>
<p><b>Моисеенко</b><b> </b><b>Илья и Бурцев Илья</b><b> </b></p>
<p style="text-align: center;"><span style="color: #800000;"><b>Жюль Верн  и его «Дети» заменяют </b><b>Discovery</b></span><b></b></p>
<p>Для глаз географа все любопытно: уметь видеть &#8211; это наука.</p>
<p>Есть люди, которые не умеют видеть и путешествуют так же &#8220;умно&#8221;, как какие-нибудь ракообразные. Но поверьте, я (мы) не из их школы.</p>
<p><b>Паганель и Маловичко Лиза </b><b> </b></p>
<p style="text-align: center;"><span style="color: #800000;"><b>Вооружаемся атласом и картой…</b></span></p>
<p>Мало кто любит работать с картами, атласами.</p>
<p>А вот за приключениями «Детей» так и хочется следить по карте.</p>
<p>Где они сейчас, куда их занесло, что это город?</p>
<p>Надо посмотреть по карте.</p>
<p>И ведь доставали карты, смотрели по интернету…</p>
<p>Узнали такие названия, которые раньше и не слышали.</p>
<p><b>Савченко Даня </b><b> </b></p>
<p style="text-align: center;"><span style="color: #800000;"><b>Все моменты хороши для приобретения знаний</b></span></p>
<p>Книга «Дети капитана Гранта» читается быстро и легко.</p>
<p>И хоть географические некоторые моменты несколько устарели, но все  же, информация поддается не как скучная лекция, а как замечательное приключение, во время которого персонажи учатся, спорят, ищут и растут во всех отношениях!</p>
<p>Не каждый современный человек сможет совершить таким же образом подобное путешествие. И не потому, что технически все можно сделать много быстрее, а всего лишь потому, что нет мотивации столь сильной, как была у персонажей.</p>
<p>Да, все они люди исключительные, со своими достоинствами и недостатками, но все же они совершили этот поход, не думая даже о том, чтобы получить от этого какую-либо выгоду!</p>
<p><b>Лавринчук Юля </b></p>
<p>Выражаем благодарность организаторам и всем участникам за широкий спектр исследований, имеющих научную ценность для самих участников конференции.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/zhjul-vern-i-ego-soprovozhdenie-kursa-science/">Жюль Верн и его сопровождение  курса &#8220;Science&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Південна Америка&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivdenna-amerika/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 19:18:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivdenna-amerika/</guid>

					<description><![CDATA[<p>1.       ФГП Площа – 18,3 млн. км² Південна Америка разом з Північною Америкою утворюють частину світу під загальною назвою Америка. Південна Америка повністю розташована у Західній півкулі. Екватор перетинає материк у північній частині. Основна частина Південної Америки лежить у жаркому тепловому поясі. Крайні точки: Пн. – м. Галлінас                                           Пд. – м. Фроуерд Зх. – м. [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivdenna-amerika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Південна Америка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>1.       </b><b>ФГП</b></p>
<p>Площа – 18,3 млн. км²</p>
<p>Південна Америка разом з Північною Америкою утворюють частину світу під загальною назвою Америка. Південна Америка повністю розташована у Західній півкулі. Екватор перетинає материк у північній частині. Основна частина Південної Америки лежить у жаркому тепловому поясі.</p>
<p>Крайні точки:</p>
<p>Пн. – м. Галлінас                                           Пд. – м. Фроуерд</p>
<p>Зх. – м. Паріньяс                                            Сх. – м. Кабу-Бранку</p>
<p>Із заходу південна Америка омивається водами Тихого океану, із сходу – Атлантичного. Північні береги омиває Карибське море. Береги материка порізані слабко, заток і островів небагато. Найбільший острів – Вогняна Земля, відділений від материка Магеллановою протокою.</p>
<p>Південна Америка з’єднується з Північною Панамським перешийком, через який прорито Панамський канал.</p>
<p>Від Антарктиди Південну Америку відділяє протока Дрейка.</p>
<p><b>2.       </b><b>Основні форми рельєфу</b></p>
<p>За особливостями рельєфу Південну Америку умовно поділяють на Гірський захід і Рівнинний схід. Рельєф рівнинної частини сформувався на Південноамериканській платформі. Із щитами платформи пов’язані <i>плоскогір’я – Бразильське і Гвіанське.</i> У прогинах платформи розташовані <i>низовини</i>, вкриті потужним шаром осадових порід – <i>Амазонська, Орінокська та Ла-Платська</i>. Скалдчаста область <i>Анд</i> – найдовша у світі (протяжність 9 тис. км). На формування рельєфу Анд значно вплинули зледеніння та водна ерозія гірських водотоків тощо.</p>
<p>Найвища точка – гора <i>Аконкагуа</i>(6962 м), найнижча точка – на півострові Вальдес (-40 м).</p>
<p><i>Найбільші вулкани</i>: Тупунгато, Льюльяйльяко, Гуальятірі, Сан-Педро, Котопахі.</p>
<p><b>3.       </b><b>Особливості клімату</b></p>
<p>Розташування Південної Америки в екваторіальних і тропічних широтах спричинює надходження великої кількості сонячної радіації. Більша частина території материка перебуває під впливом екваторіальних і тропічних повітряних мас. Лише на півдні клімат формується під впливом помірних повітряних мас. Південна Америка є найвологішим материком Землі. Переважна кількість вологи надходить з Атлантичного океану внаслідок пасатної циркуляції. Теплі Гвіанська та Бразильська течії сприяють збільшенню кількості опадів, а холодні Перуанська і Фолклендська течії, навпаки, зменшують. Східна рівнинна частина материка підпадає під вплив Атлантичного океану. На заході Анди заступають шлях повітряним масам Тихого океану.</p>
<p>В Андах кліматичні умови залежать від висотних поясів. Із підняттям у горах стає холодніше. Верхівки гір часто вкриті снігом та льодом. Біля підніжжя гір кліматичні умови відповідають кліматичним умовам того поясу, у межах якого вони розташовані.</p>
<p><b>4.       </b><b>Води суходолу</b></p>
<p>Південна Америка – найбагатший водами материк Землі. Живлення більшості річок – дощове. Окремі річки живляться водами від танення льодовиків та снігу в горах. Особливості геологічної будови материка визначили утворення в річищах річок численних водоспадів.</p>
<p><i>Основні річки: </i>Амазонка (найповноводніша річка у світі, має найбільшу у світі дельту), Мараньон, Укаялі, Ла-Плата, Парана, Мадейра, Оріноко, Токантінс, Парагвай, Уругвай.<i></i></p>
<p><i>Основні озера: </i>Маракайбо, Тітікака (найвисокогірніше із судноплавних озер у світі), Поопо, Буенос-Айрес.</p>
<p><i>Основні водоспади: </i>Анхель (найвищий водоспад у світі), Рорайма, Ігуасу.<i></i></p>
<p><b>5.       </b><b>Природні зони</b></p>
<table width="754" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="111">
<p align="center"><b>Назва</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="161">
<p align="center"><b>Географічне положення</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="180">
<p align="center"><b>Особливості клімату</b></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="302">
<p align="center"><b>Представники</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Рослинний світ</p>
</td>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Тваринний світ</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Зона вологих екваторіаль-них лісів</i></b> (сельва, Амазонія)</td>
<td valign="top" width="161">По обидва боки від екватора на Амазонській низовині</td>
<td valign="top" width="180">Теплий вологий протягом року</td>
<td valign="top" width="151">40 тис. видів рослин, серед яких різні види ліан та орхідей. Цінні породи дерев – каучуконос гевея, хінні, какао, динні, сейба, пальми</td>
<td valign="top" width="151">Дуже багатий тваринний світ: мавпи, мурахоїди, змії, багато птахів, особливо папуг, комах</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Савани та рідколісся (савани Пн. півкулі – льянос, Пд. Півкулі &#8211; кампос)</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Гвіанське, Бразильське плоскогір’я та Орінокська низовина</td>
<td valign="top" width="180">Чітко простежуються вологий та сухий сезони</td>
<td valign="top" width="151">Бразильські араукарії, воскові пальми, дерева небрача, кактуси, молочаї, злакові трави; долинами річок – вічнозелені галерейні ліси</td>
<td valign="top" width="151">Низькорослі  олені, свині-пекарі, броненосці, тапіри, ягуари, пуми, страуси нанду</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Субтропічний степ (пампа)</i></b></td>
<td valign="top" width="161">У нижніх течіях річок Парана та Уругвай</td>
<td valign="top" width="180">У західній частині дощів менше, у східній &#8211; більше</td>
<td valign="top" width="151">Злакові трави – тонконіг, помпасова, ковила, дике просо</td>
<td valign="top" width="151">Без горбі верблюди гуанако, олені, пампаські кішки, страуси нанду, багато видів гризунів</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>6.       </b><b>Населення</b></p>
<p>Середня густота:  близько 34 осіб/км².</p>
<p>Основні мови спілкування: іспанська, португальська.</p>
<table width="752" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td colspan="4" valign="top" width="752">
<p align="center">Населення Південної Америки</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="234">
<p align="center">Європеоїди</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Негроїди</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Монголоїди</p>
</td>
<td valign="top" width="140">
<p align="center">Мішані раси</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="234">Нащадки іспанців, португальців;Інші переселенці з країн Європи.</td>
<td valign="top" width="189">Нащадки африканців, які були привезені з Африки за часів рабовласництва</td>
<td valign="top" width="189">Індіанці – корінні жителі материка</td>
<td valign="top" width="140">Метиси;Мулати;Самбо.</p>
<p>&nbsp;</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>7.       </b><b>Головні держави</b></p>
<p>Кількість країн, включаючи залежні – 15.</p>
<p>За рівнем розвитку країни материка – країни, що розвиваються.</p>
<p>Найбільша країна за площею  &#8211; Бразилія, також найбільш розвинена країна на материку.</p>
<p>Найбільш розвинені країни – Бразилія, Аргентина, Чилі, Перу.</p>
<p><b>8.       </b><b>Екологічні проблеми</b></p>
<p>Основною причиною виникнення глобальних екологічних проблем с нераціональне природокористування.</p>
<p>Проблема виснаження природних ресурсів посилюється тим, що слаборозвинені країни намагаються подолати свою економічну відсталість за рахунок посиленої експлуатації природних ресурсів, що призводить до погіршення стану довкілля.</p>
<p>Забруднення атмосфери. Забруднення гідросфери.   Деградація земель.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivdenna-amerika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Південна Америка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Африка&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-afrika/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 17:22:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[геог]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-afrika/</guid>

					<description><![CDATA[<p>1.       ФГП Площа – 30,3 млн. км²  (ІІ місце у світі) Африку майже посередині перетинає екватор, у зх. частині – нульовий меридіан. Північна частина Африки майже вдвічі ширша за південну. Африка водночас розташована у всіх півкулях Землі. Більша частина материка лежить між тропіками, тому переважна частина материка розташована у жаркому тепловому поясі. Крайні точки: Пн. [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-afrika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Африка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>1.       </b><b>ФГП</b></p>
<p>Площа – 30,3 млн. км²  (ІІ місце у світі)</p>
<p>Африку майже посередині перетинає екватор, у зх. частині – нульовий меридіан. Північна частина Африки майже вдвічі ширша за південну. Африка водночас розташована у всіх півкулях Землі. Більша частина материка лежить між тропіками, тому переважна частина материка розташована у жаркому тепловому поясі.</p>
<p>Крайні точки:</p>
<p>Пн. – м. Рас-Енгела                                      Пд. – м. Голковий</p>
<p>Зх. – м. Альмаді                                             Сх. – м. Рас-Гафун</p>
<p>Африка оточена водами Атлантичного та Індійського океанів, з пн. омивається Середземним морем, на пн. сході – Червоним. Береги материка порізані слабко, найбільша затока – Гвінейська – омиває зх. узбережжя Африки в районі екватора, найбільший півострів – Сомалі, острів – Мадагаскар.</p>
<p>Від Європи Африка відділена Середземним морем та Гібралтарською протокою, від Азії – Червоним морем та Суецьким перешийком.</p>
<p><b>2.       </b><b>Основні форми рельєфу</b></p>
<p>Материк лежить на давній  Африкано-Аравійській платформі. Рельєф переважно рівнинний.</p>
<p>Найвища точка – вулкан Кіліманджаро (5895 м), найнижча точка – западина Ассал (-155 м).</p>
<p>Основні форми рельєфу: Ефіопське нагір´я, Східноафриканське плоскогір’я, гори Атлас, Драконові гори, Капські гори, гори Рувензорі, вулкани Кіліманджаро, Карісімбі, Камерун.</p>
<p><b>3.       </b><b>Особливості клімату</b></p>
<p>Значна частина материка має високі температури, тому Африка вважається найжаркішим материком. Тут є області, де температура повітря деколи перевищує +50 ̊С</p>
<p>Південно-східний пасат дме з Індійського океану, тому приносить вологі повітряні маси. Північно-східний пасат дме з Євразії і викликає суху погоду. Південно-західні повітряні маси затримують Драконові і Капські гори, що впливає на перерозподіл опадів: велику їх кількість одержують прибережні райони, а за горами опадів мало.</p>
<p>Малозволоженими є північно-західне узбережжя (через холодну Канарську течію), південно-західне (через холодну Бенгельську течію), східне (через холодну Сомалійську). І навпаки, добре зволоженими є західні і південно-східні береги завдяки теплим течіям (відповідно, Гвінейській та Мозамбіцькій).</p>
<p>Кліматичні умови дзеркально повторюються від екватора до країв материка. На території Африки виділяються екваторіальний, два субекваторіальні, два тропічні пояси. Крайні південна та північна частини материка розташовані у субтропічних поясах.</p>
<p><b>4.       </b><b>Води суходолу</b></p>
<p>Порівняно невелика кількість вод суходолу. Украй нерівномірний розподіл внутрішніх вод поверхнею материка. Річки мають, в основному, дощове живлення. На річках розташована велика кількість порогів та водоспадів, що зумовлює великі запаси гідроенергії. Також характерні сухі русла річок, що пересихають в сухі сезони.</p>
<p>Більшість африканських озер розташовані у Південно-Східній Африці. У тектонічних улоговинах розмістилися витягнуті за формою та дуже глибокі озера.</p>
<p>Африка багата на підземні води, величезні запаси яких зосереджені в артезіанських басейнах Сахари. У пустелях, де підземні води розташовані близько до поверхні, утворюються оазиси.</p>
<p><i>Основні річки:</i></p>
<p><i>Ніл</i> &#8211; найдовша річка світу;</p>
<p><i>Конго</i> &#8211; в екваторіальному і субекваторіальному кліматичному поясах – багатоводна протягом року (найбільш повноводна річка Африки);</p>
<p><i>Нігер </i>– річка у Західній частині Африки, третя за довжиною і площею басейну на материку;</p>
<p><i>Замбезі</i> – має один з найбільших водоспадів – Вікторія;</p>
<p><i>Оранжева</i> – найдовша річка у Південній Африці.</p>
<p><i>Основні озера:</i></p>
<p><i>Танганьїка – </i>найдовше із прісноводних озер світу;</p>
<p><i>Вікторія</i> – найбільше за площею озеро в Африці;</p>
<p><i>Чад</i> – площа озера міняється залежно від опадів і розливу річок, що впадають у нього;</p>
<p><i>Ньяса (Малаві)</i> – третє за площею і найбільш південне з озер Великої  Рифтової долини у Східній Африці, яке заповнює глибоке провалля у земній корі. Це дев’яте за розміром і третє за глибиною (після Байкалу і Танганьїки) серед прісноводних водойм світу.</p>
<p><b>5.       </b><b>Природні зони</b></p>
<table width="754" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="111">
<p align="center"><b>Назва</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="161">
<p align="center"><b>Географічне положення</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="180">
<p align="center"><b>Особливості клімату</b></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="302">
<p align="center"><b>Представники</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Рослинний світ</p>
</td>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Тваринний світ</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Зона вологих екваторіаль-них лісів</i></b> (гілея)</td>
<td valign="top" width="161">Територія узбережжя Гвінейської затоки та басейн річки Конго</td>
<td valign="top" width="180">Жаркий: +24…+26˚С протягом року. Вологий: понад 3000 мм опадів на рік, щоденні зливи</td>
<td valign="top" width="151">Багатоярусні ліси, близько 25 тис. видів рослин: сейба, пальми, каучуконоси, ліани, фікуси та ін.</td>
<td valign="top" width="151">Багато видів мавп, слони, носороги, леопарди, багато змій, птахів, комах</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Савани та рідколісся</i></b></td>
<td valign="top" width="161">У формі гігантської підкови огинає зону вологих екваторіальних лісів до 16˚-18˚ на півночі та майже до Південного тропіка на півдні</td>
<td valign="top" width="180">Характерні дві пори року: суха і волога. Кількість опадів від 250 до 2000 мм на рік.Середні температури повітря:  +15…+32˚С</td>
<td valign="top" width="151">Злакові трави, акації, деревоподібний молочай, пальми, баобаби (хлібні дерева), долинами річок – галерейні ліси</td>
<td valign="top" width="151">Буйволи, антилопи, зебри, жирафи, слони, носороги, бегемоти, крокодили, леви, гепарди, леопарди, шакали, гієни, страуси, марабу та ін.</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Пустелі й напівпустелі</i></b></td>
<td valign="top" width="161">У тропічному і частково субтропічному кліматичних поясах. Уздовж Північного тропіка – Сахара, на Південному тропіку – Калахарі і Наміб</td>
<td valign="top" width="180">Тропічний пустельний.Великі добові амплітуди температур.</p>
<p>Кількість опадів 100–200 мм на рік. Середні температури повітря: +16…+32˚С, максимальна &#8211; +58˚С (у тіні)</td>
<td valign="top" width="151">Незначна рослинність, колючі чагарники, верблюжі колючки, алое, види молочаю, дикі кавуни, вельвічія, в оазисах &#8211; пальми</td>
<td valign="top" width="151">Антилопи, ящірки, змії, багато комах, гієни, шакали, страуси, дрохви</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>6.       </b><b>Населення</b></p>
<p>Середня густота:  близько 25 осіб/км²</p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td colspan="3" valign="top" width="755">
<p align="center">Расовий склад населення Африки</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="252">
<p style="text-align: center;">Європеоїди (північ Африки)</p>
</td>
<td valign="top" width="252">
<p style="text-align: center;">Негроїди (на південь від Сахари)</p>
</td>
<td valign="top" width="252">
<p style="text-align: center;">Монголоїди (на острові Мадагаскар)</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td style="text-align: center;" valign="top" width="252">Араби<br />
Бербери</td>
<td style="text-align: center;" valign="top" width="252"> Пігмеї<br />
Бушмени<br />
Готтентоти<br />
Банту та ін.</td>
<td style="text-align: center;" valign="top" width="252">Малагасійці</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>7.       </b><b>Головні держави</b></p>
<p>Кількість країн, включаючи залежні &#8211; 62</p>
<p>Найбільша країна за площею  &#8211; Алжир</p>
<p>Найбільша країна за населенням – Нігерія</p>
<p>Найбільш розвинені країни – ПАР, Алжир, Єгипет, Нігерія, Габон, Маврикій і Сейшели</p>
<p><b>8.       </b><b>Екологічні проблеми</b></p>
<table width="754" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td valign="top" width="187"><b><i>назва</i></b></td>
<td valign="top" width="340"><b><i>Причини виникнення</i></b></td>
<td valign="top" width="227"><b><i>Заходи щодо вирішення</i></b></td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="187">Збільшення території пустель</td>
<td valign="top" width="340">Вирубування лісів, знищення трав’яного покриву через випас тварин</td>
<td valign="top" width="227">Створення «зеленого поясу»: насадження пальм, акацій, евкаліптів</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="187">Знищення лісів екваторіального поясу</td>
<td valign="top" width="340">Вирубування цінних порід  дерев</td>
<td valign="top" width="227">Відновлення лісових ділянок</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="187">Зменшення кількості диких тварин у саванах</td>
<td valign="top" width="340">Активне освоєння людиною природних територій, розорювання, розведення свійських тварин</td>
<td valign="top" width="227">Створення природних заповідних територій</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-afrika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Африка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Антарктида&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-antarktida/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 17:12:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-antarktida/</guid>

					<description><![CDATA[<p>1.       ФГП Площа –  14 млн. км² Антарктида лежить на півдні планети. Більша частина материка розташована у Східній півкулі. Майже повністю знаходиться всередині Південного полярного кола. Майже в центрі материка розташований Південний полюс. Значно віддалена від ін. материків. Від Пд. Америки її відділяє протока Дрейка завширшки близько 900 км. Омивається водами 3-х океанів – Тихого, [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-antarktida/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Антарктида&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>1.       </b><b>ФГП</b></p>
<p>Площа –  14 млн. км²</p>
<p>Антарктида лежить на півдні планети. Більша частина материка розташована у Східній півкулі. Майже повністю знаходиться всередині Південного полярного кола. Майже в центрі материка розташований Південний полюс. Значно віддалена від ін. материків. Від Пд. Америки її відділяє протока Дрейка завширшки близько 900 км. Омивається водами 3-х океанів – Тихого, Атлантичного, Індійського. Більшу частину берегової лінії утворюють краї льодовика, що являють собою крижані урвища заввишки декілька десятків метрів. Виділяють тільки півострів Антарктичний та Південні Шетландські острови.</p>
<p><b>2.       </b><b>Основні форми рельєфу</b></p>
<p>Під льодяним покривом Антарктида являє собою давню платформу.</p>
<p>Східна (Велика) Антарктида – більш піднята частина материка. Представлена плоскогір’ями та плитами з висотами 600-800 м. Західна (Мала) Антарктида – переважно низовинна частина. Під тиском льоду гірські породи прогнулися і майже 70% Західної Антарктиди лежить нижче рівня моря.</p>
<p>Трансантарктичні гори (Антарктичні Анди) – гігантські гірські ланцюги протяжністю майже 5000 км та заввишки понад 4000 м.</p>
<p>Найвища точка материка – Масив Вінсон &#8211; 4892 м, найнижча – Западина Бентлі (заповнена льодом) – 2555 м нижче від рівня моря.</p>
<p><b>3.       </b><b>Особливості клімату</b></p>
<p>Антарктида – найхолодніший материк. Особливо суворим є клімат внутрішніх районів матрика. Середні добові температур там навіть влітку не піднімаються вище за -30°С, а взимку сягають -70°С. На станції «Восток» зареєстрована найнижча температура -89,2°С.</p>
<p>Уся територія материка, за винятком Антарктичного півострова, розташована в антарктичному кліматичному поясі. Усю поверхню материка займає льодова пустеля. Тільки подекуди на узбережжі та прилеглих островах зустрічаються вільні від льоду ділянки – антарктичні оазиси.</p>
<p>Над материком панують сухі і холодні повітряні маси.</p>
<p><b>4.       </b><b>Води суходолу</b></p>
<p>Майже всі перебувають у твердому стані у вигляді льоду та снігу; в оазисах – місцях на узбережжях, де сніг лежить тільки взимку, &#8211; невеликі озера.</p>
<p><b>5.       </b><b>Природні зони</b></p>
<table width="741" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="111">
<p align="center"><b>Назва</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="219">
<p align="center"><b>Географічне положення</b></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="411">
<p align="center"><b>Представники</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="249">
<p align="center">Рослинний світ</p>
</td>
<td valign="top" width="161">
<p align="center">Тваринний світ</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Антарктична пустеля</i></b></td>
<td valign="top" width="219">Майже весь материк</td>
<td valign="top" width="249">
<p align="center">&#8211;</p>
</td>
<td valign="top" width="161">
<p align="center">&#8211;</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Антарктична тундра</i></b></td>
<td valign="top" width="219">Узбережжя, отрови, Антарктичний півострів</td>
<td valign="top" width="249">Три види квіткових рослин (луговик антарктичний, колобантус кіто), водорості, мохи, лишайники</td>
<td valign="top" width="161">Буревісники, пінгвіни, поморники, тюлені, 70 видів членистоногих</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Оазиси</i></b></td>
<td valign="top" width="219">Місцями на узбережжі материка</td>
<td valign="top" width="249">Водорості, лишайник, мохи</td>
<td valign="top" width="161">Комахи, кліщі</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>6.       </b><b>Населення</b></p>
<p>В Антарктиді немає постійного населення. Її міжнародний статус такий, що вона не належить жодній державі. Вчені усіх країн світу можуть  займатися на континенті науковими дослідами. Сьогодні свої наукові стації в Антарктиді мають 18 держав, серед яких Україна. На Антарктичному півострові знаходиться українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський».</p>
<p><b>7.       </b><b>Головні держави</b></p>
<p>На материку розташована лише одна держава – Австралійський союз або Австралія. Країна нині знаходиться на 13 місці у світі за рівнем розвитку економіки і  займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров&#8217;я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав.</p>
<p><b>8.       </b><b>Екологічні проблеми</b></p>
<p>Суворі умови материка обумовили виживання дуже невеликої кількості організмів, але їм загрожує більш страшний ворог – людина. Охорона природних багатств Антарктиди не є новою: острів Маккуорі був оголошений заповідником ще у 1933 році. Біологічні ресурси Антарктиди великі, але людина може легко їх знищити. Тому їх вивчення, розробка та впровадження раціональних способів природокористування &#8211; нагальна потреба всього людства планети.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-antarktida/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Антарктида&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Австралія&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-avstralija/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 17:08:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-avstralija/</guid>

					<description><![CDATA[<p>1.  ФГП Площа –  7,7 млн. км² Австралія – найменший за площею материк, повністю знаходиться у південній півкулі, віддалений від усіх інших континентів на значну відстань. Лише на півночі архіпелаги островів і внутрішні моря зв’язують його з Південно-Східною Азією. Південний тропік проходить через середину материка. Більша частина Австралії розташована в тропічних широтах. Крайні точки: Пн. [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-avstralija/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Австралія&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>1.  </b><b>ФГП</b></p>
<p>Площа –  7,7 млн. км²</p>
<p>Австралія – найменший за площею материк, повністю знаходиться у південній півкулі, віддалений від усіх інших континентів на значну відстань. Лише на півночі архіпелаги островів і внутрішні моря зв’язують його з Південно-Східною Азією. Південний тропік проходить через середину материка. Більша частина Австралії розташована в тропічних широтах.</p>
<p>Крайні точки:</p>
<p>Пн. – м. Йорк                                                  Пд. – м. Південно-Східний</p>
<p>Зх. – м. Стіп-Пойнт                                       Сх. – м. Байрон</p>
<p>Із заходу Австралія омивається Індійським океаном, зі сходу – Тихим. Уздовж північно-східного узбережжя простягнувся найбільший у світі кораловий риф – Великий Бар’єрний риф, який ускладнює судноплавство. Береги материка розчленовані слабо, тому в Австралії  мало заток, сприятливих для будівництва портів.</p>
<p><b>2.      </b><b>Основні форми рельєфу</b></p>
<p>Материк лежить на давній  Австралійській платформі. Рельєф переважно низовинний. Це найнижчий материк. Лише на східній окраїні розташовані невисокі, сильно зруйновані гори – Великий Вододільний хребет.</p>
<p>Найвища точка – гора Косцюшко (2228 м), найнижча точка – западина поблизу озера Ейр (-16 м).</p>
<p>Основні форми рельєфу: Великий Вододільний хребет, гори Австралійскі Альпи, Західноавстралійське плоскогір’я, гори Вудрофф і Зіл, Центральна низовина, рівнина Налларбор.</p>
<p><b>3.      </b><b>Особливості клімату</b></p>
<p>Австралія – найпосушливіший материк, що пояснюється його положенням у тропічних широтах. Опадів випадає у 5 разів менше, ніж в Африці. Більша частина континенту перебуває в області тропічного максимум атмосферного тиску. ¾ поверхні материка має недостатнє зволоження. Велика сума сонячної радіації, великі коливання річної амплітуди t°. Ослаблений вплив навколишніх водних просторів на внутрішні частини материка. На більшій частині Австралії переважають пасати. Північ материка знаходиться під впливом північно-західних екваторіальних мусонів.</p>
<p>Розрізняють кліматичні пояси: субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний (о. Тасманія).</p>
<p><b>4.      </b><b>Води суходолу</b></p>
<p>Слабко розвинена річкова мережа. Живлення річок дощове, характерні тимчасові водотоки – кріки. Більшість озер – безстічні, багато з яких заповнюється тільки під час дощів, засолені. Є великі запаси підземних вод.</p>
<p>Мюррей із притокою Дарлінг (2740 км) – найбільша річкова система на материку з постіним коливанням рівня води, живиться дощовими й частково сніговими водами. Улітку річка повноводна, в дощовий період нерідко виходить з берегів, взимку міліє.</p>
<p>Близько 800 озер. Більшість із сучасних озер (Торренс, Фроум, Амадієс та ін.) є сухими котловинами, які заповнені глинисто-солончаковим мулом і вкриті шаром солі чи гіпсу. Вони наповнюються водою лише після злив, які випадають у Західній Австралії раз на кілька років. Озеро Ейр – найбільше в Австралії, лежить нижче рівня моря на 12 м, більшу частину року складається із декількох водойм, іноді пересихає повністю і перетворюється на солончак, у дощовий період перетворюється на величезну водну поверхню площею 15 тис. км²</p>
<p><b>5.  Природні зони</b></p>
<table width="754" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="111">
<p align="center"><b>Назва</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="161">
<p align="center"><b>Географічне положення</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="180">
<p align="center"><b>Особливості клімату</b></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="302">
<p align="center"><b>Представники</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Рослинний світ</p>
</td>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Тваринний світ</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Зона вологих вічнозелених лісів</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Вузька смуга вздовж північно-східного узбережжя</td>
<td valign="top" width="180">Теплий, середні температури +24…+25˚С. Вологий: понад 1000 мм на рік, протягом усього року</td>
<td valign="top" width="151">Багатий видовий склад: евкаліпти (500 видів), араукарії, сосни, каурі, червоні кедри, пальми, папороті, понад  50 видів квітів і ліан</td>
<td valign="top" width="151">Сумчасті ведмеді, коала, багато птахів: райські птахи, папуги, казуари, широкороті коршуни та ін.</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Савани та рідколісся</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Поширені у 3-х кліматичних зонах, займають північну, східну (крім узбережжя) та південно-західну частини материка</td>
<td valign="top" width="180">Чітко виражені сухий та вологий періоди</td>
<td valign="top" width="151">Евкаліпти, акації, пляшкові дерева, злакові трави</td>
<td valign="top" width="151">Кенгуру (понад 50 видів), страуси ему, собака динго та ін.</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="111"><b><i>Пустелі й напівпустелі</i></b></td>
<td valign="top" width="161">На заході в центрі і півночі  материка (65% площі)</td>
<td valign="top" width="180">Сухий із значними добовими амплітудами температур</td>
<td valign="top" width="151">Чагарникові акації та евкаліпти, посухостійкі трави</td>
<td valign="top" width="151">Сумчасті кроти, земляні зайці, великі червоні кенгуру, собака динго, миші, комбати</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Австралійський материк тривалий час перебував в умовах ізоляції від ін. частин світу, тому його органічний світ дуже своєрідний. Так, більшість видів австралійських рослин (75%) та тварин (понад 95%) водяться тільки на цьому материку. Такі рослини і тварини називають <i>ендеміками.</i></p>
<p>Крім того, багато видів рослин і тварин збереглися з давніх геологічних епох. Їх називають <i>реліктами</i>.</p>
<p><b>6.    </b><b>Населення</b></p>
<p>Середня густота:  близько 2,1 осіб/км² (найнижча у світі)</p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td colspan="2" valign="top" width="755">
<p align="center">Сучасне населення Австралії</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="378">
<p align="center">Потомки переселенців</p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="378">
<p align="center">Корінне населення (аборігени)</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="378">Великої Британії           НімеччиниІталії                                 України та ін.</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b><b>7.      </b><b>Головні держави</b></b></p>
<p>На материку розташована лише одна держава – Австралійський союз або Австралія. Країна нині знаходиться на 13 місці у світі за рівнем розвитку економіки і  займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров&#8217;я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав.</p>
<p><b>8.      </b><b>Екологічні проблеми</b></p>
<p>Катастрофічно швидко щезають лісові масиви, під загрозою зникнення опиняється багато видів тварин, все більше поширюється ерозія ґрунтів і деградація кормових угідь. В основних сільськогосподарських районах «пшенично-вівчарського поясу» на південному сході і південному заході материка використання великих масивів земель утруднено у зв’язку з процесами вторинного засолення і прискореної ерозії. Опустелювання стає для Австралії не менш важливою проблемою, ніж для деяких районів Африки чи Азії.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-avstralija/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Австралія&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Північна Америка&#8221;</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivnichna-amerika/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Nov 2013 13:19:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Старша школа]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivnichna-amerika/</guid>

					<description><![CDATA[<p>1.      ФГП Площа –  24,2 млн. км² Лежить у Північній і Західній півкулях. Основна частина материка розташована між Північним тропіком і Північним полярним колом. На материку присутні усі кліматичні і географічні пояси, крім екваторіального. Більша частина материка – у помірному і холодному поясах. Крайні точки: Пн. – м. Мерчінсон             [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivnichna-amerika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Північна Америка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><b>1.      </b><b>ФГП</b><br />
Площа –  24,2 млн. км²<br />
Лежить у Північній і Західній півкулях. Основна частина материка розташована між Північним тропіком і Північним полярним колом. На материку присутні усі кліматичні і географічні пояси, крім екваторіального. Більша частина материка – у помірному і холодному поясах.<br />
Крайні точки:<br />
Пн. – м. Мерчінсон                                                      Пд. – м. Мар’ято<br />
Зх. – м. Принца Уельського                                     Сх. – м. Сент-Чарльз<br />
Розташована між Тихим (на заході) та Атлантичним (на сході) океанами. На півночі її береги омиває Північний Льодовитий океан, а на південному сході – теплі води Карибського моря. Із Південною Америкою її сполучає Панамський перешийок, через який прокладено Панамський канал. Від Євразії Північну Америку відокремлює Берингова протока.<br />
На півночі, північному заході  та північному сході береги сильно розчленовані.</p>
<p><i>Затоки:</i> Мексиканська, Гудзонова, Каліфорнійська.</p>
<p><i>Півострови:</i> Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска.</p>
<p><i>Острови:</i>  Гренландія, Ньюфаундленд, Канадський Арктичний архіпелаг, Великі і Малі Антильські та Алеутські острови.<br />
<b>2.      </b><b>Основні форми рельєфу</b><br />
Рельєф материка дуже різноманітний. Північноамериканські <i>Кордільєри</i> разом із Південноамериканськими Андами утворюють найбільшу гірську систему світу, що простягається більше, ніж на 18 тис. км. Пересічні висоти сягають 5-6 тис. м. Тут розташовані великі льодовики, багато вулканів.  Підняттю Північноамериканської платформи (канадському щиту) відповідає <i>Лаврентійська височина</i> з абсолютними висотами близько 1500 м. У південному напрямку височини поступово змінюються низовинами.<br />
<i>Аппалачі </i>– давні гори, простягаються на 2100 км.<br />
Найвища точка – гора Мак-Кінлі (6193 м), найнижча точка – Долина Смерті (-86 м).<br />
Також виділяють: Скелясті гори, Великі рівнини, Центральні рівнини, Приатлантичну низовину і Примексиканську низовини, вулкани: Попокатепетль, Тахумулько, Момотомбо, Коліма, Орисаба…<br />
<b>3.      </b><b>Особливості клімату</b><br />
Кліматичні умови Пн. Америки характеризуються надзвичайною різноманітністю, що обумовлюється значною протяжністю материка з півночі на південь. У південні райони протягом року надходить велика кількість сонячної радіації, а в північні – незначна. У результаті нерівномірного прогрівання утворюються активні рухи повітряних мас із півночі на південь та у зворотньому напрямку. Гірські масиви, що розташовані майже меридіанально, створюють ефект «аеродинамічної труби», якою проносяться руйнівні смерчі &#8211; <i>торнадо</i>. Географічне положення значної території материка в субарктичних та помірних широтах, обумовлює значний вплив західного переносу повітряних мас. Цей вплив найбільшою мірою відчувається на Тихоокеанському узбережжі та західних схилах Кордільєр.<br />
Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану.<br />
Холодні течії (Лабрадорська та Каліфорнійська) знижують температуру повітря й кількість опадів на північному сході й південному заході материка. Теплі течії (Аляскинська і Гольфстрім) цілий рік сприяють підвищенню температури на північному заході і південному сході материка.<br />
Материк лежить майже у всіх кліматичних поясах, крім екваторіального. Більша частина лежить у помірному кліматичному поясі. Значні площі на півночі займають холодні пояси – субарктичний та арктичний. Південна частина материка розташована у субарктичному, тропічному та субтропічному поясах виділяють кліматичні області, які відрізняються режимом опадів та температур.<br />
<b>4.      </b><b>Води суходолу</b><br />
Північна Америка добре забезпечена водними ресурсами. На материку протікає одна з найбільших річок світу – Міссісіпі, розміщена гігантська озерна система Великих озер, територія сучасного зледеніння досягає 2 млн км² . Велика кількість болі та значні запаси підземних вод. Багаторічна мерзлота займає пвнічні райони материка, острови та півострови.<br />
<i>Найбільші річки:</i> Міссісіпі (з Міссурі), Макензі, Юкон, Св. Лаврентія, Ріо-Гранде, Нельсон, Колорадо, Колумбія<br />
<i>Найбільші озера:</i> Верхнє, Гурон, Мічиган, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Ері, Вінніпег, Онтаріо<br />
<i>Водоспади:</i> Ріббон, Аппер-Йосеміте, Сільвер-Странд, Покривало Нареченої.<br />
<b>5.      </b><b>Природні зони</b></p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td rowspan="2" valign="top" width="154">
<p align="center"><b>Назва</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="161">
<p align="center"><b>Географічне положення</b></p>
</td>
<td rowspan="2" valign="top" width="147">
<p align="center"><b>Особливості клімату</b></p>
</td>
<td colspan="2" valign="top" width="283">
<p align="center"><b>Представники</b></p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="151">
<p align="center">Рослинний світ</p>
</td>
<td valign="top" width="132">
<p align="center">Тваринний світ</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Арктичні пустелі</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Більша частина о. Гренландія, о-ви Канадського Арктичного архіпелагу</td>
<td valign="top" width="147">Суворий, холодний, незначна кількість опадів</td>
<td valign="top" width="151">Дуже бідний видовий склад: мохи, лишайники, водорості</td>
<td valign="top" width="132">Лемінги, білі ведмеді, песці, вовки, тюлені, моржі, чайки, гагари</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Тундра</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Північне узбережжя материка до 54°-55° пн. ш. на сході</td>
<td valign="top" width="147">Довга холодна зима, панують низькі температури повітря. Літо коротке, прохолодне</td>
<td valign="top" width="151">Рослинність бідна: осики, мохи, лишайники, карликові чагарники, болотні трави</td>
<td valign="top" width="132">Північні олені – карібу, лемінги, песці, вівцебики, гуси, лебеді, гагари</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Хвойні ліси (тайга)</i></b></td>
<td valign="top" width="161">Простягається широкою смугою на півночі материка від Кордільєр до Атлантичного океану та займає західне узбережжя між 40°-60°  пн. ш.</td>
<td valign="top" width="147">Помірно континентальний клімат із довгою холодною сніжною зимою та відносно теплим літом</td>
<td valign="top" width="151">Чорна та біла ялини, піхти, сосни, бальзамічні ялиці, модрини. На Тихоокеанському узбережжі – туї, дугласії</td>
<td valign="top" width="132">Олені, лосі, рисі, вовки, куниці, ведмеді, росомахи, білки, зайці</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Змішані і широколистіні ліси (помірного кліматичного поясу)</i></b></td>
<td valign="top" width="161"></td>
<td valign="top" width="147"></td>
<td valign="top" width="151">Цукровий клен, бук, жовта береза, платан, тюльпанове дерево, біла і червона сосни</td>
<td valign="top" width="132">Бізон, бурий ведмідь, рись</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Степи (прерії)</i></b></td>
<td valign="top" width="161">У помірному поясі в центрі материка на Великих рівнинах</td>
<td valign="top" width="147">Відносно теплий помірно континентальний клімат із недостатнім зволоженням</td>
<td valign="top" width="151">Ковили, індіанська трава, злаки, різнотрав’я</td>
<td valign="top" width="132">Велика кількість гризунів – ховрахи, миші; лисиці, степові вовки-койоти; багато степових птахів</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Перемінно-вологі ліси (субтропічного кліматичного поясу)</i></b></td>
<td valign="top" width="161"></td>
<td valign="top" width="147"></td>
<td valign="top" width="151">Дуб, магнолія, пальма, болотний кипарис</td>
<td valign="top" width="132">Сільськогосподарські угіддя</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="154"><b><i>Напівпустелі і пустелі субтропічного поясу (у внутрішніх районах Кордільєр)</i></b></td>
<td valign="top" width="161"></td>
<td valign="top" width="147"></td>
<td valign="top" width="151">Полин, солянка, кактус, агава</td>
<td valign="top" width="132">Плазуни, гризуни, броненосець</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>6.      </b><b>Населення</b></p>
<p>Середня густота:  близько 31 особа/км²<br />
Усього країн із залежними – 38.</p>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="0">
<tbody>
<tr>
<td colspan="4" valign="top" width="755">
<p align="center">Населення Північної Америки</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Американці європейського походження</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Афроамериканці</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Американці-аборигени</p>
</td>
<td valign="top" width="189">
<p align="center">Представники мішаних рас</p>
</td>
</tr>
<tr>
<td valign="top" width="189">Нащадки англійців, ірландців, німців, у т. ч. українська діаспора – 1,6 млн. осіб</td>
<td valign="top" width="189">Нащадки рабів-африканців, які були завезені на материк у 16-19 ст.</td>
<td valign="top" width="189">
<ul>
<li>· Індіанці</li>
<li>· Алеути</li>
<li>· Ескімоси та інші</li>
</ul>
</td>
<td valign="top" width="189">
<ul>
<li>Мулати</li>
<li>Метиси</li>
<li>Креоли</li>
<li>Самбо та ін.</li>
</ul>
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><b>7.      </b><b>Головні держави</b></p>
<p>На материку розташовані найбільш розвинуті країни світу Канада та США<br />
<b>8.      </b><b>Екологічні проблеми</b><br />
Виснаження орних земель, забруднення водойм, вимирання унікальних видів тварин, скорочення площ природної рослинності. Погіршення складу атмосфери, що згубно впливає на рослинний і тваринний світ материка і спричиняє погіршення стану здоров’я людей.<br />
Розорювання земель фактично призвело до знищення природних комплексів прерій і широколистяних лісів. У районах інтенсивного землеробства стоки з полів, які містять хімікати, призвели до забруднення водойм, підземних вод. Найбільш згубні наслідки для стану природних комплексів виникають у результаті видобування корисних копалин.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/pamjatka-po-temi-pivnichna-amerika/">Пам&#8217;ятка по темі &#8220;Північна Америка&#8221;</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Перелік географічної номенклатури з курсу  «Географія материків і океанів»</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/perelik-geografichnoji-nomenklaturi-z-kursu-geografija-materikiv-i-okeaniv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 17 Nov 2013 07:12:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Архів]]></category>
		<category><![CDATA[география]]></category>
		<category><![CDATA[домашнее задание]]></category>
		<category><![CDATA[залік]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[старшая школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/perelik-geografichnoji-nomenklaturi-z-kursu-geografija-materikiv-i-okeaniv/</guid>

					<description><![CDATA[<p>Тема «Вступ» Материки: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида, Австралія Частини світу: Європа, Азія, Африка, Америка, Антарктида, Австралія Океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий &#160; Тема «Океани Землі»   Тихий океан Моря: Берингове, Південно-Китайське, Жовте, Коралове, Охотське, Тасманове, Уедделла, Фіджі, Філіппінське, Східно-Китайське, Японське Затоки: Аляска, Каліфорнійська Протоки: Бассова, Берингова, Дрейка, Корейська, Магелланова, Тайванська, Торресова [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/perelik-geografichnoji-nomenklaturi-z-kursu-geografija-materikiv-i-okeaniv/">Перелік географічної номенклатури з курсу  «Географія материків і океанів»</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Вступ»</span></b></p>
<p><b><i>Материки</i></b><i>:</i> Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида, Австралія</p>
<p><b><i>Частини світу:</i></b> Європа, Азія, Африка, Америка, Антарктида, Австралія</p>
<p><b><i>Океани</i></b>: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Океани Землі»</span></b></p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;"> </span></b></p>
<p><b>Тихий океан</b></p>
<p><b><i>Моря: </i></b>Берингове, Південно-Китайське, Жовте, Коралове, Охотське, Тасманове, Уедделла, Фіджі, Філіппінське, Східно-Китайське, Японське</p>
<p><b><i>Затоки: </i></b>Аляска, Каліфорнійська</p>
<p><b><i>Протоки</i></b>: Бассова, Берингова, Дрейка, Корейська, Магелланова, Тайванська, Торресова</p>
<p><b><i>Жолоби:</i></b> Маріанський, Перуанський</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Аляска, Південно-Австралійська, Куросіо, Міжпасатна протитечія, Північна Пасатна, Північно-Тихоокеанська, Південна Пасатна</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Західних вітрів, Каліфорнійська, Курило-Камчатська, Перуанська</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Алеутські, Гавайські, Калімантан, Сулавесі, Курильські, Нова Зеландія, Пасхи, Самоа, Тайвань, Тасманія, Фіджі, Філіппінські, Японські</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Аляска, Індокитай, Каліфорнія, Камчатка, Корея, Малакка.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Атлантич</b><b>н</b><b>ий океан</b></p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря</i></b><b>:</b> Балтійське, Карибське, Північне, Середземне, Чорне, Саргасове, Лабрадор</p>
<p><b><i>Затоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Біскайська, Гвінейська, Мексиканська</p>
<p><b><i>Протоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Гібралтарська, Гудзонова, Данська, Дрейка, Магелланова</p>
<p><b><i>Жолоб</i></b><b>:</b> Пуерто-Ріко.</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Бразильська, Гвіанська, Гвінейська, Гольфстрім, Північна Пасатна, Південна Пасатна, Північноатлантична</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Бенгельська, Західних вітрів, Канарьска, Лабрадорська. Фолклендська</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Великі Антильські, Бермудські, Великобританія, Гренландія, Ірландія, Ісландія, Вогняна Земля, Фолклендські (Мальвінскі).</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Аппенінський, Лабрадор, Мала Азія, Піренейський, Скандинавський, Флорида, Юкатан, Балканський</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Індійський океан</b></p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря</i></b><b>:</b> Андаманське, Аравійське, Червоне, Тиморське, Арафурське</p>
<p><b><i>Затоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Аденська, Бенгальська, Велика Австралійська, Перська, Оманська</p>
<p><b><i>Протоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Баб-ель-Мандебська, Малаккська, Мозамбіцька</p>
<p><b><i>Жолоб</i></b><b>:</b> Зондський</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Мозамбіцька, Мусонна, Мису Голкового, Південна Пасатна, Мадагаскарська</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Західноавтралійська, Західних вітрів, Сомалійська</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Суматра, Ява, Коморські, Мадагаскар, Мальдівські, Сейшельські, Шрі-Ланка, Тасманія</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Аравійський, Індостан, Малакка, Сомалі</p>
<p><b> </b></p>
<p><b>Північний Льодовитий океан</b></p>
<p><b><i>Моря</i></b><b>:</b> Баренцеве, Бофорта, Баффіна, Біле, Східносибірське, Гренландське, Карське, Лаптєвих, Чукотське</p>
<p><b><i>Затоки: </i></b>Гудзонова</p>
<p><b><i>Протоки</i></b><b><i>:</i></b><i> </i>Берингова</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Норвезька, Шпіцбергенська, Західногренландська</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Трансарктична</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Врангеля, Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Нова Земля, Північна Земля, Шпіцберген, Новосибірські</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Таймир, Чукотський, Ямал, Скандинавський</p>
<p><b> </b></p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «</span></b><b><span style="text-decoration: underline;">Африка</span></b><b><span style="text-decoration: underline;">»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Індійський</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Середземне, Червоне</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Гвінейська, Аденська</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська, Мозамбіцька</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Гвінейська, Мозамбіцька</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Канарська, Бенгельська, Сомалійська</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Канарські, Коморські, Мадагаскар, Зеленого Мису</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Сомалі</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Рас-Енгела, м. Голковий (Агульяс), м. Альмаді, м. Рас-Гафун</p>
<p><b><i>Канал</i></b><b><i>:</i></b> Суецький</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Атлас, Драконові, Капські, Рувензорі, Ефіопське нагір’я</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Кіліманджаро, Камерун</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Ніл, Конго, Нігер, Сенегал, Замбезі, Лімпопо, Оранжева</p>
<p><b><i>Озера</i></b><b><i>:</i></b> Вікторія, Чад, Танганьїка, Ньяса, Рудольф</p>
<p><b><i>Водоспади:</i></b> Вікторія, Лівінгстона, Стенлі</p>
<p><b><i>Пустелі:</i></b><b> </b>Сахара, Лівійська, Наміб, Калахарі</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Австралія і Океанія»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Індійський, Тихий</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Арафурське, Тиморське, Коралове, Тасманове</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Велика Австралійська. Карпентарія</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Бассова, Торресова</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Східноавстралійська</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Західних Вітрів</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Нова Гвінея, Тасманія</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Кейп-Йорк, Арнем-Ленд</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Йорк, м. Південно-Східний, м. Стіп-Пойнт, м. Байрон</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Великий Вододільний хребет, Австралійські Альпи, г. Косцюшко</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Муррей, Дарлінг, Купер-Крік</p>
<p><b><i>Озера</i></b><b><i>:</i></b> Ейр</p>
<p><b><i>Пустелі:</i></b><b> </b>Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Антарктида»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Індійський, Тихий</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Амундсена, Беллінсгаузена, Росса, Уедделла</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Дрейка</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Західних Вітрів</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Петра І, Беркнер</p>
<p><b><i>Півострови:</i></b> Антарктичний</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> масив Вінсон</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Еребус</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Південна Америка»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Тихий</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Карибське</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Ла-Плата</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Дрейка, Магелланова</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Гвіанська, Бразильська</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Перуанська, Фолклендська, Західних Вітрів</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Вогняна Земля, Фолклендські (Мальвінські), Галапагос, Трінідад</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Гальїнас, м. Фроуерд, м. Паріньяс, м. Кабу-Бранку</p>
<p><b><i>Канал</i></b><b><i>:</i></b> Панамський</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Анди, Аконкагуа</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Котопахі</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Амазонка, Мадейра, Оріноко, Парана, Сан-Франсиску, Парагвай, Уругвай</p>
<p><b><i>Озера</i></b><b><i>:</i></b> Маракайбо, Тітікака</p>
<p><b><i>Водоспади:</i></b> Анхель, Ігуасу</p>
<p><b><i>Пустелі:</i></b> Атакама</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Північна Америка»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Тихий, Північний Льодовитий</p>
<p><b><i>М</i></b><b><i>оря:</i></b> Баффіна, Берингове, Бофорта, Чукотське, Карибське</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска, Святого Лаврентія</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Берингова, Гудзонова, Данська, Девіса, Флоридська, Юкатанська</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Аляскінська, Антильское, Гольфстрим</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Каліфорнійська, Лабрадорська</p>
<p><b><i>Канал</i></b><b><i>:</i></b> Панамський</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Алеутські, Баффінова Земля, Ванкувер, Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Святого Лаврентія, Великі (Ямайка, Гаїті, Куба, Пуерто-Ріко) і Малі Антильські</p>
<p><b><i>Півострови: </i></b>Аляска, Каліфорнія, Лабрадор, Флорида, Юкатан</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Мерчінсон, м. Мар’ято, м. Принца Уельського, м. Сент-Чарльз</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Аппалічі, Кордільєри, Сьєрра-Невада, Скелясті гори, г. Мак-Кінлі</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Орісабо, Попокатепетль, Санфорд</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Міссісіпі, Міссурі, Макензі, Юкон, Святого Лаврентія, Ріо-Гранде, Колорадо, Нельсон</p>
<p><b><i>Озера:</i></b> Верхнє, Гурон, Мічіган, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Ері, Вінніпег, Онтаріо, Нікарагуа, Атабаска</p>
<p><b><i>Водоспади:</i></b> Ніагарський, Ріббон</p>
<p><b><i>Пустелі:</i></b> Чіуауа, Сонора, Мохаве</p>
<p>&nbsp;</p>
<p align="center"><b><span style="text-decoration: underline;">Тема «Євразія»</span></b></p>
<p><b><i>Океани:</i></b><b> </b>Атлантичний, Тихий, Індійський, Північний Льодовитий</p>
<p><b><i>Моря:</i></b>  Аравійське, Балтійське, Баренцеве, Берингове, Біле, Східнокитайське, Східносибірське, Чукотське, Жовте, Норвезьке, Карське, Охотське, Північне, Середземне, Філіппінське, Чорне, Південнокитайське, Японське</p>
<p><b><i>Затоки:</i></b> Бенгальська, Біскайська, Перська, Оманська</p>
<p><b><i>Протоки:</i></b> Баб-ель-Мандебська, Берингова, Босфор, Гібралтарська, Дарданелли, Корейська, Ла-Манш, Малаккська, Ормузька</p>
<p><b><i>Теплі течії:</i></b> Куросіо, Мусонна, Північноатлантична</p>
<p><b><i>Холодні течії:</i></b> Курило-Камчатська</p>
<p><b><i>Канал</i></b><b><i>:</i></b> Суецький</p>
<p><b><i>Острови:</i></b> Великобританія, Врангеля, Ірландія, Ісландія, Калімантан, Кіпр, Нова Земля, Новосибірські, Північна Земля, Сахалін, Сіцілія, Суматра, Сулавесі, Тайвань, Філіппінські, Шпіцберген, Шрі-Ланка, Ява, Японські</p>
<p><b><i>Півострови: </i></b>Аппенінський,<b><i> </i></b>Аравійський, Індокитай, Індостан, Камчатка, Корея, Крим, Малакка, Мала Азія, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотка, Ямал</p>
<p><b><i>Крайні точки:</i></b> м. Челюскін, м. Піай, м. Рока, м. Дежньова</p>
<p><b><i>Гори:</i></b> Альпи, Гімалаї, Іранське нагір’я, Кавказ, Карпати, Куньлунь, Памир, Тибет, Тянь-Шань, Уральські,  г. Джомолунгма, г. Мон-Блан</p>
<p><b><i>Вулкан:</i></b> Ключевська Сопка, Кракатау, Фудзіяма, Етна</p>
<p><b><i>Річки:</i></b> Амдарья, Амур, Брахмапутра, Волга, Ганг, Дунай, Євфрат, Єнисей, Інд, Лєна, Меконг, Обь, Рейн, Сирдарья, Тигр, Янцзи</p>
<p><b><i>Озера:</i></b> Аральське море, Байкал, Балхаш, Каспійське море, Мертве море, Ладозьке</p>
<p><b><i>Пустелі: </i></b>Великий Нефуд,<b><i> </i></b>Гобі, Каракуми, Руб-ель-Халі, Такла-Макан, Тар</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/perelik-geografichnoji-nomenklaturi-z-kursu-geografija-materikiv-i-okeaniv/">Перелік географічної номенклатури з курсу  «Географія материків і океанів»</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		<enclosure url="" length="0" type="" />

			</item>
		<item>
		<title>Обучая &#8211; учусь! (продолжение)</title>
		<link>https://www.athens.kiev.ua/obuchaja-uchus/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Школа Афіни]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 08 Nov 2013 04:23:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Архів]]></category>
		<category><![CDATA[дети]]></category>
		<category><![CDATA[мир вокруг тебя]]></category>
		<category><![CDATA[начальная школа]]></category>
		<category><![CDATA[проекты]]></category>
		<category><![CDATA[самостоятельная работа]]></category>
		<category><![CDATA[творчество]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.athens.kiev.ua/obuchaja-uchus/</guid>

					<description><![CDATA[<p>На уроках «Мир вокруг тебя» ребята продолжают пробовать себя в роли учителя. И некоторым это удается так, что и взрослым  учителям есть чему поучиться. Кочерга Александра, приготовила урок на тему «Главный транспорт внутри организма».  Саша собрала основную информацию по теме, нашла интересные факты, сделала кроссворд. Ребята, которые были внимательными и активными на Сашином уроке, получили [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/obuchaja-uchus/">Обучая &#8211; учусь! (продолжение)</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>На уроках «Мир вокруг тебя» ребята продолжают пробовать себя в роли учителя. И некоторым это удается так, что и взрослым  учителям есть чему поучиться.<br />
Кочерга Александра, приготовила урок на тему «Главный транспорт внутри организма».  Саша собрала основную информацию по теме, нашла интересные факты, сделала кроссворд. Ребята, которые были внимательными и активными на Сашином уроке, получили от учителя хорошие оценки.</p>
<p>The post <a href="https://www.athens.kiev.ua/obuchaja-uchus/">Обучая &#8211; учусь! (продолжение)</a> appeared first on <a href="https://www.athens.kiev.ua">Приватна школа Київ | Афіни</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
